ДОСЛІДЖЕННЯ ГОРОДИЩА ВЕДМЕЖОГО НА РОМЕНЩИНІ: РОЗКОПКИ МИКОЛИ МАКАРЕНКА

Автор
Наталія НІМЕНКО
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2019-23-388-395
Анотація

Досліджено маловідомі сторінки біографії знаного археолога, мистецтвознавця, організатора музейної справи Миколи Макаренка (1877–1938). Розстріляний як ворог народу за непохитну позицію у справі охорони пам’яток історії та культури, вчений залишив низку публікацій з різних напрямів, зокрема присвячені окремим архітектурним й археологічним пам’яткам.

Проте не всі задуми вченому вдалося реалізувати. Серед архівних документів із центральних і регіональних установах, фондів музеїв є матеріали, які розкривають плани щодо продовження досліджень деяких археологічних пам’яток, написання певних публікацій.

Протягом кількох десятиліть М. Макаренко вивчав археологічні пам’ятки на Роменщині (територія сучасної Сумської обл.), що дало підстави стверджувати про відкриття нової археологічної культури, сьогодні відомої як роменська. Найцікавішими з наукового погляду виявилися чотири городища: Монастирище, Ведмеже, на хут. Вашкевича і Глинське. Фундаментальна праця вченого, присвячена роменській археологічній культурі, – “Городище «Монастирище»”. Однак, судячи з документів, вчений планував окрему публікацію і по матеріалах із розкопок городища Ведмежого. Проте не виявлено навіть чернеток.

На основі архівних документів, публікацій М. Макаренка, його малюнків відтворено хронологію дослідження городища Ведмежого з 1906 р. до кінця 20-х років ХХ ст. Висвітлено основні результати проведених робіт. Під час розкопок вчений уперше застосував нову методику – вирізку поховання, яку згодом використовував під час дослідження археологічних пам’яток поблизу Сум і Маріуполя.

Ключові слова
дослідження, археологічна пам’ятка, городище, розкопки, план, малюнок, керамічний посуд.
Повний текст
Завантажити оригінал
Посилання

DerzhavnyiarkhivSumskoioblasti. F. R-6434. Op. 1. Spr. 2, 28 ark. (in Ukrainian).

DerzhavnyiarkhivSumskoioblasti. F. R-6434. Op. 1. Spr. 3, 5 ark. (in Ukrainian).

DerzhavnyiarkhivSumskoioblasti. F. R-6434. Op. 1. Spr. 24, 13 ark. (in Ukrainian).

DerzhavnyiarkhivSumskoioblasti. F. R-6434. Op. 1. Spr. 44, 7 ark. (in Ukrainian).

DerzhavnyiarkhivSumskoioblasti. F. R-6434. Op. 1. Spr. 142, 50 ark. (in Ukrainian).

Nimenko, N. A., & Zvahelskyi, V. B. (Eds.). (2006). Z istorii arkheolohichnykh doslidzhen u Posulli v
20-kh rokakh ХХ st. Sumskastarovyna, 18–19, 180–206 (in Ukrainian).

Zvahelskyi, V. B. (1995). Do istorii doslidzhennia horodyshcha Vedmezhoho. Poltavskyiarkheolohichnyizbirnyk, 4. Poltava: Arkheolohiia, 126–132 (in Ukrainian).

Serbinoj, K. N. (Ed.). (1950). KnigaBolshomuChertezhu. Moskva–Leningrad: Izdatel’stvo Akademii Nauk SSSR, 232 pp. (in Russian).

Makarenko, N. (1902, March). Pis’mo v redakciju. Kievskajastarina, 76(3), 2, P. 242 (in Russian).

Makarenko, Nikolaj (1907). Otchet ob arheologicheskih issledovanijah v Poltavskoj gubernii v 1906 g. IzvestijaimperatorskojArheologicheskojkomissii, 22, 38–90 (in Russian).

Makarenko, N. (1911). Arheologicheskie issledovanija 1907–1909 godov. IzvestijaImperatorskojArheologicheskojkomissii, 43, 130 pp. (in Russian).

Makarenko, M. (1925). Horodyshche “Monastyryshche”. ZapyskyUkrainskohonaukovohotovarystvavKyievi: Naukovyizbirnykzarik 1924, 19. Kyiv: Vydavnytstvo Ukrainskoho Naukovoho tovarystva v Kyievi, 3–23 (in Ukrainian).

Makarenko, M. (1925). Ornamentatsiia keramichnykh vyrobiv v kulturi horodyshch Romenskoho typu. Niederluvsbornik (Usporada) J. Schranil. Praha, 323–338 (in Ukrainian).

