Ісландські саги та походження Русі. Методологічні зауваги в розрізі сучасних теорій
Здійснено спробу проаналізувати ісландські саги в контексті дослідження історії Русі. Зокрема, поставлено питання, які саме аспекти середньовічної східноєвропейської історії можуть вивчатися із використанням давньоскандинавської писемності.
Основу увагу звернено на аналіз аргументів сучасних українських істориків, які використовували саги, для того, щоб довести або спростувати норманське походження Русі. Щоб краще зрозуміти, чи може голос або мовчання саг свідчити на користь присутності чи відсутності вікінгів у ранньодержавних структурах Русі, запропоновано детально вивчити контекст творення та текстуальну специфіку цих текстів. До першого зараховано історію творчих осередків у Ісландії, політику пам’яті, інтелектуальну культуру та політичні відносини між Руссю і Скандинавією. Зауважено, що у другій важливо наголосити на сагах як літературній традиції, яка має свої обмеження та особливості збереження інформації. Доведено, що саме розуміння цих двох ключових чинників дає змогу краще збагнути історичне значення саг у відображенні різних епізодів історії Русі.
Стверджено, що основою саг могли бути фрагменти, які відображають реальні процеси багатовікової міжкультурної комунікації між Скандинавією та Руссю. Попри це, наголошено, що достовірність саг у відображенні історії до ХІ ст. є вкрай обмеженою. Однак акцентовано, що відсутність згадок про руських князів до Володимира Великого у сагах не може слугувати вагомим аргументом у дискусіях про їхнє нескандинавське походження; так само не можна стверджувати, що скандинави не мали впливу на формування державності Русі, зважаючи на недостовірність свідчень саг.
Встановлено, що попри обмежену історичну достовірність, саги залишаються цінним джерелом для вивчення історичної пам’яті та колективних уявлень про минуле епохи Високого Середньовіччя. Продемонстровано, як у сагах відображено особливий статус Русі в скандинавському історичному наративі та простежено, як території Східної Європи були інтегровані в міфологічну та історичну традицію північних народів.
This article analyzes Icelandic
sagas within the context of the history of Rus’. It raises the question of
which aspects of medieval Eastern European history can be investigated using
Old Norse literature. The focus is placed on the analysis of contemporary
Ukrainian historians’ arguments, who have used sagas to support or refute the
Scandinavian origin of the Rus’ state. It is proposed that more attention be
given to the context of saga creation and the textual specifics of these
sources to assess the reliability of their accounts regarding the presence or
absence of Vikings in the early state structures of Rus’. The context of saga
creation includes the history of scientific environments in medieval Iceland,
politics of memory, intellectual culture, and Rus-Scandinavian political
relations during the Saga Age. Equally important is considering sagas as a
genre and literary tradition, with their inherent limitations and methods of
information storage or transformation. Understanding these factors enhances the
evaluation of the historical reliability of sagas and their depiction of
various episodes in Rus’ history.
It is suggested that sagas may
contain fragments of memory representing real multicultural interactions
between Scandinavia and Rus’. However, the reliability of these texts is
limited. Especially related to the research of the period before the 11th century.
The absence of mentions of Rus’ princes before Volodymyr the Great in the sagas
cannot be used as evidence against their Scandinavian origin. Similarly, it
cannot be asserted that Scandinavians had no influence on state-building
processes in Rus’ based on the sagas’ unreliability.
It is concluded that, despite
limitations in historical accuracy, sagas remain valuable sources for
researching collective perceptions of the past during the High Middle Ages. The
sagas are shown to present a distinct image of Rus’ within the Scandinavian
historical narrative, illustrating how Eastern European territories were
integrated into the mythological and historical traditions of the Nordic
people.
Sagas, Rus’, Vikings, History of Ukraine, Cultural memory.