Chto dzisioj po warnijsku może? – gwara warmińska dziś

Автор
Łukasz Ruch
DOI
10.33402/DSSG.2024-74-83
Анотація

Tekst, napisany z punktu widzenia praktyka, dotyczy różnych rodzajów aktywności, mających na celu popularyzację gwary warmińskiej, prowadzonych od kilkudziesięciu lat. Porusza także kwestię zaniku gwary na Warmii i jej rewitalizacji w nowej formie. W tekście wskazano różnego rodzaju działania popularyzatorskie, takie jak konkursy, warsztaty i spotkania, które wpływają na uatrakcyjnienie tematyki gwarowej. Omówiono także rolę depozytariusza wpisu gwary warmińskiej jako nośnika tradycji ustnych oraz działania, jakie należało podjąć, by uzyskać wpis na krajową listę niematerialnego dziedzictwa kultury UNESCO.

Ключові слова
lista niematerialnego dziedzictwa kultury, depozytariusze gwary, gwara warmińska, rewitalizacja gwar.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Łukasz Ruch
DOI
10.33402/DSSG.2024-74-83
Annotation
Written from a practitioner’s perspective, this chapter examines various efforts to popularize the Warmian dialect, which have been ongoing for several decades. It addresses both the decline of the dialect in Warmia and its revitalisation in a new form. The text highlights diverse popularization initiatives such as competitions, workshops, and meetings aimed at increasing the dialect’s appeal. Additionally, it discusses the role of dialect depositories as keepers of oral traditions and outlines the steps taken to secure the Warmian dialect’s inclusion in the UNESCO National List of Intangible Cultural Heritage
Keywords
intangible cultural heritage list, dialect depositories, Warmian dialect, dialect revitalisation.
Оголошення:
Новини:

Інформаційні ресурси сучасних історичних досліджень: досвід колег

21 квітня 2026 року в Інституті українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України відбулася відкрита лекція кандидата історичних наук, доцента кафедри історії Центральної та Східної Європи і спеціальних галузей історичної науки Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, стажиста Центру дослідження українсько-польських відносин Миколи Дмитровича Вітенка на тему «Цифрові інструменти та ресурси сучасних історичних досліджень». Захід зібрав аспірантів, науковців Інституту українознавства ім. І.  І. Крип'якевича НАН України,  Інституту історії України НАН України, викладачів Львівської політехніки, Львівського національного університету імені Івана Франка.

Відбулася Міжнародна наукова конференція «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення»

23-25 квітня ц.р. у Львівському національному університеті ім.Івана Франка відбулася Міжнародна наукова конференція до 30-ліття кафедри прикладного мовознавства «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення». Від Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАНУ у заході брала участь доктор філологічних наук, професор, ст.н.співробітник відділу української мови Ганна Дидик-Меуш, яка виступила на пленарному засіданні з темою «Історія мови і викладання української як іноземної: можливості для співпраці науковця і викладача». Доповідь викликала жвавий інтерес і засвідчила актуальність і необхідність такого напрямку досліджень.

Організатори конференції (зокрема професор Ірина Кочан і старший викладач Олександра Антонів) досягли високого рівня результату зустрічі і бажаного результату – об’єднали навколо питань про українську мову як іноземну десятки учасників (фахівців і прихильників) зі всієї України і усього світу: Грузії, Канади, США, Великобританії, Німеччини, Польщі, Словаччини, Бельгії, Кореї, Італії, Швеції та ін.