В АВСТРІЙСЬКОМУ, ПОЛЬСЬКОМУ Й РАДЯНСЬКОМУ ЛЬВОВІ: ПРОСОПОГРАФІЧНИЙ ПОРТРЕТ МАРКІЯНА-ОРЕСТА СМІШКА

Автор
Наталя БУЛИК
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2020-24-11–46
Анотація

У статті, присвяченій відомому львівському археологові Маркіяну-Оресту Смішку, 120-річчя якого наукова спільнота святкує 7 листопада 2020 р., на основі багатої джерельної бази відтворено його життя та діяльність при різних політичних режимах. У Львові зберігається левова частка архівів дослідника, однак велика частина з них, зокрема матеріали родинного, до наукового обігу введено вперше. Відомо, що народився і все життя М. Смішко жив та працював у Львові, його формування як археолога припадає на міжвоєнний період і пов’язане з польським Львівським університетом. Встановлено, що до 1939 р. він відкрив, дослідив і ввів до наукового обігу велику кількість археологічних пам’яток, завдяки яким його ім’я стало відоме. Визначено, що особливе місце в його тогочасних наукових дослідженнях належить пам’яткам ранньоримського періоду. Одночасно М. Смішко проводив заняття для студентів, їздив на наукові стипендії, займався впорядкуванням археологічної збірки університету та реставрацією археологічних знахідок, був одним із улюблених учнів Леона Козловського.

Стверджено, що наступний етап життя М. Смішка пов’язаний з академічною археологією Львова – від 1940 р. до 1961 р. керував відділом археології, який став провідною академічною установою на заході України (початково це був Львівський відділ Інституту археології АН УРСР, а з лютого 1951 р. – відділ археології Інституту суспільних наук АН УРСР). Зазначено, що тут він найкраще показав себе як вчений і організатор наукового життя, провів найрезонансніші польові дослідження, опублікував найважливіші наукові праці, зокрема «Карпатські кургани І тисячоліття нашої ери» (1960), у якій виділив окрему археологічну культуру карпатських курганів, захистив докторську дисертацію (1965), виховав плеяду учнів і послідовників.

Ключові слова
Маркіян Смішко, кургани, могильники, поховальні пам’ятки, ранньослов’янська археологія, римська доба, культура карпатських курганів, склоробна майстерня, Комарів
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Natalia BULYK
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2020-24-11–46
Annotation

This article is dedicated to famous Lviv archaeologist Markian-Orest Smishko, whose 120-th anniversary is celebrated by scientific community on November 7, 2020. Life and scientific activity of archaeologist during periods of different political regimes are displayed on the basis of a large source base. Lion’s share of researcher’s archives is preserved in Lviv. However, most of them, in particular, materials from the family archive, were introduced into scientific circulation for the first time. M. Smishko was born, lived and worked all his life in Lviv. His formation as archaeologist can be dated back to the interwar period and is associated with Polish University of Lviv. Till 1939, he discovered, researched, and put into scientific circulation a large number of archaeological sites that made his name well-known. Special place in his scientific research of this time belongs to sites of Early Roman period. Simultaneously, M. Smishko conducted classes for students, took part on scientific grants, organized archaeological collection of the University and restored archaeological finds. He was one of L. Kozłowski’s favorite pupils.

The next stage of M. Smishko’s life is connected with academic archeology of Lviv. From 1940 to 1961, M. Smishko headed the Department of Archeology, which was a leading academic institution in western Ukraine. Initially, it was Lviv Department of the Institute of Archeology of Academy of Sciences of USSR, and since February 1951 – Department of Archeology of the Institute of Social Sciences of Academy of Sciences of USSR. Here M. Smishko showed himself best as a scientist and organizer of academic activity, carried out his most resonant field research, published most important scientific works, including «Карпатські кургани І тисячоліття нашої ери» («Carpathian barrows of the first millennium AD») (1960) in which he distinguished a separate archaeological culture of Carpathian Tumuli, defended his doctoral dissertation (1965), raised a whole constellation of his pupils and followers.


Keywords
Markian Smishko, barrows, cemeteries, burial sites, Early Slavic archeology, Roman period, Carpathian Tumuli culture, glass workshop, Komariv.
Оголошення:
Новини:

Міжнародна наукова конференція «Свідчення крізь історію»

10–12 серпня 2026 року в Ужгороді відбулася Міжнародна наукова конференція «Свідчення крізь історію», організована Українською асоціацією усної історії з нагоди її 20-річчя. Участь у роботі конференції взяла старша наукова співробітниця відділу української літератури, кандидатка філологічних наук Марина Демедюк.

Науковий форум об’єднав усних істориків та дослідників пам’яті з різних куточків України та світу. Учасники обговорювали трансформації усних свідчень та усної історії як наукової дисципліни в умовах повномасштабної російсько-української війни.

Жива мова живої країни: про українські діалекти на BestsellerFest

7 серпня 2026 року у Львові, в межах всеукраїнського книжкового фестивалю BestsellerFest, відбулася подія «Жива мова живої країни. Діалекти та говірки в сучасній літературі».

У розмові взяли участь письменниці Анастасія Литвиненко, Уляна Маляр, Тетяна Жидак та докторка філологічних наук, заступниця директора з наукової роботи Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Тетяна Ястремська. Модерувала подію літературознавиця, літературна критикиня, лекторка освітніх платформ, головна редакторка видавництва Creative Women Publishing Ірина Ніколайчук.