Учасники конференції отримають сертифікат учасника, зможуть безкоштовно надрукувати статті у фахових виданнях Інституту за умови належного їх оформлення згідно вимог розміщених на сайті видання.
ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО ЛІГИ НАЦІЙ: СТВОРЕННЯ, СТАТУТНІ ЗАВДАННЯ, ПЕРШІ КРОКИ НА МІЖНАРОДНІЙ АРЕНІ
Автор
Олег ФІНОГЕНОВ
DOI
https://doi.org/10.33402/ukr.2019-32-55-65
Анотація
Зазначено, що геополітичні зміни в міжнародних відносинах після Першої світової війни, нові акценти у зовнішній політиці провідних європейських держав, зростання актуальності «українського питання» були головними чинниками, що стимулювали інтерес громадських діячів Галичини до питань міжнародної політики. Констатовано, що Західноукраїнське товариство Ліги Націй (ЗУТЛН), сповідуючи ідею відродження української державності, намагалося у форматі Союзу товариств Ліги Націй (СТЛН) вплинути на вирішення «українського питання». Розглянуто програмні засади діяльності, статус ЗУТЛН у СТЛН, вплив міжнародних чинників на еволюцію напрямів його діяльності. Показано взаємини ЗУТЛН з екзильним урядом ЗУНР (Західноукраїнської Народної Республіки), українськими партіями, організаціями, установами. Проілюстровано ставлення ЗУТЛН до політики владних інституцій Польської держави в українському питанні. Відзначено, що створення товариства пов’язано з українською політичною еміграцією, а його ідеологічна платформа ґрунтувалася на ідеї невизнання Версальської системи договорів (про розподіл українських земель між СРСР, Польщею, Румунією, Чехословаччиною), ухвали Ризького мирного договору 1921 р. між Польщею, РСФРР і УСРР, а також рішення Ради послів держав Антанти від 15 березня 1923 р. Зазначено, що для реалізації статутних завдань ЗУТЛН підтримувало тісні контакти і співпрацювало з екзильним урядом ЗУНР, політичними партіями Західної України, а також із УПР (Українською парламентською репрезентацією) та іншими громадсько-політичними організаціями.
Ключові слова
ЗУТЛН, СТЛН, Польща, Західноукраїнська народна республіка, статут, Галичина, Ліга Націй.
Повний текст
Завантажити оригінал
Посилання
1. Kolskyi, A. (1934). Lyha Natsyi (Ee orhanizatsyia i deiatelnost). Moscow [in Russian].
2. Kruhlashov, A. (1995). Problemy pisliavoiennoho ustroiu v hromadskii dumtsi ukraintsiv Halychyny i Bukovyny (1914–1918 rr.). Pytannia istorii Velykoi viiny 1914–1918 rr.: zb. nauk. statei, 19–24 [in Ukrainian].
3. Kushnir, V. (1998). Liha Natsii ta mizhnarodni harantii prav natsionalnykh menshyn. Novi tekhnolohii navchannia: nauk.-metod. zb., 22, 178–190 [in Ukrainian].
4. Kushnir, V. (1997). Ukrainske pytannia na forumi Lihy Natsii (1920–1922 rr.). Naukovi zoshyty istorychnoho fakultetu Lvivskoho universytetu, 1, 92–95 [in Ukrainian].
5. Lytvyn, N. (2009). Videnskyi period uriadu ZUNR. Ukraina: kulturna spadshchyna, natsionalna svidomist, derzhavnist, 19, 266–270 [in Ukrainian].
6. Melnyk, A. (2014). Statut "Zakhidnoukrainskoho tovarystva Lihy Natsii" Yu. Romanchuka, R. Perfetskoho yak vidobrazhennia dyplomatychnoi aktyvnosti emihrantskoho uriadu ZUNR shchodo zakhystu prava ukraintsiv Halychyny na vilne natsionalno-derzhavne samovyznachennia. Chasopys Kyivskoho universytetu prava, 1, 59–63 [in Ukrainian].
7. Pavliuk, O. (2001). Dyplomatiia ZUNR (ZOUNR). In V. Smoliy (Ed.), Narysy z istorii dyplomatii Ukrainy (pp. 358–377). Kyiv: Alternatyvy [in Ukrainian].
8. Rubakha, Yu. (2008). Liha natsii yak mizhnarodnyi instrument pidtrymannia myru i bezpeky v sviti. Lviv [in Ukrainian].
9. Shynkarenko, T. (1997). Ukrainske pytannia v Lizi Natsii. Visnyk Kyivskoho universytetu mizhnarodnykh vidnosyn, 7 (2), 27–31 [in Ukrainian].
