ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ВОЛОДИМИРА ЦЕЛЕВИЧА В РОКИ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ (1918–1923)

Автор

Марія СЕРЕДЮК

DOI

https://doi.org/10.33402/ukr.2018-31-181-189

Анотація

Проаналізовано особливості формування світогляду та громадсько-політичну діяльність відомого галицького політика Володимира Целевича в перші два десятиліття ХХ ст. крізь призму суспільно-політичних процесів у Галичині. Відзначено, що після закінчення сільської школи та гімназії він вступив на юридичний факультет Львівського університету ім. Яна Казимира, де зі студентських років поринув у вир суспільно-громадського та культурного життя. Показано, що в лавах Українського студентського союзу (УСС) майбутній лідер націонал-демократів боровся за український університет у Львові, брав активну участь у роботі націонал-демократичної секції цієї студентської організації, де гуртувалися студенти-прихильники Української національно-демократичної партії (УНДП). Акцентовано увагу на особливостях роботи В. Целевича в Українському горожанському комітеті (УГК), Українській військовій організації (УВО), його праці, спрямованій на захист національно-культурних, соціально-політичних прав українців, які зазнали переслідування від польської влади після польсько-української війни 1918–1919 рр. Виокремлено коло однодумців молодого політика, серед яких майбутні лідери національно-державницьких партій Галичини, національно-культурних організацій краю. Доведено, що В. Целевич був серед тих, хто 22 січня 1922 р. підписав заяву Міжпартійної ради, у якій йшлося про цілковиту довіру до уряду Є. Петрушевича, був ознайомлений з особливостями проведення замаху С. Федака на маршала Й. Пілсудського, а також угодовця С. Твердохліба. Показано, що в 1923–1924 р. він перебував у США та Канаді, де збирав кошти на культурно-освітні та соціально-економічні потреби українства.

Ключові слова

Володимир Целевич, ЗУНР, Український горожанський комітет, Українська військова організація, польсько-українська війна, репресії.

Повний текст

Завантажити оригінал

Посилання

1. Chorna nedilia u Lvovi. (1921, 5 Lystopad). Svoboda [in Ukrainian].

2. Dilo. (1913, 4 Liutyi) [in Ukrainian].

3. Kachkan, V. (2009). Ukrainotsentryzm Volodymyra Tselevycha. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu im. Volodymyra Hnatiuka. Seriia "Literaturoznavstvo", 27, 162 [in Ukrainian].

4. Knysh, Z. (1963). Pidhruntia UVO. Statti i materialy do diiannia Ukrainskoi Viiskovoi Orhanizatsii, (2), 23 [in Ukrainian].

5. Navrotskyi, O. (1963). Pochatky UVO v Halychyni-II. Statti y materialy do diiannia Ukrainskoi Viiskovoi Orhanizatsii, (2), 53 [in Ukrainian].

6. Svoboda. (1922, 22 Berezen). [in Ukrainian].

7. Ukrainskye natsyonalystycheskye orhanyzatsyi v gody Vtoroi myrovoi voiny. Dokumenty: v 2-kh (2005). (Vol. 2). Moscow [in Russian].

8. Yevhen Konovalets ta yoho doba. (1974). Munich [in Ukrainian].

Author

Mariia SEREDIUK

DOI

https://doi.org/10.33402/ukr.2018-31-181-189

Annotation

The article analyzes the features of the formation of the outlook and social and political activities of the well-known Galician politician Volodymyr Tselevych in the first third of the 20th century within the context of socio-political processes in the region. It is noted that after graduation from the rural and high school, he entered the Law Faculty of the Yan Kazimierz University of Lviv, where, since his student years, he was an activist of social and cultural life.

As a member of the Ukrainian Student Union (UCS), the future leader of the National Democrats fought for the Ukrainian University in Lviv, took an active part in the work of the national democratic section of this student organization, where supporters of the Ukrainian National Democratic Party (UNDP) rallied.

Attention is drawn to politician's work in the Ukrainian Civic Committee (UGC), the Ukrainian Military Organization (UVO), his work on the protection of national-cultural, socio-political rights of Ukrainians who were persecuted by the Polish authorities after the Polish-Ukrainian War of 1918–1919. The circle of his associates, among them - the future leaders of Galician national parties, national-cultural organizations of land was singled out.

The author has demonstrated that V. Tselevych was among those who signed a statement of the Inter-Party Council on complete trust in the government of Ye. Petrushevych on January 22, 1922. He also knew about specifics of S. Fedak's attempt to J. Pilsudski, as well as to S. Tverdohlib. It is shown that in 1923–1924 he was in the United States and Canada, where he raised funds for the cultural, educational and socio-economic needs of Ukraine.

Keywords

Volodymyr Tselevych, ZUNR, Ukrainian Civic Committee (UGC), Ukrainian Military Organization (UVO), Polish-Ukrainian war, repression.

Full text

Download the original

Reference

1. Chorna nedilia u Lvovi. (1921, 5 Lystopad). Svoboda [in Ukrainian].

2. Dilo. (1913, 4 Liutyi) [in Ukrainian].

4. Knysh, Z. (1963). Pidhruntia UVO. Statti i materialy do diiannia Ukrainskoi Viiskovoi Orhanizatsii, (2), 23 [in Ukrainian].

5. Navrotskyi, O. (1963). Pochatky UVO v Halychyni-II. Statti y materialy do diiannia Ukrainskoi Viiskovoi Orhanizatsii, (2), 53 [in Ukrainian].

6. Svoboda. (1922, 22 Berezen). [in Ukrainian].

7. Ukrainskye natsyonalystycheskye orhanyzatsyi v gody Vtoroi myrovoi voiny. Dokumenty: v 2-kh (2005). (Vol. 2). Moscow [in Russian].

8. Yevhen Konovalets ta yoho doba. (1974). Munich [in Ukrainian].

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Подяка Наукового центру Сухопутних військ

28 серпня 2025 р. начальник Наукового центру Сухопутних військ Національної академії сухопутних військ України ім. Гетьмана Петра Сагайдачного вручив подяку нашому колезі, професору Миколі Литвину, який впродовж багатьох років досліджував історію Закладу, узагальнював міжнародну військово-політичну допомогу воюючій Україні, читав спецкурс з історії геополітики.

Вивчати трагедію Волині, вшановувати загиблих

Українці та поляки повинні не лише ретельно пізнавати драматичне минуле, але й вшановувати пам'ять десятків тисяч загиблих на Волині у 1943-1944 рр. 27 серпня 2025 р. співробітники Центру дослідження українсько-польських відносин Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича, професор Микола Литвин та старший дослідник Любомир Хахула віддали шану українцям у селі Красний Сад (квітень 1943 р.) і полякам у селі Порицьк/Павлівка (липень 1943 р.) - жертвам братовбивчої війни. Вказана проблема неодноразово порушувалася науковцями Центру в індивідуальних та колективних працях.