Розділ 5. ПРОВОКАТИВНА РОЛЬ РАДЯНСЬКИХ СПЕЦСЛУЖБ ТА ПРОПАГАНДИ В ПЕРІОД НІМЕЦЬКО-ПОЛЬСЬКОЇ ВІЙНИ 1939 р.

Автор
Андрій Щеглов
DOI
10.33402/obv.2024-80-97
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Andrii Shchehlov
DOI
10.33402/obv.2024-80-97
Annotation

The purpose of the proposed paper is a historiographical study of the Soviet Union Red Army and the NKVD provocative role at the initial stage of the Second World War – period of the German-Polish war and so-called Soviet troops «liberation campaign» in the southeastern provinces of Poland in modern Ukrainian historiography. An important place in the implementation of the Soviet plans for the occupation of Western Ukraine in September 1939 was given to the formation of «decent» motives for the inclusion USSR in the Second World War on the side of the aggressor – Germany, by means of manipulative and propaganda tools. Violating previous bilateral agreements with Poland and their international legal obligations, the Soviet special services and party structures actively undermined the internal political position of the Polish state in the territories of Eastern Galicia and Western Volhynia through the press and visual propaganda in the first weeks of September 1939, when the Polish Army put up a courageous resistance to German army from the west. The work, based on a careful study of modern Ukrainian historiography, analyzes in detail the provocative context of Soviet propaganda narratives according to the main themes, scope of application and objects of influence.

 

Оголошення:
Новини:

Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді (дискусії істориків, політиків, дипломатів, управлінців)

19 жовтня 2026 р. у Києві відбувся науковий Форум, присвячений 20-ттю Українського інституту національної пам'яті. В рамках Форуму відбулася панельна дискусія “Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді”, в якій взяв участь наш колега, доктор історичних наук Микола Литвин.  Модератор дискусії, Голова Інституту Олександр Алфьоров зосередив увагу учасників на головних викликах в політиці пам'яті останніх двох десятиліть, сучасних методах меморіалізації та практиках вшанування діячів української історії.

Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків

20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами. 
Конференція стала також місцем обміну досвідом між науковцями та викладачами університетів двох країн.