ГЕОМАГНІТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПЛІСНЕСЬКОГО АРХЕОЛОГІЧНОГО КОМПЛЕКСУ У 2018–2019 РОКАХ: РЕЗУЛЬТАТИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Автор
Роман КУДЕРАВЕЦЬ , Ігор ЧОБОТОК , Андрій ФИЛИПЧУК , Володимир ШЕЛЕП
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2020-24-235-246
Анотація

Зазначено, що впродовж 2018–2019 рр. у межах історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ» на території пам’ятки археології національного значення «городище літописного міста Пліснеська VІІІ–ХІІІ ст.» уперше були проведені дослідно-методичні магніторозвідувальні спостереження з метою вивчення можливостей методу магніторозвідки в дослідженнях археологічних об’єктів цієї пам’ятки. Проаналізовано результати площівної магнітної зйомки за допомогою протонних магнітометрів із сіткою спостережень 0,5×1 м загальною площею 0,252 га на двох ділянках: у західній частині ур. Високе городиско та південно-східній частині ур. Замчисько. На основі отриманих магнітометричних даних побудовано графіки магнітного поля та плани ізоліній із різною деталізацією. В аномальній картині магнітного поля виділено знакозмінні магнітні аномалії інтенсивністю в кілька десятків нТл, які приурочені житловим спорудам і виробничим приміщенням, що підтверджено результатами археологічних розкопок. За просторовими особливостями аномального магнітного поля виявлено низку від’ємних лінійних аномалій, які маркують локації давніх археологічних розкопів.

Стверджено, що з метою досліджень і встановлення специфіки планувальної структури поселень слов’янського та давньоруського періодів, виявлення старих археологічних розкопів на території Пліснеського археологічного комплексу вкрай необхідне розширення території магнітометричної зйомки на більшу площу. Зазначено, що виділені аномальні пошукові критерії археологічних об’єктів у магнітному полі свідчать про високу ефективність магнітометрії і доцільність її використання у майбутньому для виявлення та оконтурення наземних чи заглиблених споруд житлового, господарського, виробничого і, навіть, фортифікаційного призначення широкого хронологічного діапазону перед початком археологічних розкопок на території Пліснеського археологічного комплексу та подібних пам’яток слов’янського й давньоруського періодів.

Ключові слова

археологічний комплекс, магніторозвідка, магнітне поле, локальні аномалії.

Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Roman KUDERAVETS, Ihor CHOBOTOK, Andryj FYLYPCHUK, Volodymyr SHELEP
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2020-24-235-246
Annotation

During 2018–2019 in the historical and cultural reserve «Ancient Plisnesk» on the territory of the site of archeology of national significance «Ancient settlement of the chronicle city of Plisnesk of the
III–XIII centuries» for the first time, the experimental methodological magnetometry observations were conducted to study the possibilities of the magnetic surveys in studies of archaeological objects of this site. The paper analyzes the results of areal magnetometric survey using proton magnetometers with an observation grid of 0,5×1 m with a total area of 0,252 ha in two sections – in the western part of tract «Vysoke Gorodysko» and in the southeastern part of tract «Zamchysko». On the basis of the received magnetometric data graphs of magnetic field and plans of isolines with different detailing are constructed. In the anomalous picture of the residual magnetic field, alternating magnetic anomalies with an intensity of several tens of nT have been identified, which are confined to structures and production facilities, which is confirmed by the results of archaeological excavations. The spatial features of the anomalous magnetic field revealed a number of negative linear anomalies that mark the locations of ancient archaeological excavations. In order to research and establish the specifics of the planning structure of the settlements of the Slavic and Old Russian periods, the old archaeological excavations revealed on the territory of the Plisnesk archaeological complex, it is extremely necessary to expand the territory of magnetometric survey to a large area. Highlighted anomalous search criteria for archaeological objects in a magnetic field indicate the high efficiency of magnetometry and the expediency of its use in the future for identifying and outlining ground or buried structures of residential, economic, industrial and even fortifications of a wide chronological range before archaeological excavations in the territory of the Plisnesk archaeological complex and similar sites of the Slavic and Old Russian periods.

Keywords
archaeological complex, magnetic survey, magnetic field, local anomalies.
Оголошення:
Новини:

Вічна пам'ять!

Колектив Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України висловлює щирі співчуття рідним і близьким із приводу непоправної втрати – смерті багаторічної працівниці Інституту Дарії КЛИМ. Нехай добрий, світлий спомин про Неї назавжди залишиться у серцях усіх, хто її знав, любив та шанував! Світла і вічна пам'ять...

Ростислав Вацеба представив доповідь на щорічному Міжнародному медієвістичному конгресі у Лідсі

1–4 липня 2024 року на базі Інституту медієвістичних студій Лідського університету (Велика Британія) відбувся черговий щорічний Міжнародний медієвістичний конгрес (Leeds International Medieval Congress 2024). Цьогоріч науковий форум був присвячений осмисленню проблематики «кризи» в усіх можливих аспектах цього поняття і зібрав понад 2700 вчених з усього світу. Серед понад двох тисяч доповідей учасники мали можливість заслухати виступ молодшого наукового співробітника відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, к.і.н. Ростислава Вацеби, котрий представив свої напрацювання у дослідженні демографічних та культурних наслідків кліматичної кризи пізньоантичного малого льодовикового періоду (536–560 рр.) на сході Європи.