21 квітня 2026 року в Інституті українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України відбулася відкрита лекція кандидата історичних наук, доцента кафедри історії Центральної та Східної Європи і спеціальних галузей історичної науки Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, стажиста Центру дослідження українсько-польських відносин Миколи Дмитровича Вітенка на тему «Цифрові інструменти та ресурси сучасних історичних досліджень». Захід зібрав аспірантів, науковців Інституту українознавства ім. І. І. Крип'якевича НАН України, Інституту історії України НАН України, викладачів Львівської політехніки, Львівського національного університету імені Івана Франка.
Eksploracja terenowa a ostateczny obraz słownika gwarowego1
Автор
Jerzy Sierociuk
DOI
Анотація
Zawartość słownika gwarowego w zdecydowanym stopniu zależy od
sposobu pozyskiwania materiału w terenie. Dawne kartoteki słownikowe
zawierają głównie materiał w znacznym stopniu pozyskiwany przy okazji
dociekań innego typu, np. charakterystyki systemowej gwar. Utrwalane leksemy rzadko dokumentowane są wraz z szerszym kontekstem ich użycia.
Współczesne eksploracje terenowe jednoznacznie dowodzą, że dla celów
słownikowych materiał pozyskiwany musi być z wyraźnym założeniem
późniejszego wykorzystania leksykografi cznego. Szczególnie istotne jest
pozyskiwanie materiału od wielu – zróżnicowanych pokoleniowo – mieszkańców konkretnych wsi. Wypowiedzi wielu informatorów dają podstawy
do dokładniejszej ilustracji semantycznej różnych jednostek językowych,
jak też poprzez wielokrotne zapisywanie od wielu respondentów uzyskujemy możliwość śledzenia ewolucji (i dynamiki) procesów gwarotwórczych.
Zawężenie tematyki badań terenowych stwarza przesłanki do pozyskania
materiału umożliwiającego zestawienie słownika w znacznym stopniu
odzwierciedlającego rzeczywisty stan zachowania leksyki konkretnej
gwary, jak i szkicowania pokoleniowego zróżnicowania konkretnej gwary.
Ключові слова
eksploracja terenowa, leksykografi a gwarowa, pokoleniowe zróżnicowanie gwar
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Jerzy Sierociuk
DOI
Annotation
The content of a dialectal dictionary depends to a large extent on the method
of obtaining the material in the fi eld. Former dictionary fi les contain mainly
material obtained in the course of other types of research, such as the systemic
characteristics of dialects. Fixed lexemes are rarely documented together with
the broader context of their use.
Contemporary fi eld explorations clearly prove that for dictionary purposes, the
material must be obtained with a clear assumption of later lexicographic use. It
is particularly important to obtain material from many – generationally diverse –
inhabitants of specifi c villages. The statements of many informants provide the
basis for a more accurate semantic illustration of various language units, and by
multiple recordings from many respondents, we obtain the opportunity to track
the evolution (and dynamics) of dialectal processes.
Narrowing down the subject matter of the fi eld research makes it possible to obtain
material enabling the compilation of a dictionary that largely refl ects the actual
state of preservation of the lexis of a particular dialect, as well as sketching the
generational diff erentiation of a particular dialect.
Keywords
field exploration, dialectal lexicography, generational dialectal
diversity
Full text
Download the original
Оголошення:
Новини:
Відбулася Міжнародна наукова конференція «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення»
23-25 квітня ц.р. у Львівському національному університеті ім.Івана Франка відбулася Міжнародна наукова конференція до 30-ліття кафедри прикладного мовознавства «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення». Від Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАНУ у заході брала участь доктор філологічних наук, професор, ст.н.співробітник відділу української мови Ганна Дидик-Меуш, яка виступила на пленарному засіданні з темою «Історія мови і викладання української як іноземної: можливості для співпраці науковця і викладача». Доповідь викликала жвавий інтерес і засвідчила актуальність і необхідність такого напрямку досліджень.
Організатори конференції (зокрема професор Ірина Кочан і старший викладач Олександра Антонів) досягли високого рівня результату зустрічі і бажаного результату – об’єднали навколо питань про українську мову як іноземну десятки учасників (фахівців і прихильників) зі всієї України і усього світу: Грузії, Канади, США, Великобританії, Німеччини, Польщі, Словаччини, Бельгії, Кореї, Італії, Швеції та ін.