NaukovyiarkhivInstytutuarkheolohiiNANUkrainy. F. VUAK. Spr. 115, 156 ark. (in Ukrainian).

NaukovyiarkhivInstytutuarkheolohiiNANUkrainy. F. VUAK. Spr. 157, 132 ark. (in Ukrainian).

Nimenko, N. A. (2002). Velet ukrainoznavstva (Do 125-richchia vid dnia narodzhennia Mykoly Omelianovycha Makarenka). Sumskastarovyna, 10, 5–25 (in Ukrainian).

Nimenko, N. A. (2006). Z istorii arkheolohichnykh doslidzhen na Sumshchyni u 20-kh rokakh ХХ st. Sumskastarovyna, 20, 53–67 (in Ukrainian).

Romenskyikraieznavchyimuzei. Spr. [b.n.], ark. 18 (in Ukrainian).

Romenskyikraieznavchyimuzei. Spr. 4, 69 ark. (in Ukrainian).

Romenskyikraieznavchyimuzei. Spr. 48, 44 ark. (in Ukrainian).

Romenskyikraieznavchyimuzei. Spr. 5, 16 ark. (in Ukrainian).

Suprunenko, A. B. (1990). Arheologicheskie issledovanija Poltavskogo kraevedcheskogo muzeja. ArheologicheskieissledovanijanaPoltavshhine. Poltava: Poltavskij kraevedcheskij muzej, 115 pp. (in Russian).

Usachuk, A. N. (2012). U istorii otechestvennoj arheologii: al’bom risunkov N. E. Makarenko iz fondov Doneckogo krajevedcheskogo muzeja. ArkheolohiiaidavniaistoriiaUkrainy, 9 (Istoriia arkheolohii: doslidnyky ta naukovi tsentry). Kyiv: Starodavnii svit. S. 315–324 (in Russian).

Author
Nataliia NIMENKO
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2019-23-388-395
Annotation

The article is devoted to the study of the little-known biography pages of the famous archeologist, art critic, organizer of the museum activity M. Makarenko (1877–1938). Shot as public enemy for his steady position on the protection of historical and cultural monuments, the scientist had left a number of publications covering various areas of his activity, as well as dedicated to specific architectural and archaeological sites.

However, not all the ideas of the scientist have been implemented. Archival documents kept at central and regional institutions, museum funds include materials that reveal plans to continue exploring particular archaeological sites, and writing certain publications.

For several decades, M. Makarenko studied archaeological sites in Romny region (territory of modern Sumy region), which gave grounds to speak about opening of a new archaeological culture, now known as Romny culture. The most interesting from a scientific point of view were 4 settlements: Monastyrysche, Vedmezhy, on the khutirs of Vashkevych and Hlynske. Fundamental work of the scientist, devoted to Romny archeological culture, is “Monastyrysche” settlement. However, according to the documents, the scientist also planned a separate publication of the materials from the excavations of the site Vedmezhe. The plans were not implemented. Drafts were also not found.

In the article on the basis of archival documents, M. Makarenko’s publications and drawings, the attempt to reproduce the chronology of the study of Vedmezhe settlement from 1906 to the end of the 1920-s is made; the main results of the excavations are highlighted. The main factors that influenced the effectiveness of scientific research in the 1920-s are shown.

During excavations of Vedmezhe settlement, M. Makarenko for the first time applied a new technique – burial scraper, which the scientist later used when studying archaeological sites near Sumy and Mariupol.

Keywords

research, archaeological site, settlement, excavations, plan, drawing, pottery.

Reference

DerzhavnyiarkhivSumskoioblasti. F. R-6434. Op. 1. Spr. 2, 28 ark. (in Ukrainian).

DerzhavnyiarkhivSumskoioblasti. F. R-6434. Op. 1. Spr. 3, 5 ark. (in Ukrainian).

DerzhavnyiarkhivSumskoioblasti. F. R-6434. Op. 1. Spr. 24, 13 ark. (in Ukrainian).

DerzhavnyiarkhivSumskoioblasti. F. R-6434. Op. 1. Spr. 44, 7 ark. (in Ukrainian).

DerzhavnyiarkhivSumskoioblasti. F. R-6434. Op. 1. Spr. 142, 50 ark. (in Ukrainian).

Nimenko, N. A., & Zvahelskyi, V. B. (Eds.). (2006). Z istorii arkheolohichnykh doslidzhen u Posulli v
20-kh rokakh ХХ st. Sumskastarovyna, 18–19, 180–206 (in Ukrainian).

