На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України від 1 вересня 2026 р. (Протокол № ), керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 1 вересня 2026 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (Наказ директора Інституту № 53 від 01 вересня 2026 р.) з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Литвиненко-Анпілової Людмили Романівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія.
The Middle ages in the Ukrainian-Polish contemporary dialogue
The article examines the role of
medieval heritage in shaping the modern Ukrainian-Polish dialogue through the
prism of historical science, education, museology, and media. Attention is
drawn to the centuries-old relations between Rus’ and Poland, which, despite
conflicts, included numerous examples of cooperation: the observance of
agreements, dynastic marriages, joint military campaigns, religious and
cultural contacts. The author emphasizes the need to preserve the memory of
these positive phenomena as a counterweight to the propaganda of hatred, which
is an element of the hybrid warfare of the modern Kremlin regime.
The article analyses in detail the
modern historiography of Ukrainian-Polish relations in the medieval period,
focusing on the scientific achievements of both Ukrainian and Polish
historians, in particular, the study of the Galicia-Volhynia (Volodymyr)
Chronicle. The importance of rethinking stereotypes and updating the scientific
paradigm in interpreting the relations between Rus’ and the Kingdom of Poland
is emphasized.
Particular attention is paid to the
impact of scientific research on school textbooks, in the light of the concept
of the New Ukrainian School (NUS), which is gradually moving from the concept
of «conquest» of Rus’ lands to
the more neutral term «incorporation». The analysis of museum exhibitions showed the presence of Polish
material heritage in the expositions of Ukrainian museums, despite the
restrictions imposed by the war.
Thus, the comprehensive study
demonstrated the importance of the historical context in shaping the cultural
dialogue between Ukraine and Poland. The role of historical memory as a tool
for mutual understanding, integration, and counteracting destructive narratives
in difficult geopolitical conditions is emphasized. The peculiarities of the
interpretation of Ukrainian-Polish relations in the Middle Ages in modern
scientific, educational, museum and media discourse are revealed, and the need
to overcome historical stereotypes in the context of hybrid threats is
emphasized.
Rus’, Ukraine, Poland, dialog,
education, influence, historiography.
Досліджено роль середньовічної спадщини у формуванні
сучасного українсько-польського діалогу крізь призму історичної науки, освіти,
музеєзнавства та медіа. Звернено увагу на багатовікові взаємини між Руссю та
Польщею, які, попри конфлікти, мали численні приклади співпраці: дотримання
угод, укладання династичних шлюбів, спільні військові кампанії, релігійні та
культурні контакти. Особливо наголошено на необхідності збереження пам’яті про
ці позитивні явища як противаги пропагандистському нагнітанню ворожнечі, що є
елементом гібридної війни з боку сучасного кремлівського режиму.
Детально проаналізовано сучасну історіографію
українсько-польських взаємин середньовічної доби, акцентовано на наукових
здобутках як українських, так і польських істориків, зокрема щодо вивчення
Галицько-Волинського (Володимирського) літопису. Акцентовано на важливості
переосмислення стереотипів та оновлення наукової парадигми у трактуванні
взаємин Русі та Польського королівства.
Окрему увагу приділено впливу наукових досліджень
на шкільні підручники, зокрема у світлі концепції Нової української школи
(НУШ), яка поступово переходить від концепції «завоювання» руських земель до
нейтральнішого терміна «інкорпорація». Зауважено, що аналіз музейних експозицій
вказав на присутність польського матеріального спадку в експозиціях українських
музеїв, попри обмеження, пов’язані з воєнними діями.
Тож, унаслідок комплексного дослідження
продемонстровано значущість історичного контексту у формуванні культурного
діалогу між Україною та Польщею. Наголошено на ролі історичної пам’яті як
інструменту взаєморозуміння, інтеграції та протидії деструктивним наративам у
складних геополітичних умовах. Виявлено особливості інтерпретації
українсько-польських взаємин доби Середньовіччя в сучасному науковому,
освітньому, музейному та медійному дискурсі, акцентовано на необхідності
подолання історичних стереотипів у контексті гібридних загроз.
Русь, Україна, Польща, діалог, освіта, вплив,
історіографія.