НОВА ПАМ’ЯТКА СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ АРХІТЕКТУРИ БІЛЯ СЕЛА ЖОРНІВКА НА РІЧЦІ ІРПІНЬ (за матеріалами досліджень Р. Орлова 1991–1992 років)

Автор
Денис ЙОЛШИН, Сергій ПАВЛЕНКО, Олексій СТАРОДУБ
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2019-23-199-156
Анотація

У 1991–1992 рр. експедиція Інституту археології Академії наук України під керівництвом Руслана Орлова провела дослідження на багатошаровій пам’ятці, розташованій за 1,6 км на південний захід від східної околиці с. Жорнівка Києво-Святошинського р-ну Київської обл. У результаті на площі пам’ятки досліджено об’єкти зарубинецької культури, господарчі ями та житло давньоруського часу, залишки фундаментів мурованої культової споруди, цегляного саркофага біля неї, поховання прицерковного цвинтаря давньоруського часу та кладовища часів середньовіччя й нового часу.

У грудні 2017 р., розбираючи матеріали на робочому місці Р. Орлова в приміщенні відділу давньоруської та середньовічної археології, А. Борисов знайшов три креслення, виконані на кальці: загальний план городища в ур. Церковище, зведений план розкопу 1991–1992 рр. та план апсиди культової споруди. Там же містилася частина артефактів, імовірно, відібраних із загальної колекції для створення ілюстрацій, а в окремому пакунку – антропологічні матеріали з кількох поховань середньовічного цвинтаря.

Невелика одноапсидна церква була побудована з брускової жолобчастої цегли, подібної до матеріалів ремонтів і перебудов деяких домонгольських храмів Києва. Поховання з прикрасами давньоруської доби, впущене в залишки фундаментів церкви, обмежує час руйнування останнього XIII ст. Автор досліджень тип храму визначив як безстовпний. Аналіз польової документації дозволяє припустити, що він міг бути й чотиристовпним. З невідомих причин матеріали досліджень не були опубліковані.

Hавесні 2019 р. комплекс пам’яток біля с. Жорнівка було обстежено повторно. На ділянці площею близько 5,4 га зафіксовані численні керамічні матеріали ХVII–XVIII ст., що свідчить про існування тут потужного населеного пункту доби пізнього середньовіччя, який, напевно, займав усю територію мисового останця, із півночі й півдня обмеженого глибокими ярам.

30 вересня 2019 р. Русланові Сергійовичу Орлову мало би виповнитися 70 років. Публікація матеріалів досліджень 1991–1992 рр., на нашу думку, – найкращий спосіб вшанувати пам’ять покійного дослідника.

Ключові слова

багатошарове поселення, городище, зарубинецька культура, давньоруський час, середньовіччя, церква, цвинтар, монастир, с. Жорнівка, р. Ірпінь.

Повний текст
Завантажити оригінал
Посилання

Akt prijoma predmetov na postojannoe (vremennoe) hranenie. (1991). Chernetka. Osobovyi arkhiv R. S. Orlova, 2 ark.(in Russian).

Antipov, I. V. (2009). Problemy datirovanija pamjatnikov zapadnorusskoj arhitektury vtoroj poloviny XIII – pervoj treti XIV v. Zapiski Instituta istorii material’noj kul’tury Rossijskoj Akademii nauk, 4, 186–194 (in Russian).

Antipov, I. V. (2012). Volynskie bashni. Arheologicheskie vesti, 18, 152–161 (in Russian).

Antipov, I. V. (2016). Drevnerusskaja arhitektura v pervoe stoletie posle mongolo-tatarskogo nashestvija. Stratum Plus, 5 (Nashestvie. Predely katastrofy XIII veka), 355–366 (in Russian).

Aseev, Ju. S. (1982). Arhitektura drevnego Kieva. Kyiv: Budіvelnyk, 158 рр. (in Russian).

Beljaev, L. A. (2005). Kamennye “podushki” monasheskih pogrebenij i ih vethozavetnyj prototip. Rossijskaja arheologija, 4, 171–175 (in Russian).

Beljaev, L. A. (2011). Kamen’ pod golovy i lestnica v nebo: arheologija, ikonografija, istochniki. Vestnik Pravoslavnogo Svjato-Tihonovskogo gumanitarnogo universiteta. Serija V. Voprosy istorii i teorii hristianskogo iskusstva, 2(5), 72–84 (in Russian).

Bobrovskij, T. A., & Strihar, M. N. (1990). Otchet o razvedochnyh issledovanijah peshhernyh pamjatnikov v Kievskoj oblasti v 1900 godu. Naukovyi arkhiv Instytut arkheolohii, Natsionalna akademija nauk Ukrainy. F. 64 (ekspedytsii). № 1990/54, 70 рр., іl. (in Russian).

