Розділ 7. TWIERDZA, KTÓRA NIE SKAPITULOWAŁA. BRZEŚĆ NAD BUGIEM W KAMPANII POLSKIEJ 1939 ROKU

Автор
Adam Adrian Ostanek
DOI
10.33402/obv.2024-121-137
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Adam Adrian Ostanek
DOI
10.33402/obv.2024-121-137
Annotation

Brześć nad Bugiem, as the city was officially named during the Second Polish Republic, although it was not one of the largest cities in Poland at that time, it occupied an important place in the country's civil and military structures, and also occupied an important place in the state security system. For this reason, after the German aggression on September 1, 1939, the city became an object of air raids, as well as a point that the enemy wanted to capture as quickly as possible. The Soviet aggression on September 17, 1939 meant that Brest and its fortress became one of the important directions of attack of the Red Army.

The main purpose of this study is to present the military operations carried out during the Polish campaign, the goal of which was the Brest Fortress. The soldiers of the Polish Army located there put up fierce resistance to the Wehrmacht and eventually, without capitulating, withdrew from the Fortress when its defense became pointless. In parallel to this goal, the situation in the city in the period between the outbreak of the war and the approach of German and later Soviet troops to the city will be shown.

Оголошення:
Новини:

Відбувся захист дисертації Орлевич Ірини Василівни на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук

15 липня 2025 р. відбувся захист дисертації Орлевич Ірини Василівни на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук

Співпраця з Міністерством закордонних справ України: активізація наукових досліджень щодо вивчення українсько-польського військово-політичного протистояння у середині ХХ століття

9 липня 2025 р. у Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника відбувся 2-ий круглий стіл істориків, на якому актуалізовано дискусійні проблеми українсько-польських міждержавних і міжнаціональних відносин новітньої доби, насамперед передумови, хід та наслідки Волинської трагедії 1943–1944 рр. Модерували захід заступник міністра закордонних справ України, кандидат юридичних наук Олександр Міщенко та в. о. ректора Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, професор Ігор Цепенда. На круглому столі із пропозиціями виступили наші колеги завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин та старший науковий співробітник відділу новітньої історії, кандидат історичних наук Микола Посівнич.