Ми, українські радикали…

Шкраб’юк П. Ми, українські радикали… (Михайло Павлик і Радикальна партія) / Петро Шкраб’юк / Національна академія наук України; Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2012. – 192 с.

В монографії досліджено роль письменника, журналіста й громадського діяча Михайла Павлика у створенні та діяльності Русько-української радикальної партії (1890-1914) – першої в Галичині леґальної політичної партії, яка включила в свою програму (1895) пункт про державну незалежність України і мала великий вплив на активізацію суспільно-політичного життя в Наддніпрянщині, зокрема на постання Революційної української партії в Харкові (1900).

Запрошуємо до перегляду фрагментів монографії, які публікуються з метою ознайомлення за згодою автора:

  • Зміст.
  • Головне досягнення дослідника (слово рецензента).
  • Слово Автора.
  • Вступ.
  • Розділ І. Михайло Павлик і заснування Русько-української радикальної партії..
    1. Суспільно-політичні фактори формування світогляду М. Павлика і становлення радикального руху.
    2. Участь у створенні РУРП.
  • Висновки.
  • Іменний та географічний покажчики.



Дивіться також:

Вибрані твори Богдана Ігоря Антонича
Наріжний камінь Маркіяна: статті, есеї, вірші
Золоті Михалківські скарби та їх доля
Оголошення:
Новини:

Юлія Артимишин взяла участь у програмі "Без брому" з Віталієм Ляскою

Що таке Закерзоння? Як звідти депортували українців? Чому Сталін окреслив кордони регіону у свій спосіб? Яким був вплив польсько-українського протистояння на регіон? Які злочини були розповсюджені під час депортації?
Про ці та інші аспекти у черговому випуску програми "Без брому" з Віталієм Ляскою розмовляла кандидат історичних наук, наукова співробітниця відділу новітньої історії нашого Інституту Юлія Артимишин.

Міжнародна наукова конференція, присвячена депортаціям на пограниччі у середині ХХ ст.

5 вересня 2024 р. у Львові відбулася міжнародна наукова конференція «депортації на українсько-польському пограниччі середини хх століття як злочини тоталітарних режимів проти людяності», співорганізаторами якої стали Львівська обласна рада, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний університет «Львівська політехніка», Волинський національний університет імені Лесі Українки, Тернопільський національний педагогічний університет імені В. Гнатюка, Львівський історичний музей, львівські організації суспільно-культурних товариств «Надсяння», «Лемківщина», «Холмщина», «Любачівщина», «Устріки».