Розглянуто меморіалізацію подій і персоналій польсько-української війни 1918–1919 рр. крізь призму символічного простору Львівської обл. Проведено систематизацію та категоризацію пам’яток, серед яких варто виділити пам’ятники, меморіальні дошки і знаки, одиничні та братські могили, меморіальні комплекси, некрополі, кладовища, музейні експозиції. Укладено перелік осіб і явищ, увіковічених у м. Львів та окремих районах Львівської обл. Означено історію створення і функціювання місць пам’яті, розкрито їхнє символічне наповнення, інформаційний і просвітницький потенціал та показано фактичний зв’язок із подіями польсько-української війни 1918–1919 рр.
На основі зібраних даних продемонстровано спроби сформувати історичну політику та колективну пам’ять щодо подій сторічної давнини. Крім аналізу традиційних засобів конструювання символічного простору (монументи, інформаційні таблиці, топоніми), особливий фокус зроблено на репрезентації польсько-української боротьби початку XX ст. через масштабні меморіальні поховання (зокрема комплекси в межах Личаківського, Янівського, Клепарівського й інших кладовищ).
Звернено увагу на специфіку репрезентації польсько-українського протистояння 1918–1919 рр., що виявляється у вибірковому, фрагментарному пам’ятанні провідних військових і цивільних діячів, обмеженій географічній перспективі відображення мілітарних та державотворчих практик, диспропорцій між символічним простором центру й регіонів, героїзації (а відтак схематизації) постатей та історичних наративів, частковою негацією досвіду національних меншин і соборницьких зусиль українців. Запропоновано шляхи та методи, які могли би зроби відображення історії Галичини початку XX ст. більш цілісним, доступним і систематичним.
The article
deals with the memorialization of events and figures of the Polish-Ukrainian
war of 1918–1919 through the
prism of the symbolic space of Lviv oblast. The monuments are systematized and
categorized, among which are monuments, memorial plaques, signs, individual and
mass graves, memorial complexes, necropolises, necropolises, cemeteries, and
museum expositions. A list of persons and phenomena commemorated in Lviv and
certain districts of the Lviv region is compiled. The history of the creation
and functioning of the sites of memory is outlined, their symbolic content,
informational and educational potential is revealed, and their actual
connection with the events of the Polish-Ukrainian war of 1918–1919 is shown.
The
collected data demonstrates attempts to shape historical policy and collective
memory of the events of a century ago. In addition to analysing the traditional
means of constructing symbolic space (monuments, information tables, place
names), a special focus is given to the representation of the Polish-Ukrainian
struggle of the early twentieth century through large-scale memorial burials in
Lviv (in particular, complexes within Lychakiv, Janowska, Kleparivska, and
other cemeteries).
Attention
is drawn to the specifics of the representation of the Polish-Ukrainian
confrontation of 1918–1919, which is manifested in the selective, fragmentary memory of key
military and civilian figures, the limited geographical perspective of military
and state-building practices, the imbalance between the symbolic space of the
center and the regions, the heroization (and thus the schematization) of
figures and historical narratives, the partial negation of the experience of national
minorities and the unification efforts of Ukrainians. The author suggests ways
and methods that, in his opinion, could make the history of early 20th-century
Galicia more holistic, accessible, and systematic.
На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 13 листопада 2025 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Заболотнюка Ігоря Олександровича на здобуття ступеня доктора за спеціальністю В9 Історія та археологія.