Розкрито плани
Центральних держав і Росії щодо галицько-буковинських земель, зокрема їхнє
місце та роль у воєнних битвах між австро-угорсько-німецькими й російськими
військами в перший рік Великої війни. Наголошено на кількісному та якісному
особовому складі військ супротивних держав, їхній технічній оснащеності й насиченості
на фронтах. Розглянуто їхню військову структуру, а також плани розгрому один
одного. Акцентовано на ідеологічному обґрунтуванні росіянами війни, питанні
щодо належності українських теренів й українців до «русскої землі та народу», чим
відзначали свою «визвольну місію».
Висвітлено перебіг
воєнних дій на початковому етапі війни, виділено низку бойових операцій на
західноукраїнських землях, серед них найбільшу і найкровопролитнішу – Галицьку
битву. Зауважено, що внаслідок цієї, а також інших битв, російські війська зайняли
Східну Галичину, оточили найсильнішу твердиню в Європі – Перемишльську фортецю.
Наголошено, що російська армія на різних напрямках Південно-Західного фронту неабияк
просунулася вперед, дійшовши до Карпатських перевалів, загрожуючи передовсім
Угорщині, Західній Галичині, зокрема Кракову і німецькій Сілезії. Зазначено, що
з окупацією Галичини та Буковини російський уряд вважав їх своїми землями. Звернено
увагу на те, що величезні втрати противників, виснаженість його військ вимагали
перепочинку, тому із зайняттям у грудні 1914 р. Карпатських перевалів,
війна в Галичині на деякий час перетворилася з маневреної на позиційну. Наголошено
на відновленні бойових дій у січні 1915 р. між російською й
австро-угорською арміями в Карпатах.
Зазначено, що
перша Карпатська битва не привела до бажаного ні одну зі сторін, а квітневі,
або «великодні», бої належали до одних із найкривавіших та найжорстокіших у
війні і стали останніми в зимовій воєнній кампанії, відтак фронт став на
зайнятих позиціях. Спостережено, що відбувалися поодинокі бої в Карпатах, однак
це було зрадливе затишшя напередодні Горлицької битви.
Окремо
виділено участь у бойових діях на боці Австро-Угорщини УСС. Особливо наголошено
на їхніх боях у галицькому Підгір’ї та на Карпатських перевалах, відзначено їхній
героїзм у битвах за рідну землю.
The plans of the Central Powers and Russia regarding
the Galician and Bukovinian lands are revealed, with particular attention to
their place and role in the military battles between Austro-Hungarian-German
and Russian forces during the first year of the Great War. Emphasis is placed
on the quantitative and qualitative composition of the opposing armies, their
technical equipment, and the density of troops along the front lines. Their
military structures are examined, as well as their strategic plans for defeating
each other. Special attention is given to the ideological justification used by
the Russians for the war, particularly the claim that Ukrainian territories and
Ukrainians belonged to the «Russian land and people», which underpinned their self-proclaimed «liberation mission».
The course of military operations during the early
stage of the war is outlined, highlighting several combat operations in Western
Ukrainian territories, most notably the largest and bloodiest – the Battle of Galicia. As a result of this and other battles, Russian
troops occupied Eastern Galicia and encircled the strongest fortress in Europe – the Przemyśl Fortress. The Russian army made significant advances along
various directions of the Southwestern Front, reaching the Carpathian passes
and threatening Hungary, Western Galicia (including Krakow), and German Silesia. With the occupation of Galicia and Bukovyna, the
Russian government considered these lands its own.
Attention is drawn to the massive losses and
exhaustion of the enemy forces, which required a pause in combat. Therefore,
after taking the Carpathian passes in December 1914, the war in Galicia
temporarily shifted from maneuver warfare to positional warfare. Hostilities
resumed in January 1915 between the Russian and Austro-Hungarian armies in the
Carpathians.
The author noted that the First Carpathian Battle did
not yield a decisive outcome for either side. The April (or «Easter») battles were among the bloodiest and most brutal of the war, marking
the final phase of the winter campaign, after which the front stabilized. While
isolated skirmishes continued in the Carpathians, they represented a deceptive
lull before the Battle of Gorlice.
Special attention is given to the participation of the
Ukrainian Sich Riflemen on the side of Austria-Hungary. Their battles in the
Galician foothills and the Carpathian passes are emphasized, highlighting their
heroism in defending their native land.
На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 13 листопада 2025 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Заболотнюка Ігоря Олександровича на здобуття ступеня доктора за спеціальністю В9 Історія та археологія.