МОБІЛІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ДО ВІЙСЬКА ЗУНР: ОРГАНІЗАЦІЯ, ПРОБЛЕМИ, НАСЛІДКИ (ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ 1918 РОКУ)

Автор

Роман ЛЯСКОВИЧ

DOI

https://doi.org/10.33402/ukr.2019-32-175-185

Анотація

Розглянуто проблему, пов’язану з формуванням особового складу Галицького війська Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) у листопаді–грудні 1918 року. На основі багатого історичного матеріалу зроблено висновки, що на території ЗУНР упродовж перших двох місяців її існування було проведено дві загальні й низку локальних, часткових мобілізацій населення, котрі дали змогу забезпечити збройні сили менш-більш достатнім людським ресурсом. Зазначено, що мобілізаційний процес як сукупність усіх відповідних заходів відбувався не завжди чітко організовано, ефективно, не мав єдиного плану, протікав із певними відмінностями в різних повітах, виявляючи низку проблем (готовність чоловіків захищати республіку зі зброєю в руках, вишкіл поповнення, оснащення і використання новобранців тощо), що було пов’язано з порушеннями державної дисципліни, гострим дефіцитом управлінських кадрів, недостатньою роботою відповідних органів, їх прорахунками, а також втратою контролю над частиною української території і, не в останню чергу, складнощами самого процесу державного і військового будівництва в ЗУНР. Констатовано, що поступово набуваючи відповідного досвіду, мобілізаційні структури виконували свої завдання в основному задовільно, що позначилося і на чисельності збройних сил, яка наприкінці року досягла щонайменше 11–12 тис. осіб. Водночас відзначено, що не було подолано негативних явищ, пов’язаних як з роботою державних структур щодо організації і проведення примусового набору чоловіків до війська на рівні центрів: військова область – військовий округ – повіт-населений пункт, так і патріотичним вихованням дорослого населення. Зазначено, що були й ухиляння від призову, дезертирство з військових рядів.

Ключові слова

ЗУНР, Державний секретар військових справ, мобілізаційний департамент, повітовий комісар, мобілізаційна кампанія, новобранці, вишкіл, організаційні проблеми.

Повний текст

Завантажити оригінал

Посилання

1. Halushchak, M. (2017). Pohliady na zbroinu borotbu u viiskovo-politychnii dumtsi ZUNR (lystopad 1918 ‒ lypen 1919 r.). Ukrainoznavstvo, 4(65), 142‒151 [in Ukrainian].

2. Hirniak, N. (1938). 48 dniv na choli Ternopilskoi viiskovoi okruhy. Istorychnyi kalendar-almanakh Chervonoi Kalyny, 130‒141 [in Ukrainian].

3. Hordiienko, V. (1991). Ukrainska Halytska armiia. Lviv: Memorial [in Ukrainian].

4. Karpynets, I. (2005). Halychyna: viiskova istoriia 1914‒1921 rokiv. Lviv: Vydavnychyi dim "Panorama" [in Ukrainian].

5. Karpynets, I. (1932). Istoriia 8-oi Halytskoi bryhady. Litopys Chervonoi Kalyny, 10, 16‒20 [in Ukrainian].

6. Klodnytskyi, O. (1969). Moia sluzhba v UHA. Visti Kombatanta, 2, 24‒32 [in Ukrainian].

7. Klodnytskyi, O. (1966). Tovmachchyna. In D. Mykytiuk, (Ed.). Ukrainska Halytska Armiia: U 40-richchia yii uchasti u vyzvolnykh zmahanniakh (materialy do istorii) (Vol. 3, pp. 173‒175). Winnipeg: Vyd-vo D. Mykytiuka [in Ukrainian].

8. Krasivskyi, O. (1999). ZUNR i Polshcha: politychne ta voienne protyborstvo (lystopad 1918‒ lypen 1919 rr.). Lviv [in Ukrainian].

9. Kravs, A. (1960). Zaviazok i boi "Hrupy Khyriv". In D. Mykytiuk, (Ed.). Ukrainska Halytska Armiia: U 40-richchia yii uchasti u vyzvolnykh zmahanniakh (materialy do istorii) (Vol. 2, pp. 45‒66). Winnipeg: Vyd-vo D. Mykytiuka [in Ukrainian].

10. Krezub, A. (1966). Narys ukrainsko-polskoi viiny 1918‒1919. New York: Oko [in Ukrainian].

11. Kuzma, O. (1960). Lystopadovi dni 1918 r. New York: Chervona Kalyna [in Ukrainian].

12. Lytvyn, M. (1998). Ukrainsko-polska viina 1918‒1919 rr. Lviv: Instytut ukrainoznavstva NANU [in Ukrainian].

13. Lytvyn, M., & Naumenko, K. (1995). Istoriia ZUNR. Lviv: In-t ukrainoznavstva NAN Ukrainy: "Olir" [in Ukrainian].

14. Myhovych, P. (1938). Pry zapasnii sotni skorostriliv u Stryiu. Istorychnyi kalendar-almanakh Chervonoi Kalyny, 141‒151 [in Ukrainian].

15. Mykytiuk, D. (1960). Zapilni orhany pravoporiadku ZO UNR. In D. Mykytiuk, (Ed.). Ukrainska Halytska Armiia: U 40-richchia yii uchasti u vyzvolnykh zmahanniakh (materialy do istorii) (Vol. 2, pp. 31‒44). Winnipeg: Vyd-vo D. Mykytiuka [in Ukrainian].

16. Mykytiuk, D. (1958). Korotki istorychni narysy bryhad UHA. In D. Mykytiuk, (Ed.). Ukrainska Halytska Armiia: U 40-richchia yii uchasti u vyzvolnykh zmahanniakh (materialy do istorii) (Vol. 1, pp. 85‒115). Winnipeg: Vyd-vo D. Mykytiuka [in Ukrainian].

17. Mobilizatsiia. (1918, Hruden 23). Naddnistrianski visti, 2, 6 [in Ukrainian].

18. Mobilizatsiia. (1918, Lystopad 28). Pokutskyi visnyk, 6, 1‒2 [in Ukrainian].

19. Obizhnyk do derzhavnykh povitovykh komisariv. (1918, Hruden 19). Pokutskyi visnyk, 11, 4 [in Ukrainian].