Borysov, A., Kolomiyets, S., & Pavlenko, S. (2018). Kompleks ukriplen chasiv serednovichchia v serednii techii r. Irpin (mizh ss. Zhornivka ta Dzvinkove Kyivskoi oblasti). Novi doslidzhennia pam’iatok kozatskoi doby v Ukrainy, 27. Kyiv, 64–70 (in Ukrainian).

Borovskyi, Ya. Ye., & Kaliuk, O. P. (1993). Doslidzhennia kyivskoho dytyntsia. Starodavnii Kyiv. Arkheolohichni doslidzhennia 1984–1989. Kyiv: Naukova dumka, 3–42 (in Ukrainian).

Bulkin, Val. A. (1991). Drevnerusskij hram v g. Jur’eve (Belaja cerkov’). Problemy vyvchennia ta okhorony pam’iatok arkheolohii Kyivshchyny. Tezy dopovidei pershoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Bilohorodka. Kyiv, 24–25 (in Russian).

Voronin, N. N. (1954). Drevnee Grodno (po materialam arheologicheskih raskopok 1932–1949 gg.). Materialy i issledovanija po arheologii SSSR, 41. Moskva: Izd-vo Akademii nauk SSSR, 240 рр. (in Russian).

Goncharov, V. K. (1964). Otchet po issledovaniju gorodishha Ivan v 1964 g. Naukovyi arkhiv Instytut arkheolohii, Natsionalna akademija nauk Ukrainy. F. 64 (ekspedytsii). № 1964/2а, 11 рр. (in Russian).

Dnevnik rabot Zhornovskogo otrjada Pravoberezhnoj drevnerusskoj ekspedicii 1992 g. (1992). Rukopys. Osobovyi arkhiv R. S. Orlova, 132 рр.(in Russian).

Dogovor o provedenii zemljanyh na detince g. Vyshgoroda i pamjatnike drevnerusskogo vremeni u s. Zhornovka Kievskoj obl. (1991). Mashynopys. Osoboviy arkhіv R. S. Orlova, 1 ark. (in Russian).

Elshin, D. D. (2017). Kievskaja plinfa X–XIII vekov: opyt tipologii. Kulturniy shar. Stattі na poshanu Glіba Yurіyovicha Іvakіna. Kyiv: Laurus, 98–128 (in Russian).

Іvakіn, G. Yu. (1996). Istorychnyi rozvytok Kyieva XIII – seredyny XVI st. (istoryko-topohrafichni narysy). Kyiv: Instytut arkheolohii, Natsionalna akademiia nauk Ukrainy, 272 рр. (in Ukrainian).

Ivakin, G. Ju., & Kozjuba, V. K. (2009). Vorota s nadvratnoj cerkov’ju konca XІІ veka v Kieve (po issledovanijam 1998–1999 gg.). Arhitektura i arheologija Drevnej Rusi. Trudy Gosudarstvennogo Ermitazha, 41. Sankt-Peterburg: Izd-vo GE, 85–100 (in Russian).

Inventarnajaopis’. (1991). PDE-91. Vyshgorod. Zhornovka. Rukopys. Osobovyi arkhiv R. S. Orlova, 16 ark. (in Russian).

Inventarnaja opis’ materialov Zhornovskogo otrjada 1992 g. (1992). Rukopys. Osobovyi arkhiv R. S. Orlova, 22 рр. (in Russian).

Karger, M. K. (1951). Novye dannye k istorii drevnerusskogo zhilishha. Kratkie soobshhenija instituta istorii material’noj kul’tury Аkademii nauk SSSR, 38, 3–11 (in Russian).

Karger, M. K. (1958). Drevnij Kiev. Ocherki po istorii material’noj kul’tury drevnerusskogo goroda, 1. Moskva–Leningrad: Izd-vo Akademii nauk SSSR, 579 рр. (in Russian).

Kvitnytskyi, M. V., Nepomiashchykh, V. Yu., & Petrauskas, A. V. (2013). Arkheolohichni doslidzhennia litopysnoho Yur’yeva. Slov’iany i Rus: arkheolohiia ta istoriia. Zbirka prats na poshanu P. P. Tolochka. Kyiv: Starodavnii Svit, 90–102 (in Ukrainian).

Kilievich, S. R., & Harlamov, V. A. (1989). Issledovanie hrama Votcha Fedorovskogo monastyrja XII v. v Kieve. Slavjane i Kievskaja Rus’. Kyiv: Naukova dumka, 180–187 (in Russian).

Klymovskyi, S. I. (2002). Sotsialna topohrafiia Kyieva ХVI – seredyny ХVII storichchia. Kyiv: Stylos, 230 рр. (in Ukrainian).

Kovalenko, V. P., & Rappoport, P. A. (1992). Jetapy razvitija drevnerusskoj arhitektury Chernigovo-Severskoj zemli. Russia mediaevalis, 7(1). Munchen, 39–59 (in Russian).

