Ми, українські радикали…

Шкраб’юк П. Ми, українські радикали… (Михайло Павлик і Радикальна партія) / Петро Шкраб’юк / Національна академія наук України; Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2012. – 192 с.

В монографії досліджено роль письменника, журналіста й громадського діяча Михайла Павлика у створенні та діяльності Русько-української радикальної партії (1890-1914) – першої в Галичині леґальної політичної партії, яка включила в свою програму (1895) пункт про державну незалежність України і мала великий вплив на активізацію суспільно-політичного життя в Наддніпрянщині, зокрема на постання Революційної української партії в Харкові (1900).

Запрошуємо до перегляду фрагментів монографії, які публікуються з метою ознайомлення за згодою автора:

  • Зміст.
  • Головне досягнення дослідника (слово рецензента).
  • Слово Автора.
  • Вступ.
  • Розділ І. Михайло Павлик і заснування Русько-української радикальної партії..
    1. Суспільно-політичні фактори формування світогляду М. Павлика і становлення радикального руху.
    2. Участь у створенні РУРП.
  • Висновки.
  • Іменний та географічний покажчики.



Дивіться також:

Вибрані твори Богдана Ігоря Антонича
Наріжний камінь Маркіяна: статті, есеї, вірші
Золоті Михалківські скарби та їх доля
Оголошення:
Новини:

Відбулася презентація книги Ярослава Ісаєвича «Місто Дрогобич в XVI-XVIII ст.»

Цьогорічний день народження нашого міста став особливо урочистим та святковим для колективу музею. Ми презентували книгу «Місто Дрогобич в XVI-XVIII ст.» видатного історика, академіка НАН України Ярослава Ісаєвича, яка була, власне, його дисертацією на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук.

Депортації на українсько-польському пограниччі 1944-1951 років як об'єкт та суб'єкт культурної пам'яті, історичної політики

14 вересня 2025 р. в  Історико-меморіальному  музеї М. Грушевського у Києві відбувся Всеукраїнський круглий стіл «Повернення історичної пам’яті про українців Закерзоння», співорганізатором якого стали Український інститут національної пам’яті, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Київське товариство депортованих українців «Холмщина» ім. М. Грушевського, Київське товариство «ЛемКиїв». Учасників заходів привітав директор УІНП, кандидат історичних наук Олександр Алфьоров, наголосивши на необхідності активізації пам’ятко-охоронних акцій, пов’язаних із українсько-польськими відносинами у роки Другої світової війни, депортаціями українців Закерзоння в УРСР та північні землі ПНР.