ВОВЧУХІВСЬКА ОПЕРАЦІЯ ГАЛИЦЬКОЇ АРМІЇ (1919): ПЕРЕДУМОВИ, ПЕРЕБІГ, НАСЛІДКИ
Зазначено, що утворення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) у листопаді 1918 р. стало закономірним наслідком багатолітньої боротьби галицьких українців за державність. Констатовано, що у складних умовах розгорнутої Польщею польсько-української війни 1918–1919 рр. здійснено державне та військове будівництво, зокрема встановлені тісні відносини з Українською Народною Республікою (УНР), реорганізовано Українську Галицьку армію (УГА), яка набула європейських рис і стала здатною на збройний захист ЗУНР. Доведено, що на відміну від Польської держави, військовий потенціал українців був значно слабшим, але все ж яскравим виявом боєздатності УГА стала Вовчухівська стратегічна наступальна операція у лютому‒березні 1919 р., яка поставила польські війська у Львові зокрема й Галичині загалом у надзвичайно складну ситуацію.
Проаналізовано передумови Вовчухівської операції, її перебіг, визначено причини поразки УГА. Констатовано, що наступальна стратегічна операція УГА в лютому 1919 р. була спричинена двома чинниками: значним зміцненням збройних сил ЗУНР внаслідок реорганізації, зростанням боєздатності, готовності до рішучих наступальних операцій та підвищенням морального й бойового стану особового складу внаслідок наполегливої роботи керівних структур. Описано воєнні успіхи українських військ, які спричинили тривогу та паніку у Варшаві. Зазначено, що перерву в бойових діях, організовану місією Антанти, успішно використало командування польської армії, яке підсилило війська на Галицькому фронті резервами з-за кордону. На конкретних прикладах показано, що навесні 1919 р. бригади УГА були змушені чинити опір силам поляків, які переважали, через що незабаром втратили здобуті переваги наступальної операції.
ЗУНР, УГА, Польська держава, Вовчухівська операція, польсько-українська війна.
1. Dumin, O. (1934). Armiia ZOUNR (UHA). In Ukrainska zahalna entsyklopediia (Vol. 3, p. 731). Lviv; Stanislaviv; Kolomyia [in Ukrainian].
2. Hnatevych, B. (Ed.). (1936). Istoriia ukrainskoho viiska. Lviv [in Ukrainian].
3. Karpynets, I. (2005). Halychyna: viiskova istoriia 1914–1921. Lviv [in Ukrainian].
4. Kliuchenko, O. (1934). Heneralna bulava UHA. Litopys Chervonoi Kalyny, 7–8, 24–26 [in Ukrainian].
5. Kravs, A. (1960). Zaviazok i boi «Hrupy Khyriv». In D. Mykytiuk (Ed.), Ukrainska Halytska Armiia:Materialy do istorii (Vol. 2, pp. 55–57). Winnipeg [in Ukrainian].
6. Krotofil, M. (2002). Ukraińska Armia Halicka 1918–1920. Torun [in Ukrainian].
7. Kuchyk, O. (2004). Ukrainske pytannia v zovnishnii politytsi derzhav Antanty (1917–1920 rr.). Lviv [in Ukrainian].
8. Kuzma, O. (2003). Lystopadovi dni 1918 r. Lviv [in Ukrainian].
9. Lytvyn, M. (1998). Ukrainsko-polska viina 1918–1919 rr. Lviv [in Ukrainian].
10. Mykytiuk, D. (1958). Orhanizatsiina struktura Ukrainskoi Halytskoi Armii. In D. Mykytiuk (Ed.), Ukrainska Halytska Armiia:Materialy do istorii (Vol. 1, pp. 78–79). Winnipeg [in Ukrainian].