Kuchera, M. P. (1971). Zvit pro robotu rozvidzahonu po obstezhenniu horodyshch Kyivshchyny u 1971 r. Naukovyi arkhiv Instytut arkheolohii, Natsionalna akademija nauk Ukrainy. F. 64 (ekspedytsii). № 1971/17, 19 рр., іl. (in Ukrainian).

Kuchera, M. P. (1976). Davnoruski horodyshcha na Pravoberezhzhi Kyivshchynу. Doslidzhennia z slov’iano-ruskoi arkheolohii. Kyiv: Naukova dumka, 176–197 (in Ukrainian).

Kuchynko, M., Kurmanskyi, O., & Savytskyi, V. (2009). Davnoruski persni z Volynskoi zemli (za materialamy z fondiv Volynskoho kraieznavchoho muzeiu). Volynskyi muzei: istoriia i suchasnist, 4. Lutsk, 45–46 (in Ukrainian).

Lashkarev, P. A. (1879). Razvaliny cerkvi sv. Simeona i Kopyrev konec drevnego Kieva. Trudy Kievskoj Duhovnoj Akademii, Janvar’. Kiev: Tipografija V. I. Davidenko, 96–121 (in Russian).

Makarov, N. A. (1981). Kamennye podushki v pogrebenijah drevnerusskih gorodskih nekropolej. Sovetskaja arheologija, 2, 111–116 (in Russian).

Malevskaya, M. V. (1989). Primenenie bruskovogo kirpicha v arhitekture Zapadnoj Rusi vtoroj poloviny XIII–XIV vv. Sovetskaja arheologija, 4, 212–222 (in Russian).

Malevskaya-Malevich, M. V. (2016). Cerkov’ XIV v. na detince Novogrudka. Stratum Plus, 5 (Nashestvie. Predely katastrofy XIII veka), 339–353 (in Russian).

Melnyk, O. O. (2016). Natilni khresty z pokhovan Kyieva ХVII–ХVIII st. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 1(18), 110–120 (in Ukrainian).

Mohytych, I., & Mohytych, R. (1990). Osoblyvosti tekhniky muruvannia i arkhitekturnykh form Halytsko-Volynskoho zodchestva (X–XIV st.) Arkheolohiia, 4, 56–68 (in Ukrainian).

Musin, A. E. (2002). Hristianizacija Novgorodskoj zemli v ІХ–ХVI vekah. Pogrebal’nyj obrjad i hristianskie drevnosti. Sankt-Peterburg: Centr “Peterburgskoe Vostokovedenie”, 272 рр. (in Russian).

Tolochko, P. P., Vysotskij, S. A., & Borovskiy, Ja. E. (Eds.). (1981). Novoe v arheologii Kieva. Kyiv: Naukova dumka, 457 рр. (in Russian).

Osaulchuk, O., Petrauskas, O., Koval, O., Petrauskas, A., & Shyshkin, R. (2008). Zvit pro arkheolohichni rozvidky u zoni budivnytstva Velykoi kiltsevoi avtomobilnoi dorohy navkolo m. Kyieva (T. 1. Roboty 2007–2008 rr.). Naukovyi arkhiv Instytut arkheolohii, Natsionalna akademija nauk Ukrainy. F. 64 (ekspedytsii). № 2008/38, 234 рр. (in Ukrainian).

Otchet ob issledovanijah Zhornovskogo otrjada Pravoberezhnoj drevnerusskoj ekspedicii 1992 g. (1992). Mashynopys. Osoboviy arkhіv R. S. Orlova. 23 ark. (in Russian).

Panova, T. D. (1987). Srednevekovyj pogrebal’nyj obrjad po materialam nekropolja Arhangel’skogo sobora Moskovskogo kremlja. Sovetskaja arheologija, 4, 110–122 (in Russian).

Petrauskas, A. V., & Kvіtnitskiy, M. V. (2015). Vivchennya ta rekonstruktsіya fundamentu davnoruskoho khramu na Zamkovіy horі m. Bіla Tserkva. Arkheolohіchnі doslіdzhennya v Ukrainі 2014. Kyiv: Starodavnіy Svіt, 95–100 (in Ukrainian).

Pohilevich, L. (2007). Uezdy Kievskij i Radomysl’skij. Kraieznavchi pratsi. Bila Tserkva: Vyd. O. Pshonkivskyi, 1–182 (in Russian).

Pohilevich, L. (2009). Skazanija o naselennyh mestnostjah Kievskoj gubernii. Bila Tserkva: Vyd. O. Pshonkivskyi, ХХII + 642 рр. (in Russian).

Rappoport, P. A. (1989). O vremeni pojavlenija bruskovogo kirpicha na Rusi. Sovetskaja arheologija, 4, 207–211 (in Russian).

Rappoport, P. A. (1994). Stroitel’noe proizvodstvo Drevnej Rusi X–XIII vv. Sankt-Peterburg: Nauka, 158 рр. (in Russian).

