Перемикання кодів „літературна мова – діалект” в епістолярному спілкуванні родини Косачів

Автор
Світлана Богдан
DOI
10.33402/DSSG.2024-214-230
Анотація
Домінантною стильовою ознакою епістолярного спілкування мовознавці узвичаєно визначають його спонтанність. Не менш суттєвою рисою можна вважати також використання і адресантами, і адресатами двох форм загальнонародної мови: і літературної, і діалектної, тобто відбувається закономірний процес перемикання цих двох мовних кодів (із різними обсягами їх експлікації, з виразною перевагою літературного мовлення, якщо йдеться про епістолярій родини Косачів, насамперед – матері, Ольги Петрівни Драгоманової-Косач, і її дітей). Проаналізовано основні чинники, які вплинули на перемикання й гармонізацію цих двох мовних стихій у їхніх листовних діалогах. З’ясовано, що найбільше вплинув на їхнє епістолярне спілкування західнополіський діалект. Встановлено також, що актуалізація діалектних елементів у листовних текстах Косачів різнорідна граматично: це можуть бути лише окремі слова (найчастіше), словосполучення й речення (здебільшого – стереотипні вислови волинян-поліщуків, традиційні етикетні формули тощо). Ступінь вияву діалектних одиниць значною мірою залежить від фактора адресата. Регулярність їх використання властива насамперед епістолярному спілкуванню Косачівських дітей із мамою.
Ключові слова

літературна мова, діалект, епістолярні тексти, родинне спілкування.

Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Svitlana Bohdan
DOI
10.33402/DSSG.2024-214-230
Annotation

A dominant stylistic feature of epistolary communication, as linguists commonly define it, is spontaneity. Another significant characteristic is the use by both sender and recipient of two forms of the common national language: literary and dialectal. This reflects the natural process of switching between these two linguistic codes, with varying degrees of explicitness and a clear predominance of literary language, especially in the correspondence of the Kosach family – most notably between the mother, Olha Petrivna Drahomanova-Kosach, and her children. This chapter examines the primary factors influencing the switching and integration of these two linguistic elements within their letter exchanges. The analysis reveals that the Western Polissian dialect significantly shaped their epistolary communication. Additionally, it is shown that the use of dialectal elements in the Kosach family letters varies grammatically, encompassing individual words (most frequently), phrases, and sentences (especially traditional Volhynian-Polissian expressions and etiquette formulas). The extent of dialectal elements is largely recipient-dependent, with dialect use being most regular in the communication between the Kosach children and their mother.

Keywords

literary language, dialect, epistolary texts, family communication.

Оголошення:
Новини:

Світла пам'ять!

Колектив Інституту українознавства ім. І. Крипя’кевича НАН України висловлює щирі співчуття директорові Інституту, доктору історичних наук, члену-кореспонденту НАН України, професору, Соляру Ігорю Ярославовичу та усій родині з приводу важкої втрати - відходу до вічності його Тата, Соляра Ярослава Петровича.

Вічна, світла і добра пам’ять!

Співпраця із НТШ

6 грудня 2025 року у Львові відбулися загальні звітні збори Наукового товариства імені Шевченка в Україні, в яких взяли участь науковці Інституту - доктори історичних наук Ігор Соляр, Микола Литвин, Ірина Орлевич, доктор  філологічних наук Ганна Дидик-Меуш, кандидат історичних наук Наталія Колб та ін. І. Соляр виступив з доповіддю про політику УНДО в міжвоєнний Польщі. Йому також вручено диплом дійсного члена НТШ. М. Литвин взяв участь в обговоренні доповідей, зазначивши необхідність подальших міждисциплінарних досліджень.