25–26 травня 2026 року в Палаці Сташиця у Варшаві відбулася ХХ Міжнародна наукова конференція з циклу «Актуальні проблеми діалектології» – «Dawne i współczesne kontakty językowo-kulturowe w krajach słowiańskich» / «Минуле і сучасне мовно-культурних міжслов’янських контактів. Світлої пам’яті професора Януша Сятковського». Співорганізаторами цього наукового форуму стали Інститут славістики Польської академії наук, Комітет слов’янознавства ПАН, Варшавське наукове товариство, Фундація польської мови, Державна академія прикладних наук у Кросні та Інститут українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України.
ПЕРЕДУМОВИ ТА ПРИЧИНИ РОСІЙСЬКО-ГРУЗИНСЬКОГО ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ: ПОГЛЯД УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІОГРАФІЇ
Проаналізовано українську історіографію щодо передумов і причин російсько-грузинського збройного конфлікту. Відзначено, що науковий доробок науковців з України має досить потужний аналіз причин виникнення російсько-грузинського протистояння та повну незалежність у трактуванні від представників органів влади. Стверджено, що українські дослідники, визначаючи причини й передумови розгортання російсько-грузинського військового конфлікту 2008 р., звертали увагу і на історичні витоки протистояння. Констатовано, що вони виокремлюють такі основні причини та передумови російсько-грузинського конфлікту: політичні (розпад СРСР, необхідність побудови нової держави в історичних межах територій колишніх суміжних); тиск РФ через бажання Грузії співпрацювати з ЄС та вступ до НАТО; економічні, зокрема соціально-економічне питання; енергетична, пов’язана з «енергетичними тиграми» регіону – Туркменістаном, Казахстаном й Азербайджаном, які шукали нових шляхів експорту висхідних обсягів власних енергоносіїв в обхід традиційних російських коридорів; етнічні (етнонаціональне питання, міграційна політика ще радянської влади, боротьба між національними меншинами). Зауважено, що водночас українські вчені поки що почасти уникають створення чіткого та вичерпного переліку причин виникнення конфлікту, адже багато інформації досі перебуває під грифом «Таємно» і неможливо встановити остаточну істинність трактувань.
Звернуто увагу, що деякі українські аналітики (наприклад, В. Корнілов і М. Погребинський) у контексті російсько-українського конфлікту вважали агресором грузинську сторону, а військову підтримку зі сторони Росії на користь Південної Осетії, де проживало чимало російських громадян, сприймали як захист місцевого населення від «геноциду» з боку грузинської армії та стабілізацію регіону, через який відбувались поставки енергоносіїв.
Russian-Georgian armed conflict, causes, preconditions, Ukrainian historiography.
ХХХVI Міжнародна наукова конференція «Історія релігій в Україні»
25–26 травня 2026 року відбулася ХХХVI Міжнародна наукова конференція «Історія релігій в Україні», яку організував Львівський музей історії релігії спільно з Інститутом української археографії та джерелознавства ім. М.C.Грушевського НАН України, Інститутом філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України, Інститутом українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України та Центром релігійної культури ім. Ігоря Скочиляса Українського католицького університету.
