Prymak, pr(z)yjmak, iść w prymy, w prymaki, w przystępy як приклад мовних контактів на польсько-східнослов’янському пограниччі

Автор

Dorota K. Rembiszewka, Janus Siatkowski

DOI

Анотація

Wielokrotnie podejmowano problem wzajemnego wpływu języków na pograniczu polsko-wschodniosłowiańskim. W tekście wskazano na konieczność interpretacji i indywidualnego potraktowania wyrazów, które można by uznać za zapożyczenia. Geografi a i historia przedstawionych wyrazów zdecydowanie przemawia za przyjmowaną ich pożyczką wschodniosłowiańską. Pojawiające się na tych terenach iść w przystępy może świadczyć o rodzimości i jednocześnie wpływać na postać form w kontaktujących się językach. W dialektach wschodniosłowiańskich na Białostocczyźnie występują jeszcze dalsze wyrazy o ruskiej postaci fonetycznej w omawianych tu znaczeniach ‘zięć przybrany do domu rodziców żony’ oraz ‘przyjęcie zięcia do domu i na gospodarstwo żony’. W znaczeniu ‘zięć przybrany do domu rodziców żony’ dosyć szeroki zasięg ma formacja pryst upa, występująca głównie między Narwią i Nurcem oraz na terenach przyległych na północ od Narwi. W świetle przedstawionej dokumentacji można zakładać, że ruskie pryšo (pošo, pryšed) u prystupy na ścisłym pograniczu językowym może być pożyczką zwrotną z polskiego.

Ключові слова

pogranicza polsko-wschodniosłowiańskie, leksykografi a gwarowa, dialektologia słowiańska

Повний текст

Завантажити оригінал

Author

Dorota K. Rembiszewka, Janus Siatkowski

DOI

Annotation

The study addresses the issue of mutual language infl uence in the Polish-Eastern Slavic borderlands. It emphasizes the necessity of interpreting and individually considering words that could be viewed as borrowings. The geography and history of the presented words strongly support their Eastern Slavic borrowing. The emergence of these words in these areas can signify their native origin and simultaneously aff ect the forms in the interacting languages. In the Eastern Slavic dialects in the Białystok region, there are further words with a Russian phonetic form in the discussed meanings, such as ‘a son-in-law living with his wife’s parents’ and ‘welcoming a son-in-law into the wife’s house and estate’. The term prystupa has a relatively broad range, primarily found between the Narew and Narecze rivers and the adjacent areas to the north of the Narew River. Based on the presented documentation, it can be assumed that the Russian term pryšo (pošo, pryšed) u prystupy on the precise language border may be a reciprocal borrowing from Polish.

Keywords

Polish-Eastern Slavic borderlands, dialectal lexicography, Slavic dialectology

Full text

Download the original

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Міжнародна наукова конференція «Свідчення крізь історію»

10–12 серпня 2026 року в Ужгороді відбулася Міжнародна наукова конференція «Свідчення крізь історію», організована Українською асоціацією усної історії з нагоди її 20-річчя. Участь у роботі конференції взяла старша наукова співробітниця відділу української літератури, кандидатка філологічних наук Марина Демедюк.

Науковий форум об’єднав усних істориків та дослідників пам’яті з різних куточків України та світу. Учасники обговорювали трансформації усних свідчень та усної історії як наукової дисципліни в умовах повномасштабної російсько-української війни.

Жива мова живої країни: про українські діалекти на BestsellerFest

7 серпня 2026 року у Львові, в межах всеукраїнського книжкового фестивалю BestsellerFest, відбулася подія «Жива мова живої країни. Діалекти та говірки в сучасній літературі».

У розмові взяли участь письменниці Анастасія Литвиненко, Уляна Маляр, Тетяна Жидак та докторка філологічних наук, заступниця директора з наукової роботи Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Тетяна Ястремська. Модерувала подію літературознавиця, літературна критикиня, лекторка освітніх платформ, головна редакторка видавництва Creative Women Publishing Ірина Ніколайчук.