Проаналізовано матеріали княжої доби з комплексу пам’яток у с. Городниця Городенківського р-ну Івано-Франківської обл. Ці пам’ятки представлені городищем, могильниками й чисельними знахідками, які опинилися в музейних колекціях Львова, Кракова, Варшави, Відня та приватних збірках. Городище в Городниці відкрив у 1876 р. В. Пшибиславський і детально описав І. Коперницький.
Пам’ятку зараховують до складного типу – вонa займає чотири майданчики та має добре збережену систему оборонних валів і ровів. Серед дослідників переважає думка, що первісне городище споруджено в гальштатський період, а за княжої доби його вали й рови додатково зміцнили та поділили найбільший майдан городища потужним валом і ровом на дві частини. І. Коперницький та В. Пшибиславський досліджували територію городища шурфами розміром 5х1 м і виявили тільки окремі знахідки. Наприкінці 30-х років ХХ ст. городище вивчав львівський археолог М. Смішко. Він зробив переріз валу та виявив дві спалені споруди ХІІ–ХІІІ ст. із кістяками вбитих дорослих і дітей.
Навколо городища зафіксовано сліди кількох поселень й досліджено курганні та підплитові могильники. Курганний могильник, який налічував 16 насипів, датується ХІ–ХІІ ст. Він пов’язаний не з городищем, а з давнішим поселенням на території Городниці. Натомість підплитовий могильник (26 захоронень), розташований між підніжжям городища та правим берегом Дністра, виявився синхронним із городищем. На ньому, крім звичайних рядових поховань, виявлено багаті жіночі, типові для міських центрів. Можливо, що з городищем пов’язаний ще один підплитовий могильник, розміщений уже на лівому березі Дністра в Жежаві (тепер – Зелений Гай на Тернопільщині).
Усі артефакти, виявлені в Городниці, належать до різних категорій археологічних джерел, більшість із яких типова для міських поселень. За зовнішніми ознаками городище також цілком відповідає містам. Його територія площею 6,12 га, наявність могильників, слідів поселень свідчать про існування між літописними Галичем і Василевом найбільшого й стратегічно найважливішого пункту в цій частині Наддністрянщини. Міську традицію передає також назва сучасного села.
Пожежа на городищі та загибель його мешканців сталися, ймовірно, під час монгольської навали в Галицьку землю у кінці 1240 – на початку 1241 р.
Аналіз результатів розкопок і знахідок із Городниці, показує, що в Галицькій землі, крім міст, відомих за повідомленнями літописів, існували міські поселення, про які писемні джерела не згадують.
Городниця, городище, могильники, археологічні знахідки, міста, монгольська навала, писемні джерела.
Arkhypova, Ye. I. (2006). Pamiatky dekoratyvno-uzhytkovoho mystetstva starodavnoho Kyieva (za materialamy rozkopok 2001–2002). Arkheolohiia, 1, 62–74 (in Ukrainian).
Bagriy, R. S., Mohitich, I. R., Ratich, A. A., & Sveshnikov, I. K. (1976). Raskopki vo Lvove. Arkheologicheskie otkrytiia 1975, 297–299 (in Russian).
Baran, V. D. (1972). Ranni sloviany mizh Dnistrom i Prypiattiu. Kyiv, 244 pp. (in Ukrainian).
Baran, V. D. (1981). Cherniakhivska kultura za materialamy Verkhnoho Dnistra i Zakhidnoho Buhu. Kyiv, 264 pp. (in Ukrainian).
Baran, V. D., & Chaika R. M. (1972). Davnoruske poselennia Bovshiv II na Podnistrovi. Arkheolohiia, 7, 97–102 (in Ukrainian).
Borovskyi, Ya. Ye., & Movchan, I. I. (1998). Knyha na Rusi (za arkheolohichnymy znakhidkamy). Halych i Halytska zemlia. Kyiv–Halych, 18–24 (in Ukrainian).
Buzian, H. M., & Teteria, D. A. (2013). Tkanyny z gruntovoho mohylnyka Pereiaslava Ruskoho. Arkheolohiia, 3, 92–103 (in Ukrainian).
Buchko, D. H. (1990). Pokhodzhennia nazv naselenykh punktiv Pokuttia. Lviv. 144 pp. (in Ukrainian).
Vlasova, H. M. (1962). Bronzovye izdeliia XI–XIII vv. iz sela Zelenche. Materialy po arkheologii Severnogo Prichernomoria, 4, 246–259 (in Russian).
Voznyi, I. (2005). Poselennia Х–ХІV st. u mezhyrichchi Verkhnoho Syretu ta Serednoho Dnistra. Chastyna I. Ukripleni poselennia ta davnoruski mista. Chernivtsi: Zoloti lytavry, 256 pp. (in Ukrainian).
