МІЖ МАДЛЕНОМ ТА ЕПІГРАВЕТОМ. ВНЕСОК У ДОСЛІДЖЕННЯ ПАЛЕОЛІТУ НА ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКОМУ ПОГРАНИЧЧІ

Автор

Даріуш БОБАК, Марта ПОЛТОВІЧ-БОБАК

DOI

https://doi.org/10.33402/mdapv.2018-22-42-53

Анотація

Територія Польщі на північ від Карпат та Судет була майже безлюдною впродовж останнього льодовикового максимуму (у вузькому розумінні). Повторне заселення території Польщі відбулось не раніше фіналу останнього льодовикового максимуму. В означений період цей регіон був освоєний спільнотами мадленського комплексу – традиції, носії якої заселяли височини Західної та Центральної Європи. Ґрунтуючись на доступних на сьогоднішній день джерелах, можна зробити висновок, що східний кордон Польщі у досліджувану епоху став також східною межею поширення мадленських спільнот.

На землях сучасного Підкарпатського воєводства відомо п’ять мадленських стоянок.

У 1940-х однорядний гарпун з промовистими мадленськими рисами виявлено у Перемишлі. Нові стоянки відкрито на межі ХХ–ХХІ ст. Чотири з них знайдено зовсім недавно: Гломча, Ґродзісько-Дольне, Віравиця та Лонка.

Ці пам’ятки існували впродовж дуже короткого відрізку часу, їх культурний шар слабко насичений артефактами. Решток довготривалого стійбища досі не виявлено. Якщо причиною цього є не лише недостатнє вивчення регіону, можна зробити припущення, що територія Південно-Східної Польщі у окреслений період становила лише невелику частину більшого ареалу проживання певної мадленської спільноти. Ґрунтуючись на проведених аналізах, можна зробити висновок, що цей ареал включав області Східної Польщі.

Мадленське заселення Східної Польщі відбувалось у рамках поширення пізньомадленських спільнот по території Східної Європи у період від дріасу І до алерьоду. Це означає, що населення або традиція цієї культури сягнули своєї східної периферії порівняно швидко та затримались тут надовго. Виникає питання, чи проживали на землях східного пограниччя, зайнятих мадленським населенням, які-небудь давніші спільноти, та чи взагалі мали місце контакти між ним та носіями інших традицій – епіграветських, стоянки яких займали території сучасної України на схід від польського кордону. Нарешті, останнє питання: чи був басейн р. Сян крайньою межею поширення представників мадленської традиції?

На нього можна дати ствердну, хоча й не категоричну відповідь. Принаймні до цього часу ми не знаємо жодної мадленської стоянки на землях східніше від кордонів Польщі. Відповідь на решту питань дати значно складніше. Частково світло на них проливає відкриття стоянки Святе. Частина території пам’ятки, досліджена на цей час, характеризується слабкою насиченістю культурного шару кам’яними артефактами – відщепами і пластинами та невеликим набором знарядь. Ці матеріали віднесено до епігравету. Одержані з профілю стоянки ТЛ-дати свідчать про синхронність її матеріалів та мадленських пам’яток. Отже, ймовірно, мадленське населення, яке прийшло на цю територію, зайняло землі, заселенні “епіграветськими” спільнотами? А можливо, ми маємо справу із зоною, у яку проникали представники обох традицій? На цей момент нам відома лише одна епіграветська стоянка на цій території, синхронна із мадленськими пам’ятками, але її значення для дискусії щодо мадленсько-епіграветських контактів надзвичайно велике.

До якої міри це пограниччя було контактною зоною та якими могли бути наслідки досі, невідомо. Попри нечисельні випадки можливих імпортів волинського кременю у мадленських збірках (Віравиці, Ґродзіско-Дольне?), немає жодного археологічного підтвердження такого роду контактів. Поглиблений аналіз ймовірних впливів, спрямованих із заходу на схід, ускладнений недостатнім рівнем дослідження зони польсько-українського пограниччя з українського боку.

Дослідження проведені у Південно-Східній Польщі, демонструють, що польсько-українське порубіжжя було важливим регіоном, через який на початку пізнього плейстоцену проходив кордон між двома культурними традиціями. Ця територія також надзвичайно важлива для дискусії щодо взаємовідносин між мадленськими та епіграветськими спільнотами. Таким чином, актуальні знання та існуюча проблематика окреслюють перспективи для подальших досліджень.

Ключові слова

епігравет, мадлен, верхній палеоліт, Південно-Східна Польща, польсько-українське пограниччя, міжкультурні контакти, імпорти.

