21 квітня 2026 року в Інституті українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України відбулася відкрита лекція кандидата історичних наук, доцента кафедри історії Центральної та Східної Європи і спеціальних галузей історичної науки Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, стажиста Центру дослідження українсько-польських відносин Миколи Дмитровича Вітенка на тему «Цифрові інструменти та ресурси сучасних історичних досліджень». Захід зібрав аспірантів, науковців Інституту українознавства ім. І. І. Крип'якевича НАН України, Інституту історії України НАН України, викладачів Львівської політехніки, Львівського національного університету імені Івана Франка.
Мова міста як симбіоз діалекту та літературного стандарту
Автор
Тетяна Ястремська
DOI
10.33402/DSSG.2024-235-264
Анотація
Проаналізовано мовний код міста в контексті співіснування діалектів та літературної норми (стандарту). Актуалізовано такі важливі питання, як: феномен міста та його мовлення, історичні та культурні контексти формування мови міста, основні відмінності між діалектом і стандартом, взаємодія форм національної мови, діалектна основа мови міст, просторіччя, суржик та ін. Джерелами дослідження слугували словники мови двох міст – м. Львова, адміністративного центру Львівської області, культурної столиці України („Лексикон львівський: поважно і на жарт” (Львів, 2009–2019)), та м. Болехова Івано-Франківської області, невеликого прикарпатського містечка („Слова з Болехова” (Львів, 2017)). Увагу зосереджено на особливостях формування мовлення мешканців міст Львова та Болехова, діалектну основу яких становлять говори південно-західного наріччя української мови. Також акцентовано на проблемі „перемикання кодів”, що зумовлена конкретною комунікативною ситуацією.
Ключові слова
мова міста, діалекти української мови,
південно-західне наріччя, літературна мова, стандарт, діалект, діалектний словник
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Tetiana Jastremska
DOI
10.33402/DSSG.2024-235-264
Annotation
The article analyses the language code of a city in the context of the coexistence of dialects and the literary standard (norm). Key topics include the phenomenon of urban speech, historical and cultural factors shaping city language, primary distinctions between dialect and standard forms, interactions within the national language, the dialectal foundation of urban speech, colloquial expressions, and surzhyk. The study draws on dictionaries from two cities – Lviv, the administrative center of Lviv region and the cultural capital of Ukraine, documented in Lvivskyi Lexicon: Seriously and for a Joke (Lviv, 2009–2019), and Bolekhiv, a small Carpathian town in Ivano-Frankivsk region, described in Words from Bolekhiv (Lviv, 2017). The article highlights the peculiarities of speech development among residents of Lviv and Bolekhiv, rooted in the Southwestern Ukrainian dialects. It also examines the issue of ‘code-switching’ triggered by specific communicative situations.
Keywords
language of the city, dialects of the Ukrainian language, Southwestern dialects, literary language, standard, dialect, dialect dictionary.
Full text
Download the original
Оголошення:
Новини:
Відбулася Міжнародна наукова конференція «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення»
23-25 квітня ц.р. у Львівському національному університеті ім.Івана Франка відбулася Міжнародна наукова конференція до 30-ліття кафедри прикладного мовознавства «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення». Від Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАНУ у заході брала участь доктор філологічних наук, професор, ст.н.співробітник відділу української мови Ганна Дидик-Меуш, яка виступила на пленарному засіданні з темою «Історія мови і викладання української як іноземної: можливості для співпраці науковця і викладача». Доповідь викликала жвавий інтерес і засвідчила актуальність і необхідність такого напрямку досліджень.
Організатори конференції (зокрема професор Ірина Кочан і старший викладач Олександра Антонів) досягли високого рівня результату зустрічі і бажаного результату – об’єднали навколо питань про українську мову як іноземну десятки учасників (фахівців і прихильників) зі всієї України і усього світу: Грузії, Канади, США, Великобританії, Німеччини, Польщі, Словаччини, Бельгії, Кореї, Італії, Швеції та ін.