ЄВГЕН КОНОВАЛЕЦЬ І «ПРОСВІТА»
Розкрито маловідомі, а в деяких випадках невідомі, сторінки громадської діяльності полковника Армії УНР Євгена Коновальця в 1909–1914 рр. та 1921–1922 рр. Розглянуто його роботу в культурно-просвітньому товаристві «Просвіта», а саме у львівській філії ім. М. Шашкевича, діяльність якої охоплювала Львівський повіт. До наукового обігу введено низку невідомих фактів, маловідомих прізвищ, а також визначено два етапи діяльності Є. Коновальця у «Просвіті». Відзначено, що досвід організаційної роботи в товаристві було успішно засвоєно й розвинуто в подальшій військово-політичній роботі. Зазначено, що в 1909–1914 рр. Є. Коновалець кар’єру в товаристві розпочав із читальні в рідному селі Зашків і перед війною перебував у керівному складі львівської філії ім. М. Шашкевича. Встановлено, що на цьому етапі робота у «Просвіті» відзначалася особливою активністю, а це постійне читання рефератів й актуалізація важливих питань розвитку та популяризації товариства серед населення, що дало змогу дуже добре інтегруватись у громадське життя Львова й повіту, познайомитися з активістами товариства і в подальшому розвивати з ними українське національне життя.
Констатовано, що після поразки Української національної революції 1917–1921 рр. Є. Коновалець як один з активних її діячів повертається в липні 1921 р. до Львова і легальну діяльність проводить у тій ж філії «Просвіти», обійнявши посаду секретаря. Зауважено, що цього разу його діяльність була не менш активною і фактично прикривала підпільну військово-політичну роботу. Відзначено його позицію, що саме «Просвіта» не повинна допустити розчарування та деморалізації серед українського населення, з огляду на поразку державотворчих змагань, адже від активності та наполегливості товариства залежатиме доля Львова та Галичини в майбутньому, а інакше переможе полонізація. Встановлено, що ці ідеї впродовж 1922 р. він репрезентував на засіданнях філії та через звернення доносив до центрального керівництва.
«Просвіта», Євген Коновалець, «Сокіл», «Сільський господар».
The article reveals little-known, and in some cases unknown, pages of public activity of сolonel of the Army of the Ukrainian People's Republic Yevhen Konovalets in 1909–1914 and 1921–1922. It is about his work in the cultural and educational society «Prosvita», namely, the Lviv branch named after M. Shashkevych, whose activities covered the Lviv district. A number of unknown facts, little-known surnames have been introduced into scientific circulation, and two stages of Ye. Konovalets' activity in the «Prosvita» society has been identified. It is obvious that the experience of organizational work in the organization was successfully assimilated and developed in further military-political work. In 1909–1914, Ye. Konovalets began his career in the organization from the reading room in his native village of Zashkiv and before the war reached a place in the leadership of the Lviv branch named after M. Shashkevych. It is established that at this stage, the work in «Prosvita» was marked by special activity, it is a constant reading of abstracts and the actualization of important issues of development and promotion of society among the population. This made it possible to integrate very well into the public life of Lviv and the county, to get acquainted with the activists of the society, and further develop the Ukrainian national life with them. After the defeat of the Ukrainian National Revolution of 1917–1921, Ye. Konovalets, as one of its active members, returned to Lviv in July 1921 and carried out legal activities in the same branch of the «Prosvita» society, occupying the post of secretary. This time his activities were no less active and in fact covered up the underground military and political work. He believes that «Prosvita» should not allow disappointment and demoralization among the Ukrainian population, given the defeat of state-building competitions. After all, the fate of Lviv and Halychyna in the future will depend on the activity and persistence of the organization. Otherwise, Polonization will win. During 1922, he presented these ideas at meetings of the branch and brought them to the central leadership of «Prosvita».
«Prosvita», Yevhen Konovalets, «Sokil», «Silskyi hospodar».
Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»
Історичні витоки та виклики новітньої російсько-української війни: матеріали міжнародної наукової конференції у Варшавському університеті
11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».