Halchenko, O. M. (2005). Oprava skhidnoslovianskykh rukopysnykh knyh ta starodrukiv v Ukraini. Kyiv, 376 pp. (in Ukrainian).
Honcharov, V. K. (1950). Raykovetskoe gorodishche. Kiev: Izdatelstvo AN USSR, 216 pp. (in Russian).
Hrushevskyi, M. (2004). Zvenyhorod Halytskyi (istorychno-arkheolohichna rozvidka). Hrushevskyi M. S. Tvory u 50-ty tomakh, 6. Lviv, 389–413 (in Ukrainian).
Gurevich, F. D. (1973). Gramotnost gorozhan drevnerusskogo Ponemania. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii Akademii nauk SSSR, 135, 28–34 (in Russian).
Gurevich, F. D. (1981). Drevniy Novogrudok (posad – okolniy gorod). Leningrad: Nauka. 160 pp. (in Russian).
Dovzhenok, V. Y., Honcharov, V. K., & Yura, R. O. (1966). Drevnoruske misto Voin. Kyiv: Naukova dumka, 148 pp. (in Ukrainian).
Zarubii, E. (1999). Sribni braslety kniazhoi doby v kolektsii LIM. Naukovi zapysky. Lvivskyi istorychnyi muzei, 8, 63–82 (in Ukrainian).
Zarubii, E. (2001). Sribni skronevi kiltsia kniazhoi doby v kolektsii Lvivskoho istorychnoho muzeiu. Naukovi zapysky. Lvivskyi istorychnyi muzei, 10, 201–224 (in Ukrainian).
Zarubii, E. (2009). Zoloti ta sribni prykrasy kniazhoi doby v kolektsii Lvivskoho
istorychnoho muzeiu.
Kyiv: Volf, 144 pp. (in Ukrainian).
Zverugo, Ja. G. (1975). Drevniy Volkovysk. Minsk: Nauka i tehnika, 144 pp. (in Russian).
Kargalov, V. V. (1967). Vneshnepoliticheskie factory razvitiia feodalnou Rusi. Moskva, 263 pp. (in Russian).
Kirpichnikov, A. N.
(1966). Drevnerusskoe oruzhie, 2: Kopia,
sulitsy, boevye topory, bulavy, kisteni
IX–XIII vv. SAI, EI-36.
Leningrad: Nauka, 148 pp.
(in Rus-sian).
Korzukhina, G. F.,
& Peskova, A. A. (2003). Drevnerusskie enkolpiony. Nagrudnye
kresty-relikvarii
XI–XIII vv. Sankt-Peterburg:
Peterburgskoe Vostokovedenie (Archaeologica Petropolitana, XIV), 432 pp. (in Russian).
Kravets, V. P. (1954). Rannotrypilske poselennia v Horodnytsi na Dnistri. Materialy i doslidzhennia po arkheolohii URSR. Kyiv, 49–66 (in Ukrainian).
Krushelnytska, L. I. (1964). Doslidzhennia verkhnikh shariv na poselenni bilia s. Bovshiv v 1961 r. Materials and studies on archaeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 5, 130–138 (in Ukrainian).
Krushelnitskaia, L. I. (1985). Issledovaniia v Ivano-Frankovskom Podnestrove. Arkheologicheskie otkrytiia 1983, 299–300 (in Russian).
Krushelnytska, L. I. (1993). Novi pamiatky kultury Hava-Holihrady. Pamiatky halshtatskoho periodu v mezhyrichchi Visly, Dnistra i Prypiati. Kyiv: Naukova dumka, 56–122 (in Ukrainian).
Kuchinko, M. M. (2002). Volynska zemlia X – seredyny XIV st. Lutsk: Vezha, 304 pp. (in Ukrainian).
Kuchinko, M. M. (2006). Kultura naselennia Volyni v davnoruskyi chas. Narysy kultury davnoi Volyni. Lutsk: Volynska oblasna drukarnia, 499–524 (in Ukrainian).
Kuchera, M. P. (1961). Keramika drevnoho Plisneska. Arkheolohiia, 12, 143–153 (in Ukrainian).
Lysenko, P. F. (1985). Bereste. Minsk: Nauka i tekhnika, 399 pp. (in Russian).
Malevskaia, M. V. (1967). K voprosu o keramike Galitskoy zemli XII–XIII vv. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii Akademii nauk SSSR, 120, 3–16 (in Russian).
Malevskaia, M. V., Rappoport, P. A., & Timoshuk, B. A. (1970). Raskopki na Lenkovetskom poselenii v 1967 g. Sovetskaia arkheologiia, 4, 112–127 (in Russian).