Sahaidak, M. A., & Serhieieva, M. S. (2015). Nevidomyi davnoruskyi khram na Yurkivskii. Pam’iatky Ukrainy: Istoriia ta kultura, 5–6, 32–41 (in Ukrainian).

Sedov, Vl. V. (2009). Cerkov’ Rozhdestva Bogorodicy v Peryni: novgorodskij variant bashneobraznogo hrama. Drevnerusskoe iskusstvo. Ideja i obraz. Opyty izuchenija vizantijskogo i drevnerusskogo iskusstva. Moskva: Severnyj palomnik, 29–54 (in Russian).

Tolochko, P. P., & Aseev, Ju. S. (1972). Novyj pamjatnik arhitektury drevnego Kieva. Drevnerusskoe iskusstvo. Hudozhestvennaja kul’tura domongol’skoj Rusi. Moskva: Nauka, 80–87 (in Russian).

Tret’jakov, P. N. (1940). Dneprovskaja (slavjanskaja) ekspedicija. Pravoberezhnyj otrjad. Dnevnik raboty otrjada na ter. Kievskoj i Poltavskoj obl. v 1940 g. s planami obsledovannyh rajonov. Nauchnyj arhiv Instituta istorii materialnoj kultury, Rossiyskaja akademija nauk. F. 35. Op. 1940. D. 21. (in Russian).

Trusov, O. A. (1991). Bolshemernyj kirpich XIII–XVII vv. na territorii Belorussii. Kratkie soobshhenija Іnstituta arheologii, 205 (Slavjano-russkie drevnosti), 111–117 (in Russian).

Trusov, O. A. (2003). Belorusskij goticheskij kirpich. XIII – pervaja polovina XVI veka. Arhitekturno-arheologicheskij seminar. Iz istorii stroitel’noj keramiki srednevekovoj Vostochnoj Evropy. Sankt-Peterburg: Izd-vo GE, 130–138 (in Russian).

Trushnikova, A. V. (2015). Arhitekturnaja tipologija besstolpnyh hramov domongol’skoj Rusi. Aktual’nye problemy teorii i istorii iskusstva, 5. Sankt-Peterburg: NP-Print, 313–322 (in Russian).

Harlamov, V. A. (1985). Issledovanija kamennoj monumental’noj arhitektury Kieva Х–XIII vv. Arheologicheskie issledovanija Kieva: 1978–1983. Kyiv: Naukova dumka, 106–119 (in Russian).

Holostenko, N. V. (1955). Issledovanie ruin Uspenskogo sobora Kievo-Pecherskoj Lavry. Sovetskaja arheologija, 23, 341–358 (in Russian).

Kholostenko, M. V. (1976). Novi doslidzhennia Ioanno-Predtechenskoi tserkvy ta rekonstruktsiia Uspenskoho soboru Kyievo-Pecherskoi Lavry. Arkheolohichni doslidzhennia Starodavnoho Kyieva. Kyiv: Naukova dumka, 131–165 (in Ukrainian).

Bewz, M., Łukomśkyj, Ju., Bewz, W., & Petryk, W. (2016). Analiza architektoniczna cerkwi katedralnej. In: A. Buko & S. Gołub (Eds.), Od cerkwi katedralnej króla Daniela Romanowicza do Bazyliki pw. Narodzenia NMP w Chełmie: wyniki badań interdyscyplinarnych sezonu 2013–2014 (69–120). Chełm (in Polish).

Biermann, F., & Hermann, C. (2014). The origin and rise of brick technology and use in medieval Pomerania, Pomerelia and Lower Silesia. In: T. Ratilainen, R. Bernotas & Ch. Herrmann (Eds.), Fresh Approaches to Brick Production and Use in the Middle Ages. Proceedings of the session “Utilization von Brick in the Medieval Period – Production, Construction, Destruction” held at the European Association von Archaeologists (EAA) Meeting, 29 August to 1 September 2012 in Helsinki, Finland. BAR International Series, 2611 (51–60). Oxford.

Gołub, S. (2014). Polsko-ukraiński projekt badań cerkwi Bogurodzicy wybudowanej w Chełmie przez Daniela Romanowicza w XIII wieku. Wstepne wyniki badan. Rosznik Chełmsky, 17, 293–306 (in Polish).

Levandauskas, V. (2012). Lietuvos mūro istorija. Kaunas, 456 pр. (in Lithuanian).

Ousterhout, R. (1999). Master builders of Byzantium. Princeton, 320 pр.

Świechowski, Z. (1961). Wczesne budownictwo ceglane w Polsce. Studia z dziejów rzemiosła i przemysłu, 1, 83–124 (in Polish).

