BEREHOVE AND ITS SURROUNDINGS DURING THE KHRUSHCHEV ERA (1953–1964)

Автор
VARADI Natalia
DOI
10.33402/ukr.2021-34-63-94
Анотація

Histories of cities, towns, villages are an essential part of understanding the history of a country, a historical era. Knowledge of the local history is important for understanding the historical past of the local population, for developing and preserving its sense of identity.

The exact date of the foundation of Beregszász is a subject of debate among local historians, yet the town, what lies on the banks of the Verke Canal for over 900 years, has experienced many upheavals, glorious and tragic moments in its past. The history of the town is very rich in various important historical events.

During the Soviet period (1945–1991) as well as being part of independent Ukraine, Berehove played an extremely important role in the political and cultural history of the local population.

After the death of Generalissimo Stalin on March 5, 1953, it became clear that the socialist camp, which had previously been considered inseparable, was far from unified. Nikita Khrushchev became the winner in the struggle for power of the three triumvirates, after which the signs of political weakening became more and more noticeable. The consequences of his policy were felt in Berehove as well.

The period from 1953 to 1964, the historical era of the ‘Khrushchev Thaw’, can be considered a positive decade in the history of the Soviet Union, as well as of the town, in terms of improving living standards and weakening the dictatorship. This period was characterized by a reduction in political repression and censorship besides partial liberalization of political life. Khrushchev allowed some freedom in culture and media, opened up cross-border trade and economic reforms, educational development also was obvious.

Berehove is located 72 kilometers from Uzhhorod, the centre of the Transcarpathian region of Ukraine, and only 6 kilometers from the border with Hungary, i.e., the European Union. Many have been interested in the town, its past has been researched by several historians, however, a comprehensive town monograph covering the entire history of the town, its political, economic and cultural life, has not been completed to date. The present study does not undertake this either, it only represents the town’s life and history during the Khrushchev era, mainly based on the articles published in the contemporary Berehove district paper, i.e., the «Red Flag» (Hungarian title: «Vörös Zászló»).

Ключові слова

history of Berehove, Beregszász, Berehove politics, economy, culture, society.

 

Повний текст
Завантажити оригінал
Author
ВАРОДІ Наталія
DOI
10.33402/ukr.2021-34-63-94
Annotation

Оскільки історії міст, селищ, сіл – невід’ємна частина розуміння історії країни, епохи, то акцентовано, що знання локальної історії важливе для усвідомлення минулого місцевих мешканців, розвитку та збереження їхнього почуття самобутності.

Вказано, що назву «Берегсас» згадано в офіційних документах від 1504 р., а точна дата заснування міста з багатовічною історією – предмет суперечки серед місцевих краєзнавців: Ласло Зубанич (László Zubánics) датує її 1061 р. або 1063 р., а Дьордь Чанаді (György Csanády) – 1096 р. Отже, встановлено, що місту, яке розкинулося на березі каналу Верке, вже понад 900 років, і воно пережило багато потрясінь, славних та трагічних моментів. Зазначено, що історія його дуже багата на різні важливі події, а в радянський період (1945–1991), як і у складі незалежної України, Берегове відіграло надзвичайно важливу роль у політичній та культурній історії місцевого населення.

Вказано, що після смерті генералісимуса Сталіна (Иосиф Сталин) 5 березня 1953 р. стало очевидно, що соціалістичний табір, який раніше вважався нероздільним, усе-таки був далеко не єдиним. Відзначено, що Микита Хрущов (Никита Хрущов) переміг у змаганні за владу трьох тріумвіратів, після чого ознаки політичного послаблення ставали все помітнішими, а наслідки його політики були відчутні і в Береговому. Констатовано, що період із 1953 р. по 1964 р., епоху хрущовської відлиги, можна вважати позитивним десятиліттям в історії Радянського Союзу з погляду підвищення рівня життя й ослаблення диктатури, він характеризувався зменшенням політичних репресій та частковою лібералізацією політичного життя.

Відомо, що Берегове розміщене за 72 км від Ужгорода – адміністративого центру Закарпатської обл. України і лише за 6 км від кордону з Угорщиною, тобто Європейським Союзом. Відзначено, що багато хто цікавився містом, його минуле досліджували декілька істориків, однак ґрунтовної монографії, яка б охоплювала всю історію, його політичне, економічне та культурне життя, до сьогодні не створено. Відтак у дослідженні це також не поставлено за мету, а лише віддзеркалено життя й історію міста за часів М. Хрущова, переважно на основі статей, опублікованих у сучасній берегівській районній газеті «Червоний прапор» («Vörös Zászló»).

Keywords

історія Берегового, Берегсас, політика щодо Берегового, економіка, культура, суспільство.

Оголошення:
Новини:

Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді (дискусії істориків, політиків, дипломатів, управлінців)

19 жовтня 2026 р. у Києві відбувся науковий Форум, присвячений 20-ттю Українського інституту національної пам'яті. В рамках Форуму відбулася панельна дискусія “Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді”, в якій взяв участь наш колега, доктор історичних наук Микола Литвин.  Модератор дискусії, Голова Інституту Олександр Алфьоров зосередив увагу учасників на головних викликах в політиці пам'яті останніх двох десятиліть, сучасних методах меморіалізації та практиках вшанування діячів української історії.

Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків

20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами. 
Конференція стала також місцем обміну досвідом між науковцями та викладачами університетів двох країн.