ОСНОВИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ
Переосмислено
процес правового супроводу археологічних досліджень у незалежній Україні.
Відстежено формування законодавчої бази щодо охорони і використання пам’яток
історії та культури. Розглянуто «Положення про Державний реєстр національного
культурного надбання». Акцентовано увагу на законах «Про охорону
культурно-історичної спадщини» та «Про охорону археологічної спадщини»,
ухвалені з метою вдосконалення правового регулювання охорони й збереження
матеріальних залишків минулого. Проаналізовано дієвість їхнього використання на
практиці.
Зазначено
взаємозв’язок чинного законодавства України з розвитком археологічних
досліджень. Розглянуто повноваження центральних органів виконавчої влади й інших
органів охорони культурної спадщини, без яких здійснення археологічних
досліджень на законодавчому рівні неможливе. Приділено увагу дозволам на
проведення археологічних розвідок, розкопок та інших земляних робіт.
Констатовано важливість складання наукових звітів в археологічній
діяльності та вказано, що завдяки детальній регламентації процесу здійснення
археологічних досліджень і подання наукових звітів відбулося покращення стану
археологічних джерел.
Спрямовано увагу на
розкриття діяльності Інституту археології Національної академії наук України та
відділу «Польовий комітет», який займається моніторингом якості фахових
розкопок на теренах України. Висвітлено права й обов’язки дослідників археологічної
спадщини, розглянуто правовий статус археологічної експедиції. Відображено
головні положення Кодексу етики професійного археолога, створеного з метою
визначення основних морально-етичних норм діяльності професійних археологів та
їхнього ставлення до археологічної спадщини.
Відведено увагу
діяльності науково-дослідних центрів: «Рятівна археологічна служба» (1994),
«Охоронна археологічна служба України» (2001), «Центр археології Києва
Інституту археології Національної академії наук України» (2006), які дають змогу
виявляти та рятувати цінні пам’ятки різних археологічних періодів.
Зазначено, що значна проблема у сфері охорони археологічної спадщини – це
погодження діяльності забудовників і суб’єктів економічної діяльності з
органами охорони культурної спадщини.
Розглянуто
важливість співпраці державних органів охорони історико-культурної спадщини з
археологічними установами. Зазначено, що така співпраця уможливить вироблення
ефективної системи охорони археологічної спадщини, проведення фахової
паспортизації пам’яток минувшини, вдосконалення законодавчих і нормативних
актів, що могло б покращити стан збереження пам’яток археології та зменшити
їхнє розкрадання. Вказано, що у 2021 р. Інститут археології Національної
академії наук України вніс «Пропозиції щодо удосконалення правової охорони
археологічної спадщини...» для пришвидшення процесу приєднання України до
Конвенції Ради Європи, що дасть змогу ефективніше боротися з незаконними
будівельними роботами, «скарбошукачами» та мінімізувати руйнування
археологічних пам’яток.
пам’яткоохоронне
законодавство, охорона археологічної спадщини, археологічні дослідження,
науковий звіт, археологічні пам’ятки.
The article reinterprets the process of legal support for archaeological research in independent Ukraine. The formation of the legislative framework for the protection and use of historical and cultural monuments was monitored. The «Regulations on the State Register of National Cultural Property» was considered. Attention is focused on the laws «On the protection of cultural and historical heritage» and «On the protection of archaeological heritage», which were adopted with the aim of improving the legal regulation of the protection and preservation of material remains of the past, and the effectiveness of their use in practice is analyzed.
The relationship between the current legislation of Ukraine and the development of archaeological research is indicated. The powers of central executive bodies and other cultural heritage protection bodies, without which the implementation of archaeological research at the legislative level is impossible, are considered. Attention is paid to permits for conducting archaeological explorations, excavations and other earthworks. The importance of the preparation of scientific reports by archaeologists in archaeological activities was noted, and it was indicated that thanks to the detailed regulation of the process of conducting archaeological research and submitting scientific reports, the state of archaeological sources improved.
Attention is focused on revealing the activities of the Institute of Archeology of the National Academy of Sciences of Ukraine and the Department «Field Committee», which monitors the quality of professional excavations on the territory of Ukraine. The rights and responsibilities of archaeological heritage researchers are highlighted, the legal status of the archaeological expedition is considered. The main provisions of the Code of Ethics of a Professional Archaeologist, which was created to determine the basic moral and ethical norms of professional archaeologists' activities and their attitude to archaeological heritage, are reflected.
Attention was paid to the activities of research centers: «Rescue Archeology Service» (1994), «Protection Archeology Service of Ukraine» (2001), «Centre of Archeology of Kyiv of the Institute of Archeology of the National Academy of Sciences of Ukraine» (2006), which allows identifying and saving valuable monuments tombs of different archaeological periods. It is noted that a significant problem in the field of archaeological heritage protection is the coordination of the activities of developers and subjects of economic activity with the bodies of cultural heritage protection.
The importance of cooperation of state bodies for the protection of historical and cultural heritage with archaeological institutions was considered, it was noted that this cooperation will allow to develop an effective system of protection of archaeological heritage, to carry out professional certification of monuments of the past, to improve legislative and regulatory acts, which as a result could improve the state of preservation of monuments of archeology and reduce their theft. It is indicated that in 2021, the Institute of Archeology of the National Academy of Sciences of Ukraine issued «Proposals on improving the legal protection of archaeological heritage...» to speed up the process of Ukraine joining the Council of Europe Convention, which will allow to more effectively fight against illegal construction works, «treasure hunters» and minimize destruction of archaeological monuments.
monument protection legislation, archaeological heritage protection, archaeological research,
scientific report, archaeological monuments.
Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»
Історичні витоки та виклики новітньої російсько-української війни: матеріали міжнародної наукової конференції у Варшавському університеті
11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».