Author
Oleh FINOHENOV
DOI
https://doi.org/10.33402/ukr.2019-32-55-65
Annotation
Geopolitical changes in international relations after the First World War, new accents in the foreign policy of the leading European countries, increasing the relevance of the "Ukrainian issue" were the main factors that stimulated the interest of Galicia's public figures in international policy. The Western Ukrainian Society of the League of Nations (ZUTLN), pursuing the idea of reviving Ukrainian statehood, tried to influence the solution of the "Ukrainian issue" in the format of the Union of Societies of the League of Nations (STLN). The author considers the program principles of activity, the status of ZUTLN in STLN, the impact of international factors on the evolution of its activities, shows the relationship of ZUTLN with the ZUNR (Western Ukrainian People's Republic) government-in-exile, Ukrainian parties, organizations, institutions. The attitude of ZUTLN to the policy of the Polish authorities on the "Ukrainian issue" is also illustrated. The formation of the society is associated with the Ukrainian political emigration, and its ideological platform was based on the idea of non-acceptance of the Versailles system of treaties (on the dividing of Ukrainian lands between the USSR, Poland, Romania, Czechoslovakia), the Treaty of Riga 1921 between Poland, the Russian SFSR, and the USSR, as well as the decision of the Council of Ambassadors of the Entente States of March 15, 1923. To implement the statutory tasks, ZUTLN kept close contacts and cooperated with the ZUNR government-in-exile, political parties of Western Ukraine, as well as with the UPR (Ukrainian Parliamentary Representation) and other public and political organizations.
Keywords
ZUTLN, STLN, Poland, the Western Ukrainian People's Republic, statut, Galicia, League of Nations.
Full text
Download the original
Reference
1. Kolskyi, A. (1934). Lyha Natsyi (Ee orhanizatsyia i deiatelnost). Moscow [in Russian].
2. Kruhlashov, A. (1995). Problemy pisliavoiennoho ustroiu v hromadskii dumtsi ukraintsiv Halychyny i Bukovyny (1914–1918 rr.). Pytannia istorii Velykoi viiny 1914–1918 rr.: zb. nauk. statei, 19–24 [in Ukrainian].
3. Kushnir, V. (1998). Liha Natsii ta mizhnarodni harantii prav natsionalnykh menshyn. Novi tekhnolohii navchannia: nauk.-metod. zb., 22, 178–190 [in Ukrainian].
4. Kushnir, V. (1997). Ukrainske pytannia na forumi Lihy Natsii (1920–1922 rr.). Naukovi zoshyty istorychnoho fakultetu Lvivskoho universytetu, 1, 92–95 [in Ukrainian].
5. Lytvyn, N. (2009). Videnskyi period uriadu ZUNR. Ukraina: kulturna spadshchyna, natsionalna svidomist, derzhavnist, 19, 266–270 [in Ukrainian].
6. Melnyk, A. (2014). Statut "Zakhidnoukrainskoho tovarystva Lihy Natsii" Yu. Romanchuka, R. Perfetskoho yak vidobrazhennia dyplomatychnoi aktyvnosti emihrantskoho uriadu ZUNR shchodo zakhystu prava ukraintsiv Halychyny na vilne natsionalno-derzhavne samovyznachennia. Chasopys Kyivskoho universytetu prava, 1, 59–63 [in Ukrainian].
7. Pavliuk, O. (2001). Dyplomatiia ZUNR (ZOUNR). In V. Smoliy (Ed.), Narysy z istorii dyplomatii Ukrainy (pp. 358–377). Kyiv: Alternatyvy [in Ukrainian].
8. Rubakha, Yu. (2008). Liha natsii yak mizhnarodnyi instrument pidtrymannia myru i bezpeky v sviti. Lviv [in Ukrainian].
9. Shynkarenko, T. (1997). Ukrainske pytannia v Lizi Natsii. Visnyk Kyivskoho universytetu mizhnarodnykh vidnosyn, 7 (2), 27–31 [in Ukrainian].
Оголошення:
Новини:
Ілля Паршин пройшов наукове стажування в Німеччині
Упродовж 3–28 серпня 2026 року завідувач відділу історії середніх віків, кандидат історичних наук Ілля Паршин пройшов наукове стажування в Німеччині, присвячене реалізації дослідницького проєкту «Зображення Русі в німецькій космографії та картографії XV–XVII ст.: між картою та текстом». Під час стажування дослідник опрацював багаті бібліотечні фонди Баварії, зокрема Бібліотеки Лейбніц-інституту досліджень Східної та Південно-Східної Європи в Регенсбурзі та Баварської державної бібліотеки в Мюнхені. Основну увагу було приділено рукописним і друкованим космографіям XV–XVII ст., ранньомодерним картам, атласам і текстам німецьких авторів, у яких відображено образ Русі. Також у Регенсбурзі Ілля Паршин виступив із науковою доповіддю, представивши проміжні результати дослідження. Стажування дало змогу суттєво розширити джерельну базу проєкту, опрацювати рідкісні видання та картографічні матеріали, а також налагодити нові професійні контакти.