11. Smolii, V. (Ed.). (2001). Narysy z istorii dyplomatii Ukrainy. Kyiv [in Ukrainian].
12. Omelianovych-Pavlenko, M. (2002). Spohady ukrainskoho komandarma. Kyiv [in Ukrainian].
13. Republyka. (1919, Liutyi 22), 1 [in Ukrainian].
14. Shankovskyi, L. (1999). Ukrainska Halytska Armiia. Lviv [in Ukrainian].
15. Stanymir, O. (1966). Moia uchast u Vyzvolnykh zmahanniakh. Toronto [in Ukrainian].
The formation of the West Ukrainian People's Republic in November 1918, was a natural consequence of the long-standing struggle of Ukrainians of Halychyna for statehood. In a difficult situation of the Ukrainian-Polish war 1918–1919, started by Poland, the West Ukrainian People's Republic carried out state and military formation. Close relations with the Ukrainian People's Republic (UPR) were established; the Ukrainian Halychyna's Army (UHA) was reorganized on the European way and was ready for the West Ukrainian People's Republic armed defense. It was proved that compared to the Polish state, the military potential of the Ukrainians was much weaker. However, a bright demonstration of the UHA's combat readiness was the Vovchukhiv Strategic Offensive Operation in February–March 1919, which put the Polish troops in Lviv, in particular, and in Halychyna, in general in a tough situation.
The main purpose of this article is to analyze the background of the Vovchukhiv operation, its course, and the causes of UHA's defeat. The author states that two factors caused the UHA's offensive strategic operation in February 1919. Firstly, the reorganization of the West Ukrainian People's Republic armed forces with weighty strengthening increased their combat capability and readiness for offensive operations. Also, the hard work of governing structures increased morale and combat capabilities of the army. The military successes of the Ukrainian troops, which caused worry and panic in Warsaw, are described. It is noted that the break in the fightings, organized by the Entente mission, was successfully used by the Polish command to reinforcement on the Halychyna Front with reserves from abroad. Specific examples show that in spring 1919, UHA brigades were forced to resist the numerically larger Polish forces. Because of this, they soon lost the results of the offensive operation.
West Ukrainian People's Republic, Ukrainian Halychyna's Army, Poland, Vovchukhiv operation, Polish-Ukrainian war.
1. Dumin, O. (1934). Armiia ZOUNR (UHA). In Ukrainska zahalna entsyklopediia (Vol. 3, p. 731). Lviv; Stanislaviv; Kolomyia [in Ukrainian].
2. Hnatevych, B. (Ed.). (1936). Istoriia ukrainskoho viiska. Lviv [in Ukrainian].
3. Karpynets, I. (2005). Halychyna: viiskova istoriia 1914–1921. Lviv [in Ukrainian].
4. Kliuchenko, O. (1934). Heneralna bulava UHA. Litopys Chervonoi Kalyny, 7–8, 24–26 [in Ukrainian].
5. Kravs, A. (1960). Zaviazok i boi «Hrupy Khyriv». In D. Mykytiuk (Ed.), Ukrainska Halytska Armiia:Materialy do istorii (Vol. 2, pp. 55–57). Winnipeg [in Ukrainian].
6. Krotofil, M. (2002). Ukraińska Armia Halicka 1918–1920. Torun [in Ukrainian].
7. Kuchyk, O. (2004). Ukrainske pytannia v zovnishnii politytsi derzhav Antanty (1917–1920 rr.). Lviv [in Ukrainian].
8. Kuzma, O. (2003). Lystopadovi dni 1918 r. Lviv [in Ukrainian].
9. Lytvyn, M. (1998). Ukrainsko-polska viina 1918–1919 rr. Lviv [in Ukrainian].
10. Mykytiuk, D. (1958). Orhanizatsiina struktura Ukrainskoi Halytskoi Armii. In D. Mykytiuk (Ed.), Ukrainska Halytska Armiia:Materialy do istorii (Vol. 1, pp. 78–79). Winnipeg [in Ukrainian].
11. Smolii, V. (Ed.). (2001). Narysy z istorii dyplomatii Ukrainy. Kyiv [in Ukrainian].
12. Omelianovych-Pavlenko, M. (2002). Spohady ukrainskoho komandarma. Kyiv [in Ukrainian].
13. Republyka. (1919, Liutyi 22), 1 [in Ukrainian].
14. Shankovskyi, L. (1999). Ukrainska Halytska Armiia. Lviv [in Ukrainian].
15. Stanymir, O. (1966). Moia uchast u Vyzvolnykh zmahanniakh. Toronto [in Ukrainian].
Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»
Історичні витоки та виклики новітньої російсько-української війни: матеріали міжнародної наукової конференції у Варшавському університеті
11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».