ДЕЯКІ АСПЕКТИ МІСЬКОЇ АРХЕОЛОГІЇ В ІСТОРИЧНОМУ КОНТЕКСТІ (на прикладі Приморського бульвару в м. Одеса)

Автор
Світлана ІВАНОВА
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2019-23-183-198
Анотація

Дослідження археологічних пам’яток на території міст має свою специфіку. І не тільки тому, що якась частина давнього поселення забудована або порушена сучасними комунікаціями. Іноді рівень залягання пам’яток привертає увагу своєю неоднозначністю. Таку ситуацію можна простежити на поселенні античного часу, що розташоване на Приморському бульварі у м. Одеса.

Різний рівень залягання культурного шару та материка можна пояснити, звернувшись до історичної документації. При проектуванні та підготовці території під висадку дерев та будівництво палаців були проведені підготовчі роботи. Територію було розчищено і вирівняно по нівеліру. При чому слід мати на увазі й рельєф місцевості, наявність схилів, перепад висот, нівелювання яких й призвело до теперішньої стратиграфічної ситуації.

Культурний шар пошкоджено також вибіркою ґрунту для зміцнення схилів бульвару, з території колишніх військових казарм, що були тут розташовані на початку ХІХ ст. Проведення цих робот зафіксовано в архівних даних, які зберігаються в Державному архіві Одеської області. Також сприяла змінам у стані збереження поселення прокладка численних комунікацій. Враховуючи наявні історичні відомості, не виключена можливість того, що окремі археологічні об'єкти можуть бути виявлені в ході перебудови існуючих будівель, які розташовані на Приморському бульварі. 

Історія будівництва та наступних перебудов на Приморському бульварі пов’язана з матеріальними залишками, які зберігаються під землею. Розгляд цього аспекту надає необхідну інформацію щодо ідентифікації об’єктів, які можуть бути знайдені при археологічних дослідженнях в містах.

Очевидна необхідність археологічного нагляду над усіма видами будівельних чи господарчих робот, відповідно до існуючого законодавства. Цій висновок стосується не тільки території давнього поселення, але й його охоронної зони. У разі виявлення археологічних об'єктів, будівельні роботи мають бути призупинені аж до остаточного археологічного дослідження.

Ключові слова
античність, міська археологія, культурний шар, Приморський бульвар.
Повний текст
Завантажити оригінал
Посилання

Borovoj, S. Ja. (1967). Hadzhibej v 60-h gg. XVІІІ st. (v svete novyh materialov). Zapiski Odesskogo arheologicheskogo obshhestva, 2, 130–136 (in Russian).

Bujskih, A. V., & Redina, E. F. (2015). Antichnoe poselenie “Primorskij bul’var”. Itogi issledovanij i problema hronologii. Materialy po arheologii Severnogo Prichernomor’ja, 13, 100–130 (in Russian).

Honcharuk, T. (2015). Budivli osmanskoho Khadzhybeia (Odesy) 1760–1780-kh rr.: za materialamy opublikovanykh dzherel ta vitchyznianoi istoriohrafii. Chornomorska mynuvshyna, 10, 16–25 (in Ukrainian).

Honcharuk, T. H. (2000). Istoriia Khadzhybeia (Odesy) 1415–1795 rr. v dokumentakh. Odesa: Astroprynt, 372 pp. (in Ukrainian).

Gubar’, O. (2005). Putevoditel’ po pushkinskoj Odesse. Deribasovskaja–Rishel'evskaja, 21, 25–38 (in Russian).

Gubar’, O. (2018). Putevoditel’ po pushkinskoj Odesse. Deribasovskaja–Rishel'evskaja, 72, 14–45 (in Russian).

Krasnozhon, A. V. (2011). Litovskij zamok Kachubiev na territorii Odessy. Drevnee Prichernomor’e, 9, 226–233 (in Russian).

Saveliev, O. K., & Ivanova, S. V. (2018). Naukovyi zvit pro provedennia arkheolohichnykh poshukovykh doslidzhen zemelnoi dilianky za adresoiu: Prymorskyi bulvar, 9, v m. Odesi, roztashovanoi v mezhakh pam’iatky arkheolohii antychnoho chasu “Prymorskyi bulvar”. Kyiv. Naukovyi arkhiv Instytut arkheolohii, Natsionalna akademija nauk Ukrainy (in Ukrainian).

Sapozhnikov, I. V. (1999). OpisanieOdessyiSevernogoPrichernomorja 1780-hgodov. Il’ichevsk: Jelton-2 – Grotek, 86 pp. (in Russian).

ScythicaetCaucasica. (1893–1900). IzvestijadrevnihpisatelejgrecheskihilatinskihoSkifiiiKavkaze, 1 (Grecheskiepisateli) (V. V. Latyshev, Trans.). Sankt-Peterburg (in Russian).

Scythica et Caucasica. (1904). Izvestija drevnih pisatelej grecheskih i latinskih o Skifii i Kavkaze, 2 (Latinskie pisateli) (V. V. Latyshev, Trans.). Sankt-Peterburg (in Russian).

Author
Svitlana IVANOVA
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2019-23-183-198
Annotation

The study on archaeological sites has some peculiarities when undertaken inside the territories of modern cities. And the reason behind it is not only the usual situation when parts of a site are covered by present-day constructions or cut by communication trenches. Sometimes a stratigraphic position and/or a level of recovery for ancient artefacts are blurred by inherent ambiguity. This is exactly the case, which can be traced for the settlement of ancient times on the Primorsky Boulevard of Odessa.

