Ми, українські радикали…

Шкраб’юк П. Ми, українські радикали… (Михайло Павлик і Радикальна партія) / Петро Шкраб’юк / Національна академія наук України; Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2012. – 192 с.

В монографії досліджено роль письменника, журналіста й громадського діяча Михайла Павлика у створенні та діяльності Русько-української радикальної партії (1890-1914) – першої в Галичині леґальної політичної партії, яка включила в свою програму (1895) пункт про державну незалежність України і мала великий вплив на активізацію суспільно-політичного життя в Наддніпрянщині, зокрема на постання Революційної української партії в Харкові (1900).

Запрошуємо до перегляду фрагментів монографії, які публікуються з метою ознайомлення за згодою автора:

Зміст.
Головне досягнення дослідника (слово рецензента).
Слово Автора.
Вступ.
Розділ І. Михайло Павлик і заснування Русько-української радикальної партії..
1. Суспільно-політичні фактори формування світогляду М. Павлика і становлення радикального руху.
2. Участь у створенні РУРП.
Висновки.
Іменний та географічний покажчики.

Scribd

Дивіться також:

Наріжний камінь Маркіяна: статті, есеї, вірші

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Відбувся науковий семінар «Польська цивілізаційна місія на Схід» у довгому ХІХ столітті. Поняття та її переосмислення»

Семінар організовано за сприяння Національного фонду досліджень України у рамках проекту «Історична пам’ять українців в умовах війни: від конфронтації до консолідації».

За грантової підтримки НФДУ розпочато опрацювання фондової колекції періоду ранньої бронзи з пам’яток заходу України, що зберігаються у Львівському історичному музеї

У травні 2026 року команда науковців Відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України у рамках проєкту "Праісторична доба заходу України: культурно-історичні процеси" № 2025.07/0055, який виконується за грантової підтримки Національний фонд досліджень України розпочала опрацювання найбільшої фондової колекції періоду ранньої бронзи з пам’яток заходу України, що зберігаються у Львівському історичному музеї. Накопичені тут матеріали, за більш як столітній період, із досліджень Кароля Гадачека, Ярослава Пастернака, Тадеуша Сулімірського, Маркіяна Смішка, Ігоря Свєшнікова та ін. належать до ключових пам’яток культур кулястих амфор та шнурової кераміки (Кульчиці, Баличі, Колпець, Коропуж, Дашава). Вагома частка з опрацьованих матеріалів не введена до наукового обігу, або ж опублікована частково.