Повний текст

Завантажити оригінал

Посилання

Grigor'eva, G. V., Klapchuk, M. N. (1981). Pozdnepaleoliticheskaja stojanka Mezhigircy I v Ivano-Frankovskoj oblasti. Kratkie Soobshhenija Instituta Arheologii Akademii nauk USSR, 165, 58–63 (in Russian).

Nuzhnyi, D. Yu. (2015). Verkhnii paleolit Zakhidnoi i Pivnichnoi Ukrainы (tekhniko-typolohichna variabelnist ta periodyzatsiia). Kyiv: Instytut Arkheolohii Natsionalna akademiia nauk Ukrainy. (in Ukrainian).

Bobak, D., Łanczont, M., Mroczek, P., Połtowicz-Bobak, M., Nowak, A., Kufel–Diakowska, B., Kusiak, J., & Standzikowski, K. (2017). Magdalenian settlement on the edge of the loess island: A case study from the northern foreland of the Carpathians (SE Poland). Quaternary International, 438, 158–173. https://doi.org/10.1016/j.quaint.2017.04.034

Bobak, D., Łanczont, M., Nowak, A., Połtowicz-Bobak, M., & Tokarczyk, S. (2010). Wierzawice st. 31 – nowy ślad osadnictwa magdaleńskiego w Polsce południowo-wschodniej. Materiały i Sprawozdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego, 31, 63–78 (in Polish).

Bobak, D., & Połtowicz-Bobak, M. (2013). Bayesian age modelling of the Magdalenian settlement in the territory of present-day Poland. Rech. Archéologiques Nouv, 5, 51–67.

Czopek, S. (1999). Pradzieje Polski południowo-wschodniej. Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 217 (in Polish).

Kozłowski, J. K. (1963). Z zagadnień paleolitu Polski południowo-wschodniej. Rocznik województwa rzeszowskiego, 3, 5–18 (in Polish).

Kozłowski, S. K. (1977). Harpun ze stanowiska Przemyśl II. Acta Archaeologica Carpathica, 17, 139–143 (in Polish).

Kozłowski, S. K., Połtowicz-Bobak, M., Bobak, D., & Terberger, T. (2012). New information from Maszycka Cave and the Late Glacial recolonisation of Central Europe. Quaternary International, 272–273, 288–296. https://doi.org/10.1016/j.quaint.2012.02.052

Osiński, K. (1932). Najstarsze ślady człowieka dyluwialnego w Przemyślu. Ziemia, 19, 278 (in Polish).

Połtowicz, M. (2004). Ślady łowców mamutów i wyspecjalizowanych myśliwych na terenie Przemyśla. In Koperski, A. (Ed.), Dzieje Przemyśla. Tom I Osadnictwo Pradziejowe i Wczesnośredniowieczne. Część II – Analiza Źródeł i Synteza (pp. 5–17). Przemyśl. (in Polish).

Połtowicz-Bobak, M. (2013). Wschodnia prowincja magdalenienu. Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego. (in Polish).

Połtowicz-Bobak, M., Bobak, D., & Gębica, P. (2014). Nowy ślad osadnictwa magdaleńskiego w Polsce południowo-wschodniej. Stanowisko Łąka 11–16 w powiecie rzeszowskim. Materiały i Sprawozdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego, 35, 237–248 (in Polish).

Przeździecki, M., Migal, W., Krajcarz, M., Pyżewicz, K. (2011). Ćmielów, st. 95 (“Mały Gawroniec”), woj. świętokrzyskie. Badania w roku 2009. Światowit, 8(49) (2009–2010), 191–193 (in Polish).

Schild, R. (Ed.). (2014). Wilczyce. A Late Magdalenian Winter Hunting Camp in Southern Poland. Warszawa.

Valde–Nowak, P., Muzyczuk, A. (2000). Magdalenien Settlement at Hłomcza (Polish Carpathians). Acta Archaeologica Carpathica, 35 (1999–2000), 5–32 (in English, & in Polish).

Wilczyński, J. (2007a). Epigrawecka pracownia krzemienia na stanowisku Kraków ul. Spadzista B+B1. Przegląd Archeologiczny, 55, 5–52 (in Polish).

Wilczyński, J. (2007b.) The Gravettian and Epigravettian lithic assemblage from Kraków-Spadzista B+B1:dynamic approach to the technology. Folia Quat, 77, 37–96.

Wilczyński, J. (2006). The upper palaolithic workshop at the site Piekary IIa sector XXII layer 5. Sprawozdania Archeologiczne, 58, 175–203 (in English, & in Polish).

