21 квітня 2026 року в Інституті українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України відбулася відкрита лекція кандидата історичних наук, доцента кафедри історії Центральної та Східної Європи і спеціальних галузей історичної науки Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, стажиста Центру дослідження українсько-польських відносин Миколи Дмитровича Вітенка на тему «Цифрові інструменти та ресурси сучасних історичних досліджень». Захід зібрав аспірантів, науковців Інституту українознавства ім. І. І. Крип'якевича НАН України, Інституту історії України НАН України, викладачів Львівської політехніки, Львівського національного університету імені Івана Франка.
Вербалізація поняття „простір” у середньонаддніпрянських говірках
Автор
Ганна Мартинова, Тетяна Щербина
DOI
Анотація
Проаналізовано лексико-семантичне поле простору, вербалізоване займенниковими прислівниками тут, там і їх фонетичними та словотвірними варіантами, визначено його ядро й периферію. Відзначено, що поняття „простір” у діалектних текстах безпосередньо пов’язане з особистістю мовця, який відчуває й ословлює дійсність із позицій свого „я” і сприймає навколишні об’єкти не лише у фізичному вимірі, а й в особистісному: тут – близький, свій, рідний; там – далекий, невідомий, чужий. Докладно проаналізовано засоби і способи антропоцентричного представлення локативів, репрезентованих прислівниками тут і там, що становлять центр лексико-семантичного поля, позначуваного ними простору, чітко диференціюють його за опозиціями „близько / далеко”, „попереду / позаду”, „верх / низ”, „зовнішній / внутрішній”, „свій / чужий”, „відомий / невідомий”, вербалізованими в середньонаддніпрянських говірках та в їх маргінальних зонах. Займенникові прислівники тут і там виявляють формальну варіативність, причому окремі фонетичні та словотвірні варіанти типові для центральних середньонаддніпрянських говірок, а деякі з них поширені тільки в західній і середньонаддніпрянсько-степовій маргінальних зонах.
Ключові слова
лексико-семантичне поле, діалектний текст, займенникові прислівники, антропоцентризм, центр, периферія, середньонаддніпрянський діалект, маргінальні зони
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Hanna Martynowa, Tetiana Szczerbyna
DOI
Annotation
The author has analyzed the lexical-semantic fi eld of space verbalized by the
adverbial pronouns here and there along with their phonetic and derivational
variants. The core and periphery of this fi eld have been determined.
It is noted that the concept of Ó in dialectal texts is directly related to the
speaker’s personality, who perceives and addresses reality from the standpoint
of their own self and perceives surrounding objects not only in their physical
dimension but also in a personal one: here – close, one’s own, familiar; there –
distant, unknown, foreign.
The means and methods of anthropocentric representation of locatives represented
by the adverbs here and there have been thoroughly analyzed. They constitute
the center of the lexical-semantic fi eld marked by these adverbs of space, clearly
diff erentiating it through oppositions like near / far, in front / behind, up / down,
external / internal, own / foreign, known / unknown, as verbalized in Middle
Dnipro dialect and their marginal areas.
The adverbial pronouns here and there exhibit formal variability, with certain
phonetic and derivational variants typical for Middle Dnipro dialect, while some
are prevalent only in the western and Middle Dnipro-Steppe marginal regions.
Keywords
lexical-semantic field, dialectal text, pronoun adverbs, anthropocentric
features, center, periphery, Middle Dnipro dialect, marginal zones
Full text
Download the original
Оголошення:
Новини:
Відбулася Міжнародна наукова конференція «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення»
23-25 квітня ц.р. у Львівському національному університеті ім.Івана Франка відбулася Міжнародна наукова конференція до 30-ліття кафедри прикладного мовознавства «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення». Від Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАНУ у заході брала участь доктор філологічних наук, професор, ст.н.співробітник відділу української мови Ганна Дидик-Меуш, яка виступила на пленарному засіданні з темою «Історія мови і викладання української як іноземної: можливості для співпраці науковця і викладача». Доповідь викликала жвавий інтерес і засвідчила актуальність і необхідність такого напрямку досліджень.
Організатори конференції (зокрема професор Ірина Кочан і старший викладач Олександра Антонів) досягли високого рівня результату зустрічі і бажаного результату – об’єднали навколо питань про українську мову як іноземну десятки учасників (фахівців і прихильників) зі всієї України і усього світу: Грузії, Канади, США, Великобританії, Німеччини, Польщі, Словаччини, Бельгії, Кореї, Італії, Швеції та ін.