Author
Denis ELSHIN, Serhii PAVLENKO, Oleksii STARODUB
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2019-23-199-156
Annotation

In 1991–1992 in expedition led by R. Orlov the excavations of a multilayer site was carried out. It was located in Kyjevo-Svjatoshyn district of Kyiv region at 1,6 km from eastern part of Zhornivka village in a direction on South-East. The objects of Zarubynetska culture, the household pits and a Middle Age dwelling, the remains of the foundation of stone cult building, remains of brick sarcophagus near this building, burials on church cemetery dated by Middle Age and Modern Age times were discovered on the site place.

In December 2017, during revision of materials at the workplace of R. Orlov in Department of ancient and medieval archeology, A. Borisov found three drawings, made on tracing paper: general plan of the site in Church Place, combined plan of excavation conducted in 1991–1992 and plan of the apse of cult building. It also contained some artifacts, probably selected from the general collection for the creation of illustrations, and in a separate package – anthropological materials from several graves of the medieval cemetery.

Single-apse church of the moderate size was constructed using the bar bricks with grooves on its surface. By its features, this brick is very close to the material of the repairs and alterations which were made to certain Kievan churches constructed during the Premongol period. One of the burials cut into the ruins included the types of the ornaments which are limiting the date of destruction of the church to the 13th century. In the course of the excavations, the architectural type of the church was defined as the one without internal buttresses. However the revision of the field records gives the ground for possible remodelling of the cross-in-square church with 4 pillars. The results of these investigations were not published by the author for unknown reasons.

In spring of 2019, complex of sites near Zhornivka village was re-examined. In an area of about 5,4 hectares numerous ceramic materials of XVII–XVIII centuries were recorded. They indicate existence here of large settlement in Late Middle Ages, which probably occupied the whole territory of cape-like outlier, bounded from north and south by deep ravines.

In 2019 on September, 30 could be a 70th anniversary of Ruslan Orlov. The publishing of the investigation results of 1991–1992 is a best way for honoring memory of researcher on our opinion.

Keywords

Zhornivka village, Irpin river, multilayer site, hilltop fortified settlement, Zarubynetska culture, Old Rus time, Middle Age, church, cemetery, monastery.

Reference

Akt prijoma predmetov na postojannoe (vremennoe) hranenie. (1991). Chernetka. Osobovyi arkhiv R. S. Orlova, 2 ark.(in Russian).

Antipov, I. V. (2009). Problemy datirovanija pamjatnikov zapadnorusskoj arhitektury vtoroj poloviny XIII – pervoj treti XIV v. Zapiski Instituta istorii material’noj kul’tury Rossijskoj Akademii nauk, 4, 186–194 (in Russian).

Antipov, I. V. (2012). Volynskie bashni. Arheologicheskie vesti, 18, 152–161 (in Russian).

Antipov, I. V. (2016). Drevnerusskaja arhitektura v pervoe stoletie posle mongolo-tatarskogo nashestvija. Stratum Plus, 5 (Nashestvie. Predely katastrofy XIII veka), 355–366 (in Russian).

Aseev, Ju. S. (1982). Arhitektura drevnego Kieva. Kyiv: Budіvelnyk, 158 рр. (in Russian).

Beljaev, L. A. (2005). Kamennye “podushki” monasheskih pogrebenij i ih vethozavetnyj prototip. Rossijskaja arheologija, 4, 171–175 (in Russian).

Beljaev, L. A. (2011). Kamen’ pod golovy i lestnica v nebo: arheologija, ikonografija, istochniki. Vestnik Pravoslavnogo Svjato-Tihonovskogo gumanitarnogo universiteta. Serija V. Voprosy istorii i teorii hristianskogo iskusstva, 2(5), 72–84 (in Russian).

Bobrovskij, T. A., & Strihar, M. N. (1990). Otchet o razvedochnyh issledovanijah peshhernyh pamjatnikov v Kievskoj oblasti v 1900 godu. Naukovyi arkhiv Instytut arkheolohii, Natsionalna akademija nauk Ukrainy. F. 64 (ekspedytsii). № 1990/54, 70 рр., іl. (in Russian).

Borysov, A., Kolomiyets, S., & Pavlenko, S. (2018). Kompleks ukriplen chasiv serednovichchia v serednii techii r. Irpin (mizh ss. Zhornivka ta Dzvinkove Kyivskoi oblasti). Novi doslidzhennia pam’iatok kozatskoi doby v Ukrainy, 27. Kyiv, 64–70 (in Ukrainian).

Borovskyi, Ya. Ye., & Kaliuk, O. P. (1993). Doslidzhennia kyivskoho dytyntsia. Starodavnii Kyiv. Arkheolohichni doslidzhennia 1984–1989. Kyiv: Naukova dumka, 3–42 (in Ukrainian).

Bulkin, Val. A. (1991). Drevnerusskij hram v g. Jur’eve (Belaja cerkov’). Problemy vyvchennia ta okhorony pam’iatok arkheolohii Kyivshchyny. Tezy dopovidei pershoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Bilohorodka. Kyiv, 24–25 (in Russian).

