Розділ 12. Перша доба повномасштабної російсько-української війни: спроба реконструкції подій

Автор
Володимир Трофимович, Лілія Трофимович
DOI
10.33402/obv.2024-199-212
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Volodymyr Trofymovych, Lilia Trofymovych
DOI
10.33402/obv.2024-199-212
Annotation

The article attempts to retrace the main events of the first day of the full-scale Russian-Ukrainian war. It began at around 3.40–4.00 a.m. on February 24, 2022. The armed forces of the Russian Federation attacked the borders in the regions adjacent to Russia, Belarus, the occupied areas of Donetsk and Luhansk regions, and the Autonomous Republic of Crimea. Around 5 a.m., Russian President Vladimir Putin released a statement in which he deceptively justified the reason for the full-scale invasion, calling it a «special military operation».

In order to weaken Ukrainian resistance and demoralize the population, the Russian armed forces launched an operation to destroy the critical facilities.

The article describes the specific actions and decisions of the military and political leadership of Ukraine in response to the unprovoked Russian aggression. Being informed about the full-scale invasion, the President of Ukraine, Supreme Commander-in-Chief of the Armed Forces of Ukraine Volodymyr Zelenskyy immediately convened the Military Cabinet and the National Security and Defense Council, where important decisions were made to protect the state. On the same day, by his Decree, the President put into effect the Defense Plan of Ukraine and the Consolidated Plan of Territorial Defense of Ukraine in accordance with Article 107 of the Constitution of Ukraine. At the same time, Zelenskyy signed a decree introducing martial law for 30 days. On February 24, the Supreme Commander-in-Chief of the Armed Forces of Ukraine signed decrees on the general mobilization and the use of the Armed Forces of Ukraine and other military formations. It highlights the heroic defense of Kyiv, Chernihiv, Kharkiv, Sumy, and other Ukrainian cities.

The tremendous heroic resistance to the invaders on February 24 convincingly proved that the Kremlin would not be able to realize its strategic plan for a lightning-fast and victorious war.

Оголошення:
Новини:

Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді (дискусії істориків, політиків, дипломатів, управлінців)

19 жовтня 2026 р. у Києві відбувся науковий Форум, присвячений 20-ттю Українського інституту національної пам'яті. В рамках Форуму відбулася панельна дискусія “Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді”, в якій взяв участь наш колега, доктор історичних наук Микола Литвин.  Модератор дискусії, Голова Інституту Олександр Алфьоров зосередив увагу учасників на головних викликах в політиці пам'яті останніх двох десятиліть, сучасних методах меморіалізації та практиках вшанування діячів української історії.

Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків

20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами. 
Конференція стала також місцем обміну досвідом між науковцями та викладачами університетів двох країн.