Бойові дії в галицько-буковинських землях: серпень 1914 року – квітень 1915 року

Автор
Іван ПАТЕР
DOI
https://doi.org/10.33402/nd.2025-13-192-210
Анотація

Розкрито плани Центральних держав і Росії щодо галицько-буковинських земель, зокрема їхнє місце та роль у воєнних битвах між австро-угорсько-німецькими й російськими військами в перший рік Великої війни. Наголошено на кількісному та якісному особовому складі військ супротивних держав, їхній технічній оснащеності й насиченості на фронтах. Розглянуто їхню військову структуру, а також плани розгрому один одного. Акцентовано на ідеологічному обґрунтуванні росіянами війни, питанні щодо належності українських теренів й українців до «русскої землі та народу», чим відзначали свою «визвольну місію».

Висвітлено перебіг воєнних дій на початковому етапі війни, виділено низку бойових операцій на західноукраїнських землях, серед них найбільшу і найкровопролитнішу – Галицьку битву. Зауважено, що внаслідок цієї, а також інших битв, російські війська зайняли Східну Галичину, оточили найсильнішу твердиню в Європі – Перемишльську фортецю. Наголошено, що російська армія на різних напрямках Південно-Західного фронту неабияк просунулася вперед, дійшовши до Карпатських перевалів, загрожуючи передовсім Угорщині, Західній Галичині, зокрема Кракову і німецькій Сілезії. Зазначено, що з окупацією Галичини та Буковини російський уряд вважав їх своїми землями. Звернено увагу на те, що величезні втрати противників, виснаженість його військ вимагали перепочинку, тому із зайняттям у грудні 1914 р. Карпатських перевалів, війна в Галичині на деякий час перетворилася з маневреної на позиційну. Наголошено на відновленні бойових дій у січні 1915 р. між російською й австро-угорською арміями в Карпатах.

Зазначено, що перша Карпатська битва не привела до бажаного ні одну зі сторін, а квітневі, або «великодні», бої належали до одних із найкривавіших та найжорстокіших у війні і стали останніми в зимовій воєнній кампанії, відтак фронт став на зайнятих позиціях. Спостережено, що відбувалися поодинокі бої в Карпатах, однак це було зрадливе затишшя напередодні Горлицької битви.

Окремо виділено участь у бойових діях на боці Австро-Угорщини УСС. Особливо наголошено на їхніх боях у галицькому Підгір’ї та на Карпатських перевалах, відзначено їхній героїзм у битвах за рідну землю.

Ключові слова
Велика війна, австро-угорські війська, російська армія, бойові дії, Карпатські битви, українські землі, січові стрільці.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Ivan PATER
DOI
https://doi.org/10.33402/nd.2025-13-192-210
Annotation

The plans of the Central Powers and Russia regarding the Galician and Bukovinian lands are revealed, with particular attention to their place and role in the military battles between Austro-Hungarian-German and Russian forces during the first year of the Great War. Emphasis is placed on the quantitative and qualitative composition of the opposing armies, their technical equipment, and the density of troops along the front lines. Their military structures are examined, as well as their strategic plans for defeating each other. Special attention is given to the ideological justification used by the Russians for the war, particularly the claim that Ukrainian territories and Ukrainians belonged to the «Russian land and people», which underpinned their self-proclaimed «liberation mission».

The course of military operations during the early stage of the war is outlined, highlighting several combat operations in Western Ukrainian territories, most notably the largest and bloodiest the Battle of Galicia. As a result of this and other battles, Russian troops occupied Eastern Galicia and encircled the strongest fortress in Europe the Przemyśl Fortress. The Russian army made significant advances along various directions of the Southwestern Front, reaching the Carpathian passes and threatening Hungary, Western Galicia (including Krakow), and German Silesia. With the occupation of Galicia and Bukovyna, the Russian government considered these lands its own.

Attention is drawn to the massive losses and exhaustion of the enemy forces, which required a pause in combat. Therefore, after taking the Carpathian passes in December 1914, the war in Galicia temporarily shifted from maneuver warfare to positional warfare. Hostilities resumed in January 1915 between the Russian and Austro-Hungarian armies in the Carpathians.

The author noted that the First Carpathian Battle did not yield a decisive outcome for either side. The April (or «Easter») battles were among the bloodiest and most brutal of the war, marking the final phase of the winter campaign, after which the front stabilized. While isolated skirmishes continued in the Carpathians, they represented a deceptive lull before the Battle of Gorlice.

Special attention is given to the participation of the Ukrainian Sich Riflemen on the side of Austria-Hungary. Their battles in the Galician foothills and the Carpathian passes are emphasized, highlighting their heroism in defending their native land.

Keywords
Great War, Austro-Hungarian forces, Russian army, military operations, Carpathian battles, Ukrainian territories, Sich Riflemen.
Оголошення:
Новини:

Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України — у п’ятірці найкращих наукових установ гуманітарно-мистецького напряму!

За результатами державної атестації МОН України, які 12 листопада 2025 року в рамках відзначення ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ НАУКИ 2025: УКРАЇНА оголосив  заступник міністра освіти і науки Денис Курбатов, Інститут віднесено до групи А.

Це високе визнання стало можливим завдяки вагомим результатам наукової та організаційної діяльності нашої спільноти.

Вітаємо дружню команду Інституту з успішним результатом атестації!

Детально про результати атестації за покликанням:

Утворення разової ради в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України

На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 13 листопада 2025 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Заболотнюка Ігоря Олександровича на здобуття ступеня доктора за спеціальністю В9 Історія та археологія.