Ми, українські радикали…

Шкраб’юк П. Ми, українські радикали… (Михайло Павлик і Радикальна партія) / Петро Шкраб’юк / Національна академія наук України; Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2012. – 192 с.

В монографії досліджено роль письменника, журналіста й громадського діяча Михайла Павлика у створенні та діяльності Русько-української радикальної партії (1890-1914) – першої в Галичині леґальної політичної партії, яка включила в свою програму (1895) пункт про державну незалежність України і мала великий вплив на активізацію суспільно-політичного життя в Наддніпрянщині, зокрема на постання Революційної української партії в Харкові (1900).

Запрошуємо до перегляду фрагментів монографії, які публікуються з метою ознайомлення за згодою автора:

  • Зміст.
  • Головне досягнення дослідника (слово рецензента).
  • Слово Автора.
  • Вступ.
  • Розділ І. Михайло Павлик і заснування Русько-української радикальної партії..
    1. Суспільно-політичні фактори формування світогляду М. Павлика і становлення радикального руху.
    2. Участь у створенні РУРП.
  • Висновки.
  • Іменний та географічний покажчики.



Дивіться також:

Вибрані твори Богдана Ігоря Антонича
Наріжний камінь Маркіяна: статті, есеї, вірші
Золоті Михалківські скарби та їх доля
Оголошення:
Новини:

Запрошуємо на науковий семінар за участю Павла Артимишина "Зовнішня політика Республіки Білорусь у 2014–2024 роках в інформаційному просторі України"

8 жовтня о 14:00 у Львівському музеї історії релігії відбудеться науковий семінар та розмова з автором монографії Павлом Артимишиним, присвяченій зовнішній політиці Республіки Білорусь у 2014–2024 роках та її висвітленню в інформаційному просторі України.

В Жешові відбулася Міжнародна наукова конференція „Społeczeństwo Galicji na drodze ku nowoczesności (1772-1918)”

24-25 вересня 2026 р. в  Жешові відбулася Міжнародна наукова конференція  „Społeczeństwo Galicji na drodze ku nowoczesności (1772-1918)”  організована Інститутом історії Жешівського університету. У конференції, яка стала результатом проекту, підготовленого др. Агнешкою ​​Кавалєц у рамках програми „Wektory Nauki”, взяли участь понад сто дослідників історії Галичини з Польщі, України, Чехії та Словаччини. Учасники конференції дискутували про процеси модернізації в галузі освіти, науки, економіки, права, публічному просторі, суспільному та політичному житті Галичини.