The variability of the level of occurrence of the cultural layer and the virgin soil can be explained by referring to historical documentation. During the design and preparation of the territory for the landing of trees and construction, preparatory work was carried out. The area was cleared and leveled down. In addition, one should keep in mind the relief of the terrain, the presence of slopes, the elevation drop, the leveling of which led to the present ambiguous stratigraphic situation.

The cultural layer was also damaged when some soil was withdrawn from its original position from the territory of the former military barracks, which were located here at the beginning of the XIX century in order to strengthen the slopes of the boulevard. These works are recorded in archival data stored in the State Archive of Odessa region. The construction of numerous communications also contributed to the inevitable alterations in the state of the settlement's preservation. Given the available historical information, it is possible that individual archaeological sites can be discovered during the reconstruction of existing buildings located on Primorsky Boulevard.

The history of construction and subsequent re-building on the Primorsky Boulevard is linked with the material remains that are stored underground. Consideration of this aspect provides the necessary information on the identification of objects that can be found in archaeological sites situated underneath the modern buildings.

There is an obvious and urgent necessity of archaeological supervision for all types of reconstruction or building works, in accordance with existing legislation. This conclusion is relevant not only to the territory of the ancient settlement, but also to its surveillance zone. The construction works should be suspended until the final archaeological research, if archaeological sites would be identified.

Keywords
Classical age, city archaeology, cultural layer, Prymorskyj Boulevard.
Reference

Borovoj, S. Ja. (1967). Hadzhibej v 60-h gg. XVІІІ st. (v svete novyh materialov). Zapiski Odesskogo arheologicheskogo obshhestva, 2, 130–136 (in Russian).

Bujskih, A. V., & Redina, E. F. (2015). Antichnoe poselenie “Primorskij bul’var”. Itogi issledovanij i problema hronologii. Materialy po arheologii Severnogo Prichernomor’ja, 13, 100–130 (in Russian).

Honcharuk, T. (2015). Budivli osmanskoho Khadzhybeia (Odesy) 1760–1780-kh rr.: za materialamy opublikovanykh dzherel ta vitchyznianoi istoriohrafii. Chornomorska mynuvshyna, 10, 16–25 (in Ukrainian).

Honcharuk, T. H. (2000). Istoriia Khadzhybeia (Odesy) 1415–1795 rr. v dokumentakh. Odesa: Astroprynt, 372 pp. (in Ukrainian).

Gubar’, O. (2005). Putevoditel’ po pushkinskoj Odesse. Deribasovskaja–Rishel'evskaja, 21, 25–38 (in Russian).

Gubar’, O. (2018). Putevoditel’ po pushkinskoj Odesse. Deribasovskaja–Rishel'evskaja, 72, 14–45 (in Russian).

Krasnozhon, A. V. (2011). Litovskij zamok Kachubiev na territorii Odessy. Drevnee Prichernomor’e, 9, 226–233 (in Russian).

Saveliev, O. K., & Ivanova, S. V. (2018). Naukovyi zvit pro provedennia arkheolohichnykh poshukovykh doslidzhen zemelnoi dilianky za adresoiu: Prymorskyi bulvar, 9, v m. Odesi, roztashovanoi v mezhakh pam’iatky arkheolohii antychnoho chasu “Prymorskyi bulvar”. Kyiv. Naukovyi arkhiv Instytut arkheolohii, Natsionalna akademija nauk Ukrainy (in Ukrainian).

Sapozhnikov, I. V. (1999). OpisanieOdessyiSevernogoPrichernomorja 1780-hgodov. Il’ichevsk: Jelton-2 – Grotek, 86 pp. (in Russian).

ScythicaetCaucasica. (1893–1900). IzvestijadrevnihpisatelejgrecheskihilatinskihoSkifiiiKavkaze, 1 (Grecheskiepisateli) (V. V. Latyshev, Trans.). Sankt-Peterburg (in Russian).

Scythica et Caucasica. (1904). Izvestija drevnih pisatelej grecheskih i latinskih o Skifii i Kavkaze, 2 (Latinskie pisateli) (V. V. Latyshev, Trans.). Sankt-Peterburg (in Russian).

Оголошення:
Новини:

Вічна пам'ять!

Колектив Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України висловлює щирі співчуття рідним і близьким із приводу непоправної втрати – смерті багаторічної працівниці Інституту Дарії КЛИМ. Нехай добрий, світлий спомин про Неї назавжди залишиться у серцях усіх, хто її знав, любив та шанував! Світла і вічна пам'ять...

Ростислав Вацеба представив доповідь на щорічному Міжнародному медієвістичному конгресі у Лідсі

1–4 липня 2024 року на базі Інституту медієвістичних студій Лідського університету (Велика Британія) відбувся черговий щорічний Міжнародний медієвістичний конгрес (Leeds International Medieval Congress 2024). Цьогоріч науковий форум був присвячений осмисленню проблематики «кризи» в усіх можливих аспектах цього поняття і зібрав понад 2700 вчених з усього світу. Серед понад двох тисяч доповідей учасники мали можливість заслухати виступ молодшого наукового співробітника відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, к.і.н. Ростислава Вацеби, котрий представив свої напрацювання у дослідженні демографічних та культурних наслідків кліматичної кризи пізньоантичного малого льодовикового періоду (536–560 рр.) на сході Європи.