Maleiev, Yu. M. (1984). Horodyshcha peredskifskoho chasu u Verkhnomu Podnistrovi. Materialy do zvodu pamiatok istorii ta kultury narodiv SRSR po Ukrainskii RSR, 1, 44–45 (in Ukrainian).
Medvedev, A. F. (1960). Drevnerusskie pisala X–XV vv. Sovetskaia arkheologiia, 2, 63–88 (in Russian).
Melukova, A. I. (1958). Pamiatniki skifskogo vremeni lesostepnogo Srednego Podnestrovia. Pamiatniki skifo-sarmatskogo vremeni v Severnom Prichernomore. Materialy i issledovanija po arheologii SSSR, 64, 5–102 (in Russian).
Motsia, O. P., Orlov, R. S., Kovalenko, V. P., Kozlovskyi, A. O., Parkhomenko O. V., Potapov, O. V., & Pokas, P. M. (1997). Poselennia X–XIII st. bilia s. Avtunychi. Pivdennoruske selo IX–XIII st. (novi pamiatky materialnoi kultury). Kyiv, 34–69 (in Ukrainian).
Pasternak, Ya. (1961). Arkheolohiia Ukrainy. Pervisna, davnia ta serednia istoriia Ukrainy za arkheolohichnymy dzherelamy. Toronto, 789 pp. (in Ukrainian).
Petehyrych, V. M. (1983). Pamiatky chasu navaly zolotoordyntsiv na Halytsku zemlu. Arkheolohiia, 42, 47–51 (in Ukrainian).
Petehyrych, V. M. (1985). Pro odyn typ davnoruskykh pysal XII–XIII st. Mynule i suchasne Volyni (Tezy dopovidei ta povidomlen Volynskoi rehionalnoi istoryko-kraieznavchoi konferentsii 26–28 veresnia 1985 r.). Lutsk, 256–257 (in Ukrainian).
Petehyrych, V. M. (1990). Gorodnitsa. Arkheologiia Prikarpatia, Volyni i Zakarpatia (ranneslavianskiy i drevnerusskiy periody). Kiev: Naukova dumka, 142–143 (in Russian).
Petehyrych, V. M. (1990a). Oruzhie i snariazhenie vsadnika. Arkheologiia Prikarpatia, Volyni i Zakarpatia (ranneslavianskiy i drevnerusskiy periody). Kiev: Naukova dumka, 163–171 (in Russian).
Petehyrych, V. (1995). Do istorychnoi otsinky deiakykh horodyshch Ukrainskoho Prykarpattia. Boikivshchyna: istoriia ta suchasnist. Lviv–Sambir, 78–79 (in Ukrainian).
Petehyrych, V. M. (1997). Pro znariaddia pysma ta kyrylychni napysy na predmetakh XI–XIV stolit z Halytskoi zemli. Zapysky Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka, 233, 206–213 (in Ukrainian).
Petehyrych, V. M. (2010). Pysemna kultura elity ta “movchaznoi bilshosti” u mistakh Nadbuzhanshchyny kniazhoi doby. Materials and studies on archaeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 14, 135–150 (in Ukrainian).
Petrashenko, V. O. (1997). Poselennia Kanivskoho Prydniprovia. Pivdennoruske selo IX–XIII st. (novi pamiatky materialnoi kultury). Kyiv, 114–143 (in Ukrainian).
Pyvovarov, S. (2006). Serednovichne naselennia mezhyrichchia Verkhnoho Prutu ta Serednoho
Dnistra
(XI – persha polovyna XIII st.). Chernivtsi: Zelena Bukovyna, 300 pp. (in Ukrainian).
Rappoport, P. A. (1965). K voprosu o Plesneske. Sovetskaia arkheologiia, 4, 92–103 (in Russian).
Rappoport, P. A. (1967). Voennoe zodchestvo zapadnorusskikh zemel X–XIV vv. Materialy i issledovanija po arheologii SSSR, 140, 241 pp. (in Russian).
Ratych, O. O. (1957). Drevnoruski arkheolohichni pamiatky na terytorii zakhidnykh oblastei URSR. Kyiv, 96 pp. (in Ukrainian).
Rozenfeldt, R. P. (1963). Russkie zamki domongolskogo vremeni. Kratkie soobshcheniia Instituta istorii materialnoy kultury, 49, 32–38 (in Russian).
Sapunov, B. V. (1978). Kniga v Rossii v XI–XIII vv. Moskva: Nauka, 228 pp. (in Russian).
Svieshnikov, I. K. (1964). Pamiatky holihradskoho typu na Zakhidnomu Podilli. Materials and studies on archaeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 5, 40–66 (in Ukrainian).
