Бібліографія праць наукових співробітників. 2001–2010

Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича Національної академії наук України. Бібліографія праць наукових співробітників. 2001–2010 / Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України / Відп. ред. М.Литвин, упоряд. О.Рак, М.Чебан. – Львів, 2011. – 432 с.

Видання містить бібліографічні описи книг, брошур, авторефератів кандидатських і докторських дисертацій, статей, тез доповідей, рецензій, перекладів і редакційних робіт працівників Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, що відображають наукову діяльність установи в 2001–2010 рр.

Редакційна колегія:

- Микола Литвин (відповідальний редактор),
- Олег Піх (заступник відповідального редактора),
- Оксана Рак, Марина Чебан (упорядники),
- Володимир Петегирич

ISBN 978-966-02-5944-7

Завантажити Бібліографію праць наукових співробітників. 2001–2010 рр. у форматі PDF

Scribd

Дивіться також:

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Відбувся науковий семінар «Польська цивілізаційна місія на Схід» у довгому ХІХ столітті. Поняття та її переосмислення»

Семінар організовано за сприяння Національного фонду досліджень України у рамках проекту «Історична пам’ять українців в умовах війни: від конфронтації до консолідації».

За грантової підтримки НФДУ розпочато опрацювання фондової колекції періоду ранньої бронзи з пам’яток заходу України, що зберігаються у Львівському історичному музеї

У травні 2026 року команда науковців Відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України у рамках проєкту "Праісторична доба заходу України: культурно-історичні процеси" № 2025.07/0055, який виконується за грантової підтримки Національний фонд досліджень України розпочала опрацювання найбільшої фондової колекції періоду ранньої бронзи з пам’яток заходу України, що зберігаються у Львівському історичному музеї. Накопичені тут матеріали, за більш як столітній період, із досліджень Кароля Гадачека, Ярослава Пастернака, Тадеуша Сулімірського, Маркіяна Смішка, Ігоря Свєшнікова та ін. належать до ключових пам’яток культур кулястих амфор та шнурової кераміки (Кульчиці, Баличі, Колпець, Коропуж, Дашава). Вагома частка з опрацьованих матеріалів не введена до наукового обігу, або ж опублікована частково.