ГЕОМАГНІТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПЛІСНЕСЬКОГО АРХЕОЛОГІЧНОГО КОМПЛЕКСУ У 2018–2019 РОКАХ: РЕЗУЛЬТАТИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Зазначено, що впродовж 2018–2019 рр. у межах історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ» на території пам’ятки археології національного значення «городище літописного міста Пліснеська VІІІ–ХІІІ ст.» уперше були проведені дослідно-методичні магніторозвідувальні спостереження з метою вивчення можливостей методу магніторозвідки в дослідженнях археологічних об’єктів цієї пам’ятки. Проаналізовано результати площівної магнітної зйомки за допомогою протонних магнітометрів із сіткою спостережень 0,5×1 м загальною площею 0,252 га на двох ділянках: у західній частині ур. Високе городиско та південно-східній частині ур. Замчисько. На основі отриманих магнітометричних даних побудовано графіки магнітного поля та плани ізоліній із різною деталізацією. В аномальній картині магнітного поля виділено знакозмінні магнітні аномалії інтенсивністю в кілька десятків нТл, які приурочені житловим спорудам і виробничим приміщенням, що підтверджено результатами археологічних розкопок. За просторовими особливостями аномального магнітного поля виявлено низку від’ємних лінійних аномалій, які маркують локації давніх археологічних розкопів.
Стверджено, що з метою досліджень і встановлення специфіки планувальної структури поселень слов’янського та давньоруського періодів, виявлення старих археологічних розкопів на території Пліснеського археологічного комплексу вкрай необхідне розширення території магнітометричної зйомки на більшу площу. Зазначено, що виділені аномальні пошукові критерії археологічних об’єктів у магнітному полі свідчать про високу ефективність магнітометрії і доцільність її використання у майбутньому для виявлення та оконтурення наземних чи заглиблених споруд житлового, господарського, виробничого і, навіть, фортифікаційного призначення широкого хронологічного діапазону перед початком археологічних розкопок на території Пліснеського археологічного комплексу та подібних пам’яток слов’янського й давньоруського періодів.
археологічний комплекс, магніторозвідка, магнітне поле, локальні аномалії.
Відбувся захист дисертації Орлевич Ірини Василівни на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук
Співпраця з Міністерством закордонних справ України: активізація наукових досліджень щодо вивчення українсько-польського військово-політичного протистояння у середині ХХ століття
9 липня 2025 р. у Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника відбувся 2-ий круглий стіл істориків, на якому актуалізовано дискусійні проблеми українсько-польських міждержавних і міжнаціональних відносин новітньої доби, насамперед передумови, хід та наслідки Волинської трагедії 1943–1944 рр. Модерували захід заступник міністра закордонних справ України, кандидат юридичних наук Олександр Міщенко та в. о. ректора Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, професор Ігор Цепенда. На круглому столі із пропозиціями виступили наші колеги завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин та старший науковий співробітник відділу новітньої історії, кандидат історичних наук Микола Посівнич.