Serheieva, V. S. (2012). Kostorizna sprava u davnomu Kolodiazhyni. Arkheolohiia, 3, 118–125 (in Ukrainian).
Tymoshchuk, B. O. (1982). Davnoruska Bukovyna (X – persha polovyna XIV st.). Kyiv, 206 pp. (in Ukrainian).
Tikhomirov, M. N. (1956). Drevnerusskie goroda. Izdanie 2-e, dopolnennoe i pererabotannoe. Moskva: Gospolitizdat, 477 pp. (in Russian).
Tovkailo, M. T., Buzian, H. M., Teteria, D. A., & Yurchenko, O. V. (2007). Doslidzhennia Pereiaslavskoho gruntovoho mohylnyka v 2005 r. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2005–2007 rr. Kyiv–Zaporizhzhia, 63–66 (in Ukrainian).
Chernysh, O. P. (1954). Karta paleolitu
URSR. Materialy i doslidzhennia po arkheolohii
URSR. Kyiv,
67–152
(in Ukrainian).
Yahodynska, M. (1993). Khresty ta ikonky kniazhoi doby iz zakhidnoho Podillia. Studia archaeologica, 1, 67–71 (in Ukrainian).
Yahodynska, M. O. (2010). Yuvelirni vyroby z davnoruskykh pamiatok Zakhidnoho Podillia (za materialamy Ternopilskoi oblasti). Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 2, Arkheolohiia Pravoberezhnoi Ukrainy, 235–248(in Ukrainian).
Antoniewicz, W. (1928). Archeologia Polski. Warszawa. 352 pp. (in Polish).
Babeş, M. (2005). The brooch from Horodnica: Dacian, Celtic or Germanic. Celts on the Margin. Studies in European Cultural Interaction 7th Century BC–1th Century AD Dedicated to Zenon Woźniak. Kraków, 121–129.
Glogier, Z. (1899). Wykopaliska w Horodnicy na Pokuciu. Swiatowit, 1, 67–69 (in Polish).
Janusz, B. (1918). Zabytki przedhistoryczne Galicyi Wschodniej. Lwów, 310 pp. (in Polish).
Kłosińska, E. (2005). Brązowy stylus z Topornicy, pow. Zamość. Archeologia Polski Środkowowschodniej, 7, 235–240 (in Polish).
Kopernicki, J. (1878). Poszukiwania archeologiczne w Horodnicy nad Dniestrem. Zbiór wiadomości do antropologii krajowej, 2, 19–72 (in Polish).
Kopernicki, J. (1884). Dalsze poszukiwania archeologiczne w Horodnicy nad Dniestrem. Zbiór wiadomości do antropologii krajowej, 8, 3–32 (in Polish).
Liwoch, R. (2003). Stan badań nad grodziskami wczesnośredniowiecznymi i z początków późnego średniowiecza na zachodniej Ukraine (obwody: Iwano – Frankowski, Lwowski i Tarnopolski). Materiały i Sprawozdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego, 24, 213–297 (in Polish).
Liwoch, R. (2006). Buławy z zachodniej Ukrainy. Acta Militaria Mediaevalia, 2, 67–78 (in Polish).
Liwoch, R. (2014). Grot włóczni z naddniestrzańskiej Horodnicy. Acta Militaria Mediaevalia, 10, 206 (in Polish).
Maleev, Ju. (1988). Trackie grodziska okresu halsztackiego na pólnocno-wschodnim Podkarpaciu. Acta Archaeologica Carpathica, 27, 95–116 (in Polish).
Przybysławski, W. (1879). Wstęp z poszukiwań archeologicznych w Horodnicy nad Dniestrem dokonanych w r. 1878. Zbiór wiadomości do antropologii krajowej, 3, 70–73 (in Polish).
Przybysławski, W. (1906). Repertorum zabytków przedhistorycznych na obszarze szesnastu powiatów Galicyi Wschodniej. Lwów, 77 pp. (in Polish).
Rauhut, L. (1960). Wczesnośredniowieczne materiały z terenów Ukrainy w Państwowym muzeum archeologicznym w Warszawie. Materialy Wczesnośredniowieczne, 5, 231–259 (in Polish).
Sachse-Kozłowska, E. (1975). Górnopaleolityczne materiały krzemienne z Horodnicy nad Dniestrem (Ukraińska S.R.R.) Wiadomości Archeologiczne, 40(1), 37–52 (in Polish).
Żurowski, J.(1927). Skarby halsztackiego okresu z doliny Dunajca. Kraków, 112 pp. (in Polish).