Zvahelskyi, V. B. (1995). Do istorii doslidzhennia horodyshcha Vedmezhoho. Poltavskyiarkheolohichnyizbirnyk, 4. Poltava: Arkheolohiia, 126–132 (in Ukrainian).

Serbinoj, K. N. (Ed.). (1950). KnigaBolshomuChertezhu. Moskva–Leningrad: Izdatel’stvo Akademii Nauk SSSR, 232 pp. (in Russian).

Makarenko, N. (1902, March). Pis’mo v redakciju. Kievskajastarina, 76(3), 2, P. 242 (in Russian).

Makarenko, Nikolaj (1907). Otchet ob arheologicheskih issledovanijah v Poltavskoj gubernii v 1906 g. IzvestijaimperatorskojArheologicheskojkomissii, 22, 38–90 (in Russian).

Makarenko, N. (1911). Arheologicheskie issledovanija 1907–1909 godov. IzvestijaImperatorskojArheologicheskojkomissii, 43, 130 pp. (in Russian).

Makarenko, M. (1925). Horodyshche “Monastyryshche”. ZapyskyUkrainskohonaukovohotovarystvavKyievi: Naukovyizbirnykzarik 1924, 19. Kyiv: Vydavnytstvo Ukrainskoho Naukovoho tovarystva v Kyievi, 3–23 (in Ukrainian).

Makarenko, M. (1925). Ornamentatsiia keramichnykh vyrobiv v kulturi horodyshch Romenskoho typu. Niederluvsbornik (Usporada) J. Schranil. Praha, 323–338 (in Ukrainian).

NaukovyiarkhivInstytutuarkheolohiiNANUkrainy. F. VUAK. Spr. 115, 156 ark. (in Ukrainian).

NaukovyiarkhivInstytutuarkheolohiiNANUkrainy. F. VUAK. Spr. 157, 132 ark. (in Ukrainian).

Nimenko, N. A. (2002). Velet ukrainoznavstva (Do 125-richchia vid dnia narodzhennia Mykoly Omelianovycha Makarenka). Sumskastarovyna, 10, 5–25 (in Ukrainian).

Nimenko, N. A. (2006). Z istorii arkheolohichnykh doslidzhen na Sumshchyni u 20-kh rokakh ХХ st. Sumskastarovyna, 20, 53–67 (in Ukrainian).

Romenskyikraieznavchyimuzei. Spr. [b.n.], ark. 18 (in Ukrainian).

Romenskyikraieznavchyimuzei. Spr. 4, 69 ark. (in Ukrainian).

Romenskyikraieznavchyimuzei. Spr. 48, 44 ark. (in Ukrainian).

Romenskyikraieznavchyimuzei. Spr. 5, 16 ark. (in Ukrainian).

Suprunenko, A. B. (1990). Arheologicheskie issledovanija Poltavskogo kraevedcheskogo muzeja. ArheologicheskieissledovanijanaPoltavshhine. Poltava: Poltavskij kraevedcheskij muzej, 115 pp. (in Russian).

Usachuk, A. N. (2012). U istorii otechestvennoj arheologii: al’bom risunkov N. E. Makarenko iz fondov Doneckogo krajevedcheskogo muzeja. ArkheolohiiaidavniaistoriiaUkrainy, 9 (Istoriia arkheolohii: doslidnyky ta naukovi tsentry). Kyiv: Starodavnii svit. S. 315–324 (in Russian).

Оголошення:
Новини:

Вічна пам'ять!

Колектив Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України висловлює щирі співчуття рідним і близьким із приводу непоправної втрати – смерті багаторічної працівниці Інституту Дарії КЛИМ. Нехай добрий, світлий спомин про Неї назавжди залишиться у серцях усіх, хто її знав, любив та шанував! Світла і вічна пам'ять...

Ростислав Вацеба представив доповідь на щорічному Міжнародному медієвістичному конгресі у Лідсі

1–4 липня 2024 року на базі Інституту медієвістичних студій Лідського університету (Велика Британія) відбувся черговий щорічний Міжнародний медієвістичний конгрес (Leeds International Medieval Congress 2024). Цьогоріч науковий форум був присвячений осмисленню проблематики «кризи» в усіх можливих аспектах цього поняття і зібрав понад 2700 вчених з усього світу. Серед понад двох тисяч доповідей учасники мали можливість заслухати виступ молодшого наукового співробітника відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, к.і.н. Ростислава Вацеби, котрий представив свої напрацювання у дослідженні демографічних та культурних наслідків кліматичної кризи пізньоантичного малого льодовикового періоду (536–560 рр.) на сході Європи.