СУЧАСНІ УКРАЇНЦІ ПРО ПОЛЯКІВ І ЛИТОВЦІВ: ВІД МІФУ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ ДО ПОШУКІВ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ (НА МАТЕРІАЛАХ МАС-МЕДІА ТА УСНОЇ ІСТОРІЇ)

Автор
Олена ЛУКАЧУК
DOI
10.33402/up.2021-14-194-223
Анотація

Польсько-литовсько-українські контакти розпочалися ще в часи Великого князівства Литовського і дотепер розвиваються динамічно. Аналіз стану міжнаціональних взаємин на зламі ХХ–ХХІ ст. пов’язаний як із подоланням пострадянського минулого, так і з сучасними євроінтеграційними моделями розвитку та безпеки. Спроби впорядкування міжетнічної взаємодії, зокрема із поляками і литовцями, дають змогу використати їхній досвід у врегулюванні правового і громадського статусу представників національних меншостей на території України, конструюванні моделі взаємин з країнами Євросоюзу та Російською Федерацією, творенні історичної пам’яті та розвитку регіону в умовах економічної кризи, збереженні територіальної цілісності навіть в умовах ведення бойових дій.

Формування бачення «своїх» та «чужих» серед литовців, поляків та українців, які живуть у прикордонних регіонах, представлено конструюванням узагальнених образів країни і суспільства за міркуваннями жителів, які часто відвідують ці держави. Для аналізу взято джерела формування думок про Литовську Республіку та Республіку Польщу, огляди взаємин з литовцями та поляками в українських засобах масової інформації; матеріали опитувань, записи інтерв’ю тощо. Своєрідними «ліхтариками» бачень литовців та поляків українцями у ХХІ ст. є такі аспекти: територіальний (належність до Східної Європи, регіональні союзи, політичне та етнічне самовизначення, колективна / регіональна безпека); державний (проголошення незалежності, відокремлення від впливу Радянського Союзу, спроби врегулювання взаємин з Росією, ідея відродження Великого князівства Литовського і Речі Посполитої, «стара» і «нова» Європа), ментальний (режим «сильної держави», громадянське суспільство; свобода і добробут, «свій» і «чужий», образ єдиного ворога), побутовий (євромешканці та жителі пострадянських держав, християнські цінності та європейська культура).

Ключові слова
українці, поляки, литовці, міф Речі Посполитої, європейська ідентичність,  мас-медіа, усна історія.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Olena LUCACHUK
DOI
10.33402/up.2021-14-194-223
Annotation

Polish-Lithuanian-Ukrainian contacts began during the time of the Grand Duchy of Lithuania and are still developing dynamically. Analysis of the state of interethnic relations at the turn of the 20th–21st centuries associated with overcoming the post-Soviet past as well as with modern European integration models of development and security. Attempts to regulate interethnic cooperation, in particular with Poles and Lithuanians, allow us to use their experience in settling the legal and social status of national minorities in Ukraine, constructing a model of relations with the European Union and the Russian Federation, historical memory, and regional development in the economic crisis, threats to territorial integrity and even in the context of hostilities.

The formation of the vision of «own» and «foreign» among Lithuanians, Poles and Ukrainians living in border regions, in this article is presented by constructing generalized images of the country and society based on the views of residents who often visit these countries. For analysis, the sources of forming opinions about the Republic of Lithuania and the Republic of Poland, reviews of relations with Lithuanians and Poles in the Ukrainian media are taken; survey materials, interview recordings, etc. Peculiar «flashlights» of visions of Lithuanians and Poles by Ukrainians in the 21st century are: territorial (belonging to Eastern Europe, regional unions, political and ethnic self-determination, collective/regional security); state (declaration of independence, separation from the influence of the Soviet Union, attempts to settle relations with Russia, the idea of reviving the Grand Duchy of Lithuania and the Rzeczpospolita, «old» and «new» Europe), mental («strong state» regime, civil society; freedom and prosperity), «Own» and «foreign», the image of a single enemy), domestic (European residents and residents of post-Soviet states, Christian values and European culture) aspects.

Keywords
Ukrainians, Poles, Lithuanians, myth of the Rzeczpospolita, European identity, mass media, oral history.
Оголошення:
Новини:

Відбувся круглий стіл «Щоденники війни: особистий досвід, колективна пам'ять і наративи спротиву»

27 листопада 2025 року у Відділі української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбувся круглий стіл «Щоденники війни: особистий досвід, колективна пам'ять і наративи спротиву».

Відбулася Міжнародна наукова конференція «Мовознавча спадщина Левка Полюги: традиції та перспективи»

14 листопада 2025 року своє 95-річчя відзначав би Професор Левко Михайлович Полюга – відомий лексикограф, знаний історик мови, досвідчений та справедливий учитель і викладач, чуйний та мудрий порадник, наставник та колега. Значна частина життя Левка Полюги пов’язана з Інститутом українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН, де він працював від 1957 р., а від 1991 року – провідний науковий співробітник відділу української мови. Професор поєднував наукову діяльність із викладацькою, зокрема у Національному університеті «Львівська політехніка» (професор кафедри української мови) та Львівському національному університеті ім. Івана Франка (професор кафедр загального мовознавства та української мови).