Early Medieval materials from the complex of sites near the village Horodnytsia, Horodenka district, Ivano-Frankivsk region are analyzed. These sites are represented by hill-fort, cemeteries and numerous finds that are kept in museum collections of Lviv, Krakow, Warsaw, Vienna and in private collections. The hill-fort in Horodnytsia was discovered in 1876 by W. Przybysławski and described in detail by I. Kopernicki.
The site is classified as a complex one – it occupies four localities and has a well-preserved system of fortification ramparts and ditches. It is supposed that original settlement was built during Hallstatt period and during Early Middle Ages its ramparts and ditches were additionally strengthened and the largest locality of the hill-fort was divided by a large rampart and ditch into two parts. I. Kopernicki and W. Przybysławski studied the territory of the hill-fort by excavation pits of 5×1 m and found only separate finds. In the late 30th of XX century the hill-fort was studied by Lviv archaeologist M. Smishko. He made a section of the rampart and found two burned buildings of ХІІ–ХІІІ centuries with the skeletons of killed adults and children.
Traces of several settlements were recorded around the hill-fort, also barrows and under-plate cemeteries were investigated there. The barrow cemetery, which includes 16 mounds, can be dated to XI–XII centuries. It is related not to the hill-fort, but to earlier settlement in Horodnytsia. Instead, the under-plate cemetery (26 burials), located between the foot of the hill-fort and the right bank of Dnister River, was synchronous with the hill-fort. In addition to ordinary burials, rich female ones, typical for urban centre were found. It is possible that another under-plate cemetery, situated on the left bank of Dnister River in Zhezhava (now Zelenyi Hai, Ternopil region), is related to the hill-fort.
All artifacts found in Horodnytsia belong to different categories of archeological sources, most of them are typical for urban settlements. According to its external features, the settlement fully corresponds to cities. Its area of 6,12 hectares, presence of cemeteries and traces of settlements witnessed about existence of the largest and most strategically important point in this part of Upper Dnister region between annalistic Halych and Vasyliv. The name of the modern village also carried urban tradition.
Burning of the hill-fort and extermination of its inhabitants probably occurred during the Mongol invasion to Halych land in the end of 1240 – beginning of 1241.
Analysis of the results of excavations and finds from Horodnytsia demonstrates that in Halych land, in addition to the cities known from chronicles, there were urban settlements that are not mentioned by written sources.
Arkhypova, Ye. I. (2006). Pamiatky dekoratyvno-uzhytkovoho mystetstva starodavnoho Kyieva (za materialamy rozkopok 2001–2002). Arkheolohiia, 1, 62–74 (in Ukrainian).
Bagriy, R. S., Mohitich, I. R., Ratich, A. A., & Sveshnikov, I. K. (1976). Raskopki vo Lvove. Arkheologicheskie otkrytiia 1975, 297–299 (in Russian).
Baran, V. D. (1972). Ranni sloviany mizh Dnistrom i Prypiattiu. Kyiv, 244 pp. (in Ukrainian).
Baran, V. D. (1981). Cherniakhivska kultura za materialamy Verkhnoho Dnistra i Zakhidnoho Buhu. Kyiv, 264 pp. (in Ukrainian).
Baran, V. D., & Chaika R. M. (1972). Davnoruske poselennia Bovshiv II na Podnistrovi. Arkheolohiia, 7, 97–102 (in Ukrainian).
Borovskyi, Ya. Ye., & Movchan, I. I. (1998). Knyha na Rusi (za arkheolohichnymy znakhidkamy). Halych i Halytska zemlia. Kyiv–Halych, 18–24 (in Ukrainian).
Buzian, H. M., & Teteria, D. A. (2013). Tkanyny z gruntovoho mohylnyka Pereiaslava Ruskoho. Arkheolohiia, 3, 92–103 (in Ukrainian).
Buchko, D. H. (1990). Pokhodzhennia nazv naselenykh punktiv Pokuttia. Lviv. 144 pp. (in Ukrainian).
Vlasova, H. M. (1962). Bronzovye izdeliia XI–XIII vv. iz sela Zelenche. Materialy po arkheologii Severnogo Prichernomoria, 4, 246–259 (in Russian).
Voznyi, I. (2005). Poselennia Х–ХІV st. u mezhyrichchi Verkhnoho Syretu ta Serednoho Dnistra. Chastyna I. Ukripleni poselennia ta davnoruski mista. Chernivtsi: Zoloti lytavry, 256 pp. (in Ukrainian).
Halchenko, O. M. (2005). Oprava skhidnoslovianskykh rukopysnykh knyh ta starodrukiv v Ukraini. Kyiv, 376 pp. (in Ukrainian).