Wiśniewski, T. (Ed.). (2015). Klementowice. A Magdalenian site in eastern Poland. Lublin: Institute of Archaeology Maria Curie-Skłodowska University in Lublin

Wiśniewski, T., Mroczek, P., Rodzik, J., Zagórski, P., Wilczyńsk,i J., & Fišáková, M.N. (2012). On the periphery of the Magdalenian World: An open-air site in Klementowice (Lublin Upland, Eastern Poland). Quaternary International, 272–273, 308–321.

https://doi.org/10.1016/j.quaint.2012.06.032

Wojtal, P., Wilczyński, J., Sobczyk, K. (2015). A new look at an old site: studies of the Kraków-Spadzistasie 1968–2013. In S. Sázelová, M. Novak, & A. Mizerová (Eds.). Forgotten Times and Spaces. New Perspectives in Paleoetnological and Archeological Studies (pp. 169–190). Brno: Institute of Archeology of the Czech Academy of Sciences; Masaryk University.

ISSN 2223-1218

Author

Dariusz BOBAK, Marta POŁTOWICZ-BOBAK

DOI

https://doi.org/10.33402/mdapv.2018-22-42-53

Annotation

The terrains of Poland, located north of the Carpathians and the Sudetes, have been almost completely abandoned during the period of the LGM sensustricte.

The reoccupation of Polish territories took place not until the end of LGM. These areas were then settled by the societies of the Magdalenian complex – a tradition that included upland areas of Western and Central Europe. On the basis of today's state of knowledge, it can be concluded that the eastern borders of Poland are at the same time the eastern boundary of the Magdalenien settlement.

Five Magdalenian sites from the areas of today's Podkarpackie Voivodship are known (fig. 1). In the 1940s, a single-row harpoon linked to Magdalenian was found in Przemyśl. Further discoveries of sites fall into the turn of the 20th and 21st centuries. Four of the mhave been discovered up to this day: in Hłomcza, Grodzisko Dolne, Wierzawice and Łąka.

This sites are only short-lived campsprovided small inventories. So far, no traces of large, longer settled base camp types have been found. If this situation is not only the result of the current state of research, then it may suggest that the areas of south-eastern Poland were part of a larger territory exploited by some Magdalenian community. On the basis of the analysis, it may be assumed that this territory may have covered the areas of eastern Poland.

Magdalenian settlement in eastern Poland continues throughout the presence of Late Magdalenian societies in Central Europe, from Dryas I to Alleröd. It means that the population, or traditions of this culture, reached the eastern periphery relatively quickly and for a long time. The question arises if the Magdalenian population, functioning in the eastern borderlands, occupied areas not covered by any previous settlement, and whether were there contacts between them and representatives of other traditions – Epigravettian, whose settlement extends east of today's Polish borders on the territory of Ukraine. Finally, the last question is whether the line of the San is the final eastern limit of Magdalenian.

This last question should be answered in the affirmatively, though not categorically. So far, we do not know of any Magdalenian sites from the areas east of Poland. The answer to the remaining questions is difficult. A certain light is being shed on them by the discovery of the site in Święte. The part of the site studied so far provided a small concentration of lithic artefacts – flakes and blades as well as several tools. These materials were described as Epigravettian. The TL dates obtained from the profile indicate that it is contemporary to the Magdalenian settlement. Perhaps, therefore the Magdalenian population who came to this area inhabited the areas that were occupied by the “Epigravettian” population? Perhaps we are also dealing with a zone penetrated by both these communities? So far, we know only one Epigravettian site from this area, which is contemporary to the Magdalenian settlement, but its significance in the discussion of Magdalenien-Epigravettian relations is very important.

To what extent this borderland was the area of contacts and what the consequences could have been is unexplained yet. Apart from the few possible imports of Volhynian flint in Magdalenian inventories (Wierzawice, Grodzisko Dolne?), there are no other elements that could be a material confirmation of such contacts. An in-depth analysis of possible contacts on the west-east axis is also hindered by the poor level of recognition of the Polish-Ukrainian borderland on the Ukrainian side.

Research conducted in the south-east of Poland shows that the Polish-Ukrainian borderland is an important area through which the border between two cultural traditions passes at the beginning of the Late Pleistocene. This is an extremely important area in discussion on the relationship between Magdalenian and Epigravettian. Today's knowledge and questions set the prospects for further work.

Keywords

Epigravettian, Magdalenian, Upper Paleolithic, South-Eastern Poland, Polish-Ukrainian borderland, cultural contacts, imports.

Full text

Download the original

Reference