В АВСТРІЙСЬКОМУ, ПОЛЬСЬКОМУ Й РАДЯНСЬКОМУ ЛЬВОВІ: ПРОСОПОГРАФІЧНИЙ ПОРТРЕТ МАРКІЯНА-ОРЕСТА СМІШКА

Автор
Наталя БУЛИК
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2020-24-11–46
Анотація

У статті, присвяченій відомому львівському археологові Маркіяну-Оресту Смішку, 120-річчя якого наукова спільнота святкує 7 листопада 2020 р., на основі багатої джерельної бази відтворено його життя та діяльність при різних політичних режимах. У Львові зберігається левова частка архівів дослідника, однак велика частина з них, зокрема матеріали родинного, до наукового обігу введено вперше. Відомо, що народився і все життя М. Смішко жив та працював у Львові, його формування як археолога припадає на міжвоєнний період і пов’язане з польським Львівським університетом. Встановлено, що до 1939 р. він відкрив, дослідив і ввів до наукового обігу велику кількість археологічних пам’яток, завдяки яким його ім’я стало відоме. Визначено, що особливе місце в його тогочасних наукових дослідженнях належить пам’яткам ранньоримського періоду. Одночасно М. Смішко проводив заняття для студентів, їздив на наукові стипендії, займався впорядкуванням археологічної збірки університету та реставрацією археологічних знахідок, був одним із улюблених учнів Леона Козловського.

Стверджено, що наступний етап життя М. Смішка пов’язаний з академічною археологією Львова – від 1940 р. до 1961 р. керував відділом археології, який став провідною академічною установою на заході України (початково це був Львівський відділ Інституту археології АН УРСР, а з лютого 1951 р. – відділ археології Інституту суспільних наук АН УРСР). Зазначено, що тут він найкраще показав себе як вчений і організатор наукового життя, провів найрезонансніші польові дослідження, опублікував найважливіші наукові праці, зокрема «Карпатські кургани І тисячоліття нашої ери» (1960), у якій виділив окрему археологічну культуру карпатських курганів, захистив докторську дисертацію (1965), виховав плеяду учнів і послідовників.

Ключові слова
Маркіян Смішко, кургани, могильники, поховальні пам’ятки, ранньослов’янська археологія, римська доба, культура карпатських курганів, склоробна майстерня, Комарів
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Natalia BULYK
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2020-24-11–46
Annotation

This article is dedicated to famous Lviv archaeologist Markian-Orest Smishko, whose 120-th anniversary is celebrated by scientific community on November 7, 2020. Life and scientific activity of archaeologist during periods of different political regimes are displayed on the basis of a large source base. Lion’s share of researcher’s archives is preserved in Lviv. However, most of them, in particular, materials from the family archive, were introduced into scientific circulation for the first time. M. Smishko was born, lived and worked all his life in Lviv. His formation as archaeologist can be dated back to the interwar period and is associated with Polish University of Lviv. Till 1939, he discovered, researched, and put into scientific circulation a large number of archaeological sites that made his name well-known. Special place in his scientific research of this time belongs to sites of Early Roman period. Simultaneously, M. Smishko conducted classes for students, took part on scientific grants, organized archaeological collection of the University and restored archaeological finds. He was one of L. Kozłowski’s favorite pupils.

The next stage of M. Smishko’s life is connected with academic archeology of Lviv. From 1940 to 1961, M. Smishko headed the Department of Archeology, which was a leading academic institution in western Ukraine. Initially, it was Lviv Department of the Institute of Archeology of Academy of Sciences of USSR, and since February 1951 – Department of Archeology of the Institute of Social Sciences of Academy of Sciences of USSR. Here M. Smishko showed himself best as a scientist and organizer of academic activity, carried out his most resonant field research, published most important scientific works, including «Карпатські кургани І тисячоліття нашої ери» («Carpathian barrows of the first millennium AD») (1960) in which he distinguished a separate archaeological culture of Carpathian Tumuli, defended his doctoral dissertation (1965), raised a whole constellation of his pupils and followers.


Keywords
Markian Smishko, barrows, cemeteries, burial sites, Early Slavic archeology, Roman period, Carpathian Tumuli culture, glass workshop, Komariv.
Оголошення:
Новини:

Вічна пам'ять!

Колектив Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України висловлює щирі співчуття рідним і близьким із приводу непоправної втрати – смерті багаторічної працівниці Інституту Дарії КЛИМ. Нехай добрий, світлий спомин про Неї назавжди залишиться у серцях усіх, хто її знав, любив та шанував! Світла і вічна пам'ять...

Ростислав Вацеба представив доповідь на щорічному Міжнародному медієвістичному конгресі у Лідсі

1–4 липня 2024 року на базі Інституту медієвістичних студій Лідського університету (Велика Британія) відбувся черговий щорічний Міжнародний медієвістичний конгрес (Leeds International Medieval Congress 2024). Цьогоріч науковий форум був присвячений осмисленню проблематики «кризи» в усіх можливих аспектах цього поняття і зібрав понад 2700 вчених з усього світу. Серед понад двох тисяч доповідей учасники мали можливість заслухати виступ молодшого наукового співробітника відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, к.і.н. Ростислава Вацеби, котрий представив свої напрацювання у дослідженні демографічних та культурних наслідків кліматичної кризи пізньоантичного малого льодовикового періоду (536–560 рр.) на сході Європи.