Voronin, N. N. (1954). Drevnee Grodno (po materialam arheologicheskih raskopok 1932–1949 gg.). Materialy i issledovanija po arheologii SSSR, 41. Moskva: Izd-vo Akademii nauk SSSR, 240 рр. (in Russian).

Goncharov, V. K. (1964). Otchet po issledovaniju gorodishha Ivan v 1964 g. Naukovyi arkhiv Instytut arkheolohii, Natsionalna akademija nauk Ukrainy. F. 64 (ekspedytsii). № 1964/2а, 11 рр. (in Russian).

Dnevnik rabot Zhornovskogo otrjada Pravoberezhnoj drevnerusskoj ekspedicii 1992 g. (1992). Rukopys. Osobovyi arkhiv R. S. Orlova, 132 рр.(in Russian).

Dogovor o provedenii zemljanyh na detince g. Vyshgoroda i pamjatnike drevnerusskogo vremeni u s. Zhornovka Kievskoj obl. (1991). Mashynopys. Osoboviy arkhіv R. S. Orlova, 1 ark. (in Russian).

Elshin, D. D. (2017). Kievskaja plinfa X–XIII vekov: opyt tipologii. Kulturniy shar. Stattі na poshanu Glіba Yurіyovicha Іvakіna. Kyiv: Laurus, 98–128 (in Russian).

Іvakіn, G. Yu. (1996). Istorychnyi rozvytok Kyieva XIII – seredyny XVI st. (istoryko-topohrafichni narysy). Kyiv: Instytut arkheolohii, Natsionalna akademiia nauk Ukrainy, 272 рр. (in Ukrainian).

Ivakin, G. Ju., & Kozjuba, V. K. (2009). Vorota s nadvratnoj cerkov’ju konca XІІ veka v Kieve (po issledovanijam 1998–1999 gg.). Arhitektura i arheologija Drevnej Rusi. Trudy Gosudarstvennogo Ermitazha, 41. Sankt-Peterburg: Izd-vo GE, 85–100 (in Russian).

Inventarnajaopis’. (1991). PDE-91. Vyshgorod. Zhornovka. Rukopys. Osobovyi arkhiv R. S. Orlova, 16 ark. (in Russian).

Inventarnaja opis’ materialov Zhornovskogo otrjada 1992 g. (1992). Rukopys. Osobovyi arkhiv R. S. Orlova, 22 рр. (in Russian).

Karger, M. K. (1951). Novye dannye k istorii drevnerusskogo zhilishha. Kratkie soobshhenija instituta istorii material’noj kul’tury Аkademii nauk SSSR, 38, 3–11 (in Russian).

Karger, M. K. (1958). Drevnij Kiev. Ocherki po istorii material’noj kul’tury drevnerusskogo goroda, 1. Moskva–Leningrad: Izd-vo Akademii nauk SSSR, 579 рр. (in Russian).

Kvitnytskyi, M. V., Nepomiashchykh, V. Yu., & Petrauskas, A. V. (2013). Arkheolohichni doslidzhennia litopysnoho Yur’yeva. Slov’iany i Rus: arkheolohiia ta istoriia. Zbirka prats na poshanu P. P. Tolochka. Kyiv: Starodavnii Svit, 90–102 (in Ukrainian).

Kilievich, S. R., & Harlamov, V. A. (1989). Issledovanie hrama Votcha Fedorovskogo monastyrja XII v. v Kieve. Slavjane i Kievskaja Rus’. Kyiv: Naukova dumka, 180–187 (in Russian).

Klymovskyi, S. I. (2002). Sotsialna topohrafiia Kyieva ХVI – seredyny ХVII storichchia. Kyiv: Stylos, 230 рр. (in Ukrainian).

Kovalenko, V. P., & Rappoport, P. A. (1992). Jetapy razvitija drevnerusskoj arhitektury Chernigovo-Severskoj zemli. Russia mediaevalis, 7(1). Munchen, 39–59 (in Russian).

Kuchera, M. P. (1971). Zvit pro robotu rozvidzahonu po obstezhenniu horodyshch Kyivshchyny u 1971 r. Naukovyi arkhiv Instytut arkheolohii, Natsionalna akademija nauk Ukrainy. F. 64 (ekspedytsii). № 1971/17, 19 рр., іl. (in Ukrainian).

Kuchera, M. P. (1976). Davnoruski horodyshcha na Pravoberezhzhi Kyivshchynу. Doslidzhennia z slov’iano-ruskoi arkheolohii. Kyiv: Naukova dumka, 176–197 (in Ukrainian).

Kuchynko, M., Kurmanskyi, O., & Savytskyi, V. (2009). Davnoruski persni z Volynskoi zemli (za materialamy z fondiv Volynskoho kraieznavchoho muzeiu). Volynskyi muzei: istoriia i suchasnist, 4. Lutsk, 45–46 (in Ukrainian).