Honcharov, V. K. (1950). Raykovetskoe gorodishche. Kiev: Izdatelstvo AN USSR, 216 pp. (in Russian).
Hrushevskyi, M. (2004). Zvenyhorod Halytskyi (istorychno-arkheolohichna rozvidka). Hrushevskyi M. S. Tvory u 50-ty tomakh, 6. Lviv, 389–413 (in Ukrainian).
Gurevich, F. D. (1973). Gramotnost gorozhan drevnerusskogo Ponemania. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii Akademii nauk SSSR, 135, 28–34 (in Russian).
Gurevich, F. D. (1981). Drevniy Novogrudok (posad – okolniy gorod). Leningrad: Nauka. 160 pp. (in Russian).
Dovzhenok, V. Y., Honcharov, V. K., & Yura, R. O. (1966). Drevnoruske misto Voin. Kyiv: Naukova dumka, 148 pp. (in Ukrainian).
Zarubii, E. (1999). Sribni braslety kniazhoi doby v kolektsii LIM. Naukovi zapysky. Lvivskyi istorychnyi muzei, 8, 63–82 (in Ukrainian).
Zarubii, E. (2001). Sribni skronevi kiltsia kniazhoi doby v kolektsii Lvivskoho istorychnoho muzeiu. Naukovi zapysky. Lvivskyi istorychnyi muzei, 10, 201–224 (in Ukrainian).
Zarubii, E. (2009). Zoloti ta sribni prykrasy kniazhoi doby v kolektsii Lvivskoho
istorychnoho muzeiu.
Kyiv: Volf, 144 pp. (in Ukrainian).
Zverugo, Ja. G. (1975). Drevniy Volkovysk. Minsk: Nauka i tehnika, 144 pp. (in Russian).
Kargalov, V. V. (1967). Vneshnepoliticheskie factory razvitiia feodalnou Rusi. Moskva, 263 pp. (in Russian).
Kirpichnikov, A. N.
(1966). Drevnerusskoe oruzhie, 2: Kopia,
sulitsy, boevye topory, bulavy, kisteni
IX–XIII vv. SAI, EI-36.
Leningrad: Nauka, 148 pp.
(in Rus-sian).
Korzukhina, G. F.,
& Peskova, A. A. (2003). Drevnerusskie enkolpiony. Nagrudnye
kresty-relikvarii
XI–XIII vv. Sankt-Peterburg:
Peterburgskoe Vostokovedenie (Archaeologica Petropolitana, XIV), 432 pp. (in Russian).
Kravets, V. P. (1954). Rannotrypilske poselennia v Horodnytsi na Dnistri. Materialy i doslidzhennia po arkheolohii URSR. Kyiv, 49–66 (in Ukrainian).
Krushelnytska, L. I. (1964). Doslidzhennia verkhnikh shariv na poselenni bilia s. Bovshiv v 1961 r. Materials and studies on archaeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 5, 130–138 (in Ukrainian).
Krushelnitskaia, L. I. (1985). Issledovaniia v Ivano-Frankovskom Podnestrove. Arkheologicheskie otkrytiia 1983, 299–300 (in Russian).
Krushelnytska, L. I. (1993). Novi pamiatky kultury Hava-Holihrady. Pamiatky halshtatskoho periodu v mezhyrichchi Visly, Dnistra i Prypiati. Kyiv: Naukova dumka, 56–122 (in Ukrainian).
Kuchinko, M. M. (2002). Volynska zemlia X – seredyny XIV st. Lutsk: Vezha, 304 pp. (in Ukrainian).
Kuchinko, M. M. (2006). Kultura naselennia Volyni v davnoruskyi chas. Narysy kultury davnoi Volyni. Lutsk: Volynska oblasna drukarnia, 499–524 (in Ukrainian).
Kuchera, M. P. (1961). Keramika drevnoho Plisneska. Arkheolohiia, 12, 143–153 (in Ukrainian).
Lysenko, P. F. (1985). Bereste. Minsk: Nauka i tekhnika, 399 pp. (in Russian).
Malevskaia, M. V. (1967). K voprosu o keramike Galitskoy zemli XII–XIII vv. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii Akademii nauk SSSR, 120, 3–16 (in Russian).
Malevskaia, M. V., Rappoport, P. A., & Timoshuk, B. A. (1970). Raskopki na Lenkovetskom poselenii v 1967 g. Sovetskaia arkheologiia, 4, 112–127 (in Russian).
Maleiev, Yu. M. (1984). Horodyshcha peredskifskoho chasu u Verkhnomu Podnistrovi. Materialy do zvodu pamiatok istorii ta kultury narodiv SRSR po Ukrainskii RSR, 1, 44–45 (in Ukrainian).
