СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ В ГАЛИЧИНІ 1919–1920 РОКУ В ОЦІНЦІ ЄВГЕНА ЧИКАЛЕНКА (ЗА МАТЕРІАЛАМИ «ЩОДЕННИКА»)

Автор
Іван ПАТЕР
DOI
https://doi.org/10.33402/ukr.2018-31-156-169
Анотація

Представлено погляди Є. Чикаленка на суспільно-політичні процеси в Галичині у драматичний для українців час. Наголошено на його зв’язках із галицькою суспільністю на початку ХХ ст., на допомозі наддніпрянським політемігрантам у Львові, обуренні діяльністю російської окупаційної влади у Галичині в роки Великої війни. Закцентовано на його сприйнятті Української революції, відмові від участі в тодішніх політичних процесах, негативному ставленні до більшовицької влади, вимушеній еміграції.

Висвітлено ставлення Є. Чикаленка до діяльності Української Національної Ради (УНРади), її президента Є. Петрушевича, його порівняння галицького громадсько-політичного життя з наддніпрянським у загальноукраїнському вимірі. Розкрито ставлення до українсько-польської війни, рішень Паризької мирної конференції щодо Східної Галичини, роздуми про галицький політикум, його неоднорідність і різноплановість, боротьбу галичан за державну незалежність.

Ключові слова

Євген Чикаленко, «Щоденник», Галичина, Наддніпрянщина.

Повний текст
Завантажити оригінал
Посилання

1.     Bochkovskyi, I. (1929). Ostanni tyzhni zhyttia i smerti Ye. Kh. Chykalenka. Paris: Tryzub. 1929 [in Ukrainian].

2.     Chykalenko, Ye. (2005). Shchodennyk, 1919–1920. Kyiv; New York: Vydavnytstvo imeni Oleny Telihy [in Ukrainian].

3.     Doroshenko, D. (1934). Yevhen Chykalenko: yoho zhyttia i hromadska diialnist. Prague [in Ukrainian].

4.     Doroshenko, D. (1969). Moi spomyny pro nedavnie-mynule (1914–1920). Munich: Ukrainske vydavnytstvo [in Ukrainian].

5.     Karpenko, O. (Ed.). (2001). Zakhidno-Ukrainska Narodna Respublika. 1918–1923: Istoriia. Ivano-Frankivsk: Siversiia [in Ukrainian].

6.     Pater, I. (2000). Soiuz vyzvolennia Ukrainy: problemy derzhavnosti i sobornosti. Lviv [in Ukrainian].

7.     Pavlyshyn, O. (2003). Yevhen Petrushevych (1863–1940): Iliustrovanyi biohrafichnyi narys. Lviv: Manuskrypt-Lviv [in Ukrainian].

8.     Starovoitenko, I. (2011). Doba revoliutsiinykh potriasin u doli ta spadshchyni Yevhena Chykalenka. Chykalenko Ye. Shchodennyk (1919–1920). Kyiv [in Ukrainian].

9.     Verstiuk, V. (2005). Revoliutsiia v otsinkakh Yevhena Chykalenka. Chykalenko Ye.Kh. Shchodennyk, 1919–1920. Kyiv; New York: Vydavnytstvo imeni Oleny Telihy [in Ukrainian].

Author
Ivan PATER
DOI
https://doi.org/10.33402/ukr.2018-31-156-169
Annotation

This paper reports on views of E. Chykalenko on social and political processes in Galicia at a dramatic time for the Ukrainians. Much attention is given to his contacts with the Galician community in the early ХХ century, help to Dnieper political immigrants in Lviv, anger at the Russian occupation authorities in Galicia during the Great War. It focuses on his perception of the Ukrainian Revolution, refusal to participate in political processes at that time, negative attitude towards the Bolshevik authorities, forced emigration.

The author also highlights E. Chykalenko's position to the activities of the Ukrainian National Council (UNR), its president E. Petrushevych, his comparison of Galician and Dnieper social and political life in the Ukrainian dimension. The attitude to the Ukrainian-Polish war, the decisions of the Paris Peace Conference concerning Eastern Galicia, the reflections on the Galician politicians, the struggle of the Galician for state independence are revealed.

Keywords

Evhen Chykalenko, "The Diary", Galicia, Dnieper Ukraine.

Reference

1.     Bochkovskyi, I. (1929). Ostanni tyzhni zhyttia i smerti Ye. Kh. Chykalenka. Paris: Tryzub. 1929 [in Ukrainian].

2.     Chykalenko, Ye. (2005). Shchodennyk, 1919–1920. Kyiv; New York: Vydavnytstvo imeni Oleny Telihy [in Ukrainian].

3.     Doroshenko, D. (1934). Yevhen Chykalenko: yoho zhyttia i hromadska diialnist. Prague [in Ukrainian].

4.     Doroshenko, D. (1969). Moi spomyny pro nedavnie-mynule (1914–1920). Munich: Ukrainske vydavnytstvo [in Ukrainian].

5.     Karpenko, O. (Ed.). (2001). Zakhidno-Ukrainska Narodna Respublika. 1918–1923: Istoriia. Ivano-Frankivsk: Siversiia [in Ukrainian].

6.     Pater, I. (2000). Soiuz vyzvolennia Ukrainy: problemy derzhavnosti i sobornosti. Lviv [in Ukrainian].

7.     Pavlyshyn, O. (2003). Yevhen Petrushevych (1863–1940): Iliustrovanyi biohrafichnyi narys. Lviv: Manuskrypt-Lviv [in Ukrainian].

8.     Starovoitenko, I. (2011). Doba revoliutsiinykh potriasin u doli ta spadshchyni Yevhena Chykalenka. Chykalenko Ye. Shchodennyk (1919–1920). Kyiv [in Ukrainian].

9.     Verstiuk, V. (2005). Revoliutsiia v otsinkakh Yevhena Chykalenka. Chykalenko Ye.Kh. Shchodennyk, 1919–1920. Kyiv; New York: Vydavnytstvo imeni Oleny Telihy [in Ukrainian].

Оголошення:
Новини:

Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді (дискусії істориків, політиків, дипломатів, управлінців)

19 жовтня 2026 р. у Києві відбувся науковий Форум, присвячений 20-ттю Українського інституту національної пам'яті. В рамках Форуму відбулася панельна дискусія “Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді”, в якій взяв участь наш колега, доктор історичних наук Микола Литвин.  Модератор дискусії, Голова Інституту Олександр Алфьоров зосередив увагу учасників на головних викликах в політиці пам'яті останніх двох десятиліть, сучасних методах меморіалізації та практиках вшанування діячів української історії.

Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків

20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами. 
Конференція стала також місцем обміну досвідом між науковцями та викладачами університетів двох країн.