Lashkarev, P. A. (1879). Razvaliny cerkvi sv. Simeona i Kopyrev konec drevnego Kieva. Trudy Kievskoj Duhovnoj Akademii, Janvar’. Kiev: Tipografija V. I. Davidenko, 96–121 (in Russian).

Makarov, N. A. (1981). Kamennye podushki v pogrebenijah drevnerusskih gorodskih nekropolej. Sovetskaja arheologija, 2, 111–116 (in Russian).

Malevskaya, M. V. (1989). Primenenie bruskovogo kirpicha v arhitekture Zapadnoj Rusi vtoroj poloviny XIII–XIV vv. Sovetskaja arheologija, 4, 212–222 (in Russian).

Malevskaya-Malevich, M. V. (2016). Cerkov’ XIV v. na detince Novogrudka. Stratum Plus, 5 (Nashestvie. Predely katastrofy XIII veka), 339–353 (in Russian).

Melnyk, O. O. (2016). Natilni khresty z pokhovan Kyieva ХVII–ХVIII st. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 1(18), 110–120 (in Ukrainian).

Mohytych, I., & Mohytych, R. (1990). Osoblyvosti tekhniky muruvannia i arkhitekturnykh form Halytsko-Volynskoho zodchestva (X–XIV st.) Arkheolohiia, 4, 56–68 (in Ukrainian).

Musin, A. E. (2002). Hristianizacija Novgorodskoj zemli v ІХ–ХVI vekah. Pogrebal’nyj obrjad i hristianskie drevnosti. Sankt-Peterburg: Centr “Peterburgskoe Vostokovedenie”, 272 рр. (in Russian).

Tolochko, P. P., Vysotskij, S. A., & Borovskiy, Ja. E. (Eds.). (1981). Novoe v arheologii Kieva. Kyiv: Naukova dumka, 457 рр. (in Russian).

Osaulchuk, O., Petrauskas, O., Koval, O., Petrauskas, A., & Shyshkin, R. (2008). Zvit pro arkheolohichni rozvidky u zoni budivnytstva Velykoi kiltsevoi avtomobilnoi dorohy navkolo m. Kyieva (T. 1. Roboty 2007–2008 rr.). Naukovyi arkhiv Instytut arkheolohii, Natsionalna akademija nauk Ukrainy. F. 64 (ekspedytsii). № 2008/38, 234 рр. (in Ukrainian).

Otchet ob issledovanijah Zhornovskogo otrjada Pravoberezhnoj drevnerusskoj ekspedicii 1992 g. (1992). Mashynopys. Osoboviy arkhіv R. S. Orlova. 23 ark. (in Russian).

Panova, T. D. (1987). Srednevekovyj pogrebal’nyj obrjad po materialam nekropolja Arhangel’skogo sobora Moskovskogo kremlja. Sovetskaja arheologija, 4, 110–122 (in Russian).

Petrauskas, A. V., & Kvіtnitskiy, M. V. (2015). Vivchennya ta rekonstruktsіya fundamentu davnoruskoho khramu na Zamkovіy horі m. Bіla Tserkva. Arkheolohіchnі doslіdzhennya v Ukrainі 2014. Kyiv: Starodavnіy Svіt, 95–100 (in Ukrainian).

Pohilevich, L. (2007). Uezdy Kievskij i Radomysl’skij. Kraieznavchi pratsi. Bila Tserkva: Vyd. O. Pshonkivskyi, 1–182 (in Russian).

Pohilevich, L. (2009). Skazanija o naselennyh mestnostjah Kievskoj gubernii. Bila Tserkva: Vyd. O. Pshonkivskyi, ХХII + 642 рр. (in Russian).

Rappoport, P. A. (1989). O vremeni pojavlenija bruskovogo kirpicha na Rusi. Sovetskaja arheologija, 4, 207–211 (in Russian).

Rappoport, P. A. (1994). Stroitel’noe proizvodstvo Drevnej Rusi X–XIII vv. Sankt-Peterburg: Nauka, 158 рр. (in Russian).

Sahaidak, M. A., & Serhieieva, M. S. (2015). Nevidomyi davnoruskyi khram na Yurkivskii. Pam’iatky Ukrainy: Istoriia ta kultura, 5–6, 32–41 (in Ukrainian).

Sedov, Vl. V. (2009). Cerkov’ Rozhdestva Bogorodicy v Peryni: novgorodskij variant bashneobraznogo hrama. Drevnerusskoe iskusstvo. Ideja i obraz. Opyty izuchenija vizantijskogo i drevnerusskogo iskusstva. Moskva: Severnyj palomnik, 29–54 (in Russian).

Tolochko, P. P., & Aseev, Ju. S. (1972). Novyj pamjatnik arhitektury drevnego Kieva. Drevnerusskoe iskusstvo. Hudozhestvennaja kul’tura domongol’skoj Rusi. Moskva: Nauka, 80–87 (in Russian).

