Перемикання кодів „літературна мова – діалект” в епістолярному спілкуванні родини Косачів

Автор
Світлана Богдан
DOI
10.33402/DSSG.2024-214-230
Анотація
Домінантною стильовою ознакою епістолярного спілкування мовознавці узвичаєно визначають його спонтанність. Не менш суттєвою рисою можна вважати також використання і адресантами, і адресатами двох форм загальнонародної мови: і літературної, і діалектної, тобто відбувається закономірний процес перемикання цих двох мовних кодів (із різними обсягами їх експлікації, з виразною перевагою літературного мовлення, якщо йдеться про епістолярій родини Косачів, насамперед – матері, Ольги Петрівни Драгоманової-Косач, і її дітей). Проаналізовано основні чинники, які вплинули на перемикання й гармонізацію цих двох мовних стихій у їхніх листовних діалогах. З’ясовано, що найбільше вплинув на їхнє епістолярне спілкування західнополіський діалект. Встановлено також, що актуалізація діалектних елементів у листовних текстах Косачів різнорідна граматично: це можуть бути лише окремі слова (найчастіше), словосполучення й речення (здебільшого – стереотипні вислови волинян-поліщуків, традиційні етикетні формули тощо). Ступінь вияву діалектних одиниць значною мірою залежить від фактора адресата. Регулярність їх використання властива насамперед епістолярному спілкуванню Косачівських дітей із мамою.
Ключові слова

літературна мова, діалект, епістолярні тексти, родинне спілкування.

Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Svitlana Bohdan
DOI
10.33402/DSSG.2024-214-230
Annotation

A dominant stylistic feature of epistolary communication, as linguists commonly define it, is spontaneity. Another significant characteristic is the use by both sender and recipient of two forms of the common national language: literary and dialectal. This reflects the natural process of switching between these two linguistic codes, with varying degrees of explicitness and a clear predominance of literary language, especially in the correspondence of the Kosach family – most notably between the mother, Olha Petrivna Drahomanova-Kosach, and her children. This chapter examines the primary factors influencing the switching and integration of these two linguistic elements within their letter exchanges. The analysis reveals that the Western Polissian dialect significantly shaped their epistolary communication. Additionally, it is shown that the use of dialectal elements in the Kosach family letters varies grammatically, encompassing individual words (most frequently), phrases, and sentences (especially traditional Volhynian-Polissian expressions and etiquette formulas). The extent of dialectal elements is largely recipient-dependent, with dialect use being most regular in the communication between the Kosach children and their mother.

Keywords

literary language, dialect, epistolary texts, family communication.

Оголошення:
Новини:

У Львові відбудеться науковий семінар «Старообрядницькі ікони у колекції Львівського музею історії релігії»

Доповідачкою семінару буде Ірина Боцько, старший науковий співробітник Львівського музею історії релігії. У центрі уваги заходу - старообрядницькі ікони, що зберігаються у музейній колекції, їхнє місце в релігійній та культурній спадщині й значення для вивчення історії старообрядництва.

14 жовтня 2026 року в сесійній залі Львівської обласної ради відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Національний спротив в Україні: історичні традиції, сучасний досвід і міжнародна підтримка»

14 жовтня 2026 року в сесійній залі Львівської обласної ради відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Національний спротив в Україні: історичні традиції, сучасний досвід і міжнародна підтримка», приурочена до 84-ї річниці створення Української повстанської армії. Географія учасників засвідчила загальнонаціональний і міжнародний масштаб заходу: до львівських дослідників долучилися колеги з Києва, Дрогобича, Рівного, Тернополя, Івано-Франківська, Харкова, Житомира, Кривого Рогу, Одеси, а також із Вільнюса. Поряд із дослідниками участь у конференції взяли військовослужбовці, громадські діячі, депутати та фахівці у сфері національної безпеки – загалом зареєструвалося понад 93 особи. Почесними гостями стали професор Університету Миколаса Ромеріса Адас Якубаускас (Литва), генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун (Київ) та міністр молоді, спорту й туризму екзильного уряду Чеченської Республіки Ічкерія Ібрагім Ібрагімов.