Medvedev, A. F. (1960). Drevnerusskie pisala X–XV vv. Sovetskaia arkheologiia, 2, 63–88 (in Russian).
Melukova, A. I. (1958). Pamiatniki skifskogo vremeni lesostepnogo Srednego Podnestrovia. Pamiatniki skifo-sarmatskogo vremeni v Severnom Prichernomore. Materialy i issledovanija po arheologii SSSR, 64, 5–102 (in Russian).
Motsia, O. P., Orlov, R. S., Kovalenko, V. P., Kozlovskyi, A. O., Parkhomenko O. V., Potapov, O. V., & Pokas, P. M. (1997). Poselennia X–XIII st. bilia s. Avtunychi. Pivdennoruske selo IX–XIII st. (novi pamiatky materialnoi kultury). Kyiv, 34–69 (in Ukrainian).
Pasternak, Ya. (1961). Arkheolohiia Ukrainy. Pervisna, davnia ta serednia istoriia Ukrainy za arkheolohichnymy dzherelamy. Toronto, 789 pp. (in Ukrainian).
Petehyrych, V. M. (1983). Pamiatky chasu navaly zolotoordyntsiv na Halytsku zemlu. Arkheolohiia, 42, 47–51 (in Ukrainian).
Petehyrych, V. M. (1985). Pro odyn typ davnoruskykh pysal XII–XIII st. Mynule i suchasne Volyni (Tezy dopovidei ta povidomlen Volynskoi rehionalnoi istoryko-kraieznavchoi konferentsii 26–28 veresnia 1985 r.). Lutsk, 256–257 (in Ukrainian).
Petehyrych, V. M. (1990). Gorodnitsa. Arkheologiia Prikarpatia, Volyni i Zakarpatia (ranneslavianskiy i drevnerusskiy periody). Kiev: Naukova dumka, 142–143 (in Russian).
Petehyrych, V. M. (1990a). Oruzhie i snariazhenie vsadnika. Arkheologiia Prikarpatia, Volyni i Zakarpatia (ranneslavianskiy i drevnerusskiy periody). Kiev: Naukova dumka, 163–171 (in Russian).
Petehyrych, V. (1995). Do istorychnoi otsinky deiakykh horodyshch Ukrainskoho Prykarpattia. Boikivshchyna: istoriia ta suchasnist. Lviv–Sambir, 78–79 (in Ukrainian).
Petehyrych, V. M. (1997). Pro znariaddia pysma ta kyrylychni napysy na predmetakh XI–XIV stolit z Halytskoi zemli. Zapysky Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka, 233, 206–213 (in Ukrainian).
Petehyrych, V. M. (2010). Pysemna kultura elity ta “movchaznoi bilshosti” u mistakh Nadbuzhanshchyny kniazhoi doby. Materials and studies on archaeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 14, 135–150 (in Ukrainian).
Petrashenko, V. O. (1997). Poselennia Kanivskoho Prydniprovia. Pivdennoruske selo IX–XIII st. (novi pamiatky materialnoi kultury). Kyiv, 114–143 (in Ukrainian).
Pyvovarov, S. (2006). Serednovichne naselennia mezhyrichchia Verkhnoho Prutu ta Serednoho
Dnistra
(XI – persha polovyna XIII st.). Chernivtsi: Zelena Bukovyna, 300 pp. (in Ukrainian).
Rappoport, P. A. (1965). K voprosu o Plesneske. Sovetskaia arkheologiia, 4, 92–103 (in Russian).
Rappoport, P. A. (1967). Voennoe zodchestvo zapadnorusskikh zemel X–XIV vv. Materialy i issledovanija po arheologii SSSR, 140, 241 pp. (in Russian).
Ratych, O. O. (1957). Drevnoruski arkheolohichni pamiatky na terytorii zakhidnykh oblastei URSR. Kyiv, 96 pp. (in Ukrainian).
Rozenfeldt, R. P. (1963). Russkie zamki domongolskogo vremeni. Kratkie soobshcheniia Instituta istorii materialnoy kultury, 49, 32–38 (in Russian).
Sapunov, B. V. (1978). Kniga v Rossii v XI–XIII vv. Moskva: Nauka, 228 pp. (in Russian).
Svieshnikov, I. K. (1964). Pamiatky holihradskoho typu na Zakhidnomu Podilli. Materials and studies on archaeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 5, 40–66 (in Ukrainian).
Serheieva, V. S. (2012). Kostorizna sprava u davnomu Kolodiazhyni. Arkheolohiia, 3, 118–125 (in Ukrainian).
Tymoshchuk, B. O. (1982). Davnoruska Bukovyna (X – persha polovyna XIV st.). Kyiv, 206 pp. (in Ukrainian).
