Приділено
увагу керамічному посуду трипільського поселення Шипинці А, яке
відноситься до часу ВІ. Частину матеріалів опрацьовано у Львівському
історичному музеї, ще частину взято з робіт Олега Кандиби. Зазначено, що
пам’ятка цікава тим, що належить до фіналу Трипілля ВІ і перспективна для
спостережень видозміни форм та орнаментації посуду наприкінці етапу ВІ –
початку ВІ–ВІІ та визначення підоснови формування заліщицької групи пам’яток.
Відзначено,
що у збірці присутній винятково «столовий» посуд, як правило, мальований. У
фондах музею відсутні зразки із заглибленим орнаментом, проте про його
наявність у керамічному комплексі Шипинців А писав Олег Кандиба.
Стверджено, що мальований посуд має такі форми: кубки, покришки, миски,
грушоподібні посудини, чаші на піддоні, біноклеподібні посудини, ложки або
черпаки. Для аналізу орнаменту на посуді використано класифікаційну схему стилів
розпису, яку розробив Губерт Шмідт та доповнили інші дослідники. В
орнаментальних композиціях кераміки Шипинців А виокремлено такі стилі:
АВα, αα², α¹, α², α³, β², із них найдавніші АВα, αα². Зазначено, що серед
мотивів переважають волюти, спіралі, кола, меандри й ламані лінії, які
утворюють підтрикутні фігури.
Визначено,
що частина орнаментальних мотивів, притаманних для Шипинців А, присутня і
на кераміці пізніших заліщицьких пам’яток. Вказано, що підгрупи стилів розпису
α, β, які виникли на етапі Трипілля ВІ – Кукутень А4, певний час
продовжували побутувати на заліщицькій кераміці, поряд із новими. Констатовано,
що на етапі Трипілля ВІ–ВІІ відбулися зміни й у формі кераміки – відмова від
посудин на піддонах і поява нових форм посуду, видозміна грушоподібних посудин
та кубків, але паралельно ще використовували старі варіанти як грушоподібних
посудин, так і кубків. Форми покришок та мисок Шипинців А віднайдено і на
заліщицькій кераміці. Висновано, що Шипинці А належить до поселень кінця
ВІ, які мали вплив на формування заліщицьких пам’яток часу ВІ–ВІІ.