Tret’jakov, P. N. (1940). Dneprovskaja (slavjanskaja) ekspedicija. Pravoberezhnyj otrjad. Dnevnik raboty otrjada na ter. Kievskoj i Poltavskoj obl. v 1940 g. s planami obsledovannyh rajonov. Nauchnyj arhiv Instituta istorii materialnoj kultury, Rossiyskaja akademija nauk. F. 35. Op. 1940. D. 21. (in Russian).

Trusov, O. A. (1991). Bolshemernyj kirpich XIII–XVII vv. na territorii Belorussii. Kratkie soobshhenija Іnstituta arheologii, 205 (Slavjano-russkie drevnosti), 111–117 (in Russian).

Trusov, O. A. (2003). Belorusskij goticheskij kirpich. XIII – pervaja polovina XVI veka. Arhitekturno-arheologicheskij seminar. Iz istorii stroitel’noj keramiki srednevekovoj Vostochnoj Evropy. Sankt-Peterburg: Izd-vo GE, 130–138 (in Russian).

Trushnikova, A. V. (2015). Arhitekturnaja tipologija besstolpnyh hramov domongol’skoj Rusi. Aktual’nye problemy teorii i istorii iskusstva, 5. Sankt-Peterburg: NP-Print, 313–322 (in Russian).

Harlamov, V. A. (1985). Issledovanija kamennoj monumental’noj arhitektury Kieva Х–XIII vv. Arheologicheskie issledovanija Kieva: 1978–1983. Kyiv: Naukova dumka, 106–119 (in Russian).

Holostenko, N. V. (1955). Issledovanie ruin Uspenskogo sobora Kievo-Pecherskoj Lavry. Sovetskaja arheologija, 23, 341–358 (in Russian).

Kholostenko, M. V. (1976). Novi doslidzhennia Ioanno-Predtechenskoi tserkvy ta rekonstruktsiia Uspenskoho soboru Kyievo-Pecherskoi Lavry. Arkheolohichni doslidzhennia Starodavnoho Kyieva. Kyiv: Naukova dumka, 131–165 (in Ukrainian).

Bewz, M., Łukomśkyj, Ju., Bewz, W., & Petryk, W. (2016). Analiza architektoniczna cerkwi katedralnej. In: A. Buko & S. Gołub (Eds.), Od cerkwi katedralnej króla Daniela Romanowicza do Bazyliki pw. Narodzenia NMP w Chełmie: wyniki badań interdyscyplinarnych sezonu 2013–2014 (69–120). Chełm (in Polish).

Biermann, F., & Hermann, C. (2014). The origin and rise of brick technology and use in medieval Pomerania, Pomerelia and Lower Silesia. In: T. Ratilainen, R. Bernotas & Ch. Herrmann (Eds.), Fresh Approaches to Brick Production and Use in the Middle Ages. Proceedings of the session “Utilization von Brick in the Medieval Period – Production, Construction, Destruction” held at the European Association von Archaeologists (EAA) Meeting, 29 August to 1 September 2012 in Helsinki, Finland. BAR International Series, 2611 (51–60). Oxford.

Gołub, S. (2014). Polsko-ukraiński projekt badań cerkwi Bogurodzicy wybudowanej w Chełmie przez Daniela Romanowicza w XIII wieku. Wstepne wyniki badan. Rosznik Chełmsky, 17, 293–306 (in Polish).

Levandauskas, V. (2012). Lietuvos mūro istorija. Kaunas, 456 pр. (in Lithuanian).

Ousterhout, R. (1999). Master builders of Byzantium. Princeton, 320 pр.

Świechowski, Z. (1961). Wczesne budownictwo ceglane w Polsce. Studia z dziejów rzemiosła i przemysłu, 1, 83–124 (in Polish).

Оголошення:
Новини:

Вічна пам'ять!

Колектив Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України висловлює щирі співчуття рідним і близьким із приводу непоправної втрати – смерті багаторічної працівниці Інституту Дарії КЛИМ. Нехай добрий, світлий спомин про Неї назавжди залишиться у серцях усіх, хто її знав, любив та шанував! Світла і вічна пам'ять...

Ростислав Вацеба представив доповідь на щорічному Міжнародному медієвістичному конгресі у Лідсі

1–4 липня 2024 року на базі Інституту медієвістичних студій Лідського університету (Велика Британія) відбувся черговий щорічний Міжнародний медієвістичний конгрес (Leeds International Medieval Congress 2024). Цьогоріч науковий форум був присвячений осмисленню проблематики «кризи» в усіх можливих аспектах цього поняття і зібрав понад 2700 вчених з усього світу. Серед понад двох тисяч доповідей учасники мали можливість заслухати виступ молодшого наукового співробітника відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, к.і.н. Ростислава Вацеби, котрий представив свої напрацювання у дослідженні демографічних та культурних наслідків кліматичної кризи пізньоантичного малого льодовикового періоду (536–560 рр.) на сході Європи.