Tikhomirov, M. N. (1956). Drevnerusskie goroda. Izdanie 2-e, dopolnennoe i pererabotannoe. Moskva: Gospolitizdat, 477 pp. (in Russian).
Tovkailo, M. T., Buzian, H. M., Teteria, D. A., & Yurchenko, O. V. (2007). Doslidzhennia Pereiaslavskoho gruntovoho mohylnyka v 2005 r. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2005–2007 rr. Kyiv–Zaporizhzhia, 63–66 (in Ukrainian).
Chernysh, O. P. (1954). Karta paleolitu
URSR. Materialy i doslidzhennia po arkheolohii
URSR. Kyiv,
67–152
(in Ukrainian).
Yahodynska, M. (1993). Khresty ta ikonky kniazhoi doby iz zakhidnoho Podillia. Studia archaeologica, 1, 67–71 (in Ukrainian).
Yahodynska, M. O. (2010). Yuvelirni vyroby z davnoruskykh pamiatok Zakhidnoho Podillia (za materialamy Ternopilskoi oblasti). Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 2, Arkheolohiia Pravoberezhnoi Ukrainy, 235–248(in Ukrainian).
Antoniewicz, W. (1928). Archeologia Polski. Warszawa. 352 pp. (in Polish).
Babeş, M. (2005). The brooch from Horodnica: Dacian, Celtic or Germanic. Celts on the Margin. Studies in European Cultural Interaction 7th Century BC–1th Century AD Dedicated to Zenon Woźniak. Kraków, 121–129.
Glogier, Z. (1899). Wykopaliska w Horodnicy na Pokuciu. Swiatowit, 1, 67–69 (in Polish).
Janusz, B. (1918). Zabytki przedhistoryczne Galicyi Wschodniej. Lwów, 310 pp. (in Polish).
Kłosińska, E. (2005). Brązowy stylus z Topornicy, pow. Zamość. Archeologia Polski Środkowowschodniej, 7, 235–240 (in Polish).
Kopernicki, J. (1878). Poszukiwania archeologiczne w Horodnicy nad Dniestrem. Zbiór wiadomości do antropologii krajowej, 2, 19–72 (in Polish).
Kopernicki, J. (1884). Dalsze poszukiwania archeologiczne w Horodnicy nad Dniestrem. Zbiór wiadomości do antropologii krajowej, 8, 3–32 (in Polish).
Liwoch, R. (2003). Stan badań nad grodziskami wczesnośredniowiecznymi i z początków późnego średniowiecza na zachodniej Ukraine (obwody: Iwano – Frankowski, Lwowski i Tarnopolski). Materiały i Sprawozdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego, 24, 213–297 (in Polish).
Liwoch, R. (2006). Buławy z zachodniej Ukrainy. Acta Militaria Mediaevalia, 2, 67–78 (in Polish).
Liwoch, R. (2014). Grot włóczni z naddniestrzańskiej Horodnicy. Acta Militaria Mediaevalia, 10, 206 (in Polish).
Maleev, Ju. (1988). Trackie grodziska okresu halsztackiego na pólnocno-wschodnim Podkarpaciu. Acta Archaeologica Carpathica, 27, 95–116 (in Polish).
Przybysławski, W. (1879). Wstęp z poszukiwań archeologicznych w Horodnicy nad Dniestrem dokonanych w r. 1878. Zbiór wiadomości do antropologii krajowej, 3, 70–73 (in Polish).
Przybysławski, W. (1906). Repertorum zabytków przedhistorycznych na obszarze szesnastu powiatów Galicyi Wschodniej. Lwów, 77 pp. (in Polish).
Rauhut, L. (1960). Wczesnośredniowieczne materiały z terenów Ukrainy w Państwowym muzeum archeologicznym w Warszawie. Materialy Wczesnośredniowieczne, 5, 231–259 (in Polish).
Sachse-Kozłowska, E. (1975). Górnopaleolityczne materiały krzemienne z Horodnicy nad Dniestrem (Ukraińska S.R.R.) Wiadomości Archeologiczne, 40(1), 37–52 (in Polish).
Żurowski, J.(1927). Skarby halsztackiego okresu z doliny Dunajca. Kraków, 112 pp. (in Polish).
Колектив Інституту українознавства ім. І. Крипя’кевича НАН України висловлює щирі співчуття директорові Інституту, доктору історичних наук, члену-кореспонденту НАН України, професору, Соляру Ігорю Ярославовичу та усій родині з приводу важкої втрати - відходу до вічності його Тата, Соляра Ярослава Петровича.
Вічна, світла і добра пам’ять!