Riflemen’s Training in the Theory and Practice of the «Sokil» Societies in Galicia on the Eve of the First World War
Based on the periodicals «Visty z Zaporozha», «Dilo», and «Ilustrovana Ukraina»; documents and publications of the Ukrainian society «Sokil-Batko»; articles and educational-methodological works of Ivan Boberskyi; reports from the Academic Gymnasium in Lviv; photographs and documents from the private archive of Stepan Haiduchok (Lviv); and memoirs of the organizers and members of «Sokil», «Sich», «Zmahovoho Soiuzu», and the sports society «Ukraina», this study highlights the formation and development of the rifle movement in Galicia within the activities of the «Sokil» organization. Particular attention is given to the involvement of S. Haiduchok, S. Horiuk, K. Hutkovskyi, O. Dovbenko, Z. and R. Noskovskyi, Y. Perfetskyi, L. Lepkyi, and other activists in the establishment of riflemen’s Sokil centers, procurement of specialized equipment, training of relevant specialists, and organization of shooting competitions.
It has been determined that I. Boberskyi’s notes and educational-methodological work «Strilianie do vluchi» (1913) gained wide popularity among the youth. Another of his significant achievements was the development and standardization of shooting terminology. New terms appeared in the vocabulary of young people at the time, including «strilianie do vluchi» (target shooting), «potsilka» (hit), «vlucha» (bullseye), «strilets» (rifleman), «strilytsia» (female rifle shooter), «stepin» (degree), «postava» (stance), and others.
It is concluded that the diligent work of the Sokil leadership contributed to the fact that soon many members of this organization, who had undergone rifle training, actively participated in the anniversary events of Shevchenko’s Zdvih in 1914, joined the ranks of the Ukrainian Sich Riflemen Legion, contributed to the development of the Western Ukrainian Peopleʼs Republic, and fought in the ranks of the Galician Army. The chronological scope of the study covers the years 1912–1914.
На основі періодики
«Вісти з Запорожа», «Діла», «Ілюстрована Україна»; документів і видань українського
товариства «Сокіл-Батько»; статей та навчально-методичних праць І. Боберського;
звітів Академічної гімназії у Львові, фотографій та документів із приватного
архіву С. Гайдучка (м. Львів); спогадів організаторів і членів
«Сокола», «Січі», Змагового союзу, спортового товариства «Україна» висвітлено
становлення та розвиток стрілецького руху в Галичині в контексті діяльності
організації «Сокіл». Звернено увагу на участь С. Гайдучка, С. Горука,
К. Гутковського, О. Довбенка, З. та Р. Носковських, Є. Перфецького,
Л. Лепкого й інших активістів у створенні стрілецьких сокільських
осередків, закупівлі спеціального інвентарю, підготовці відповідних фахівців,
проведенні спортивних змагань зі стрільби тощо.
З’ясовано, що широкої популярності
серед молоді набули замітки та навчально-методична праця І. Боберського
«Стрілянє до влучі» (1913). Зазначено, що ще одним його досягненням була
розробка й уніфікація термінології зі стрільби – у словнику тодішньої молоді
з’явилися терміни: «стрілянє до влучі», «поцілка», «влуча», «стрілець»,
«стрілиця», «степінь», «постава» тощо.
Константовано, що
сумлінна праця сокільського керівництва сприяла тому, що невдовзі чимало членів
цієї організацій, які пройшли стрілецький вишкіл, взяли активну участь у
ювілейних заходах у межах Шевченківського здвигу 1914 р., поповнили лави
Легіону Українських січових стрільців, брали участь у розбудові Західноукраїнської
Народної Республіки, воювали в лавах Галицької армії тощо. Хронологічними межами
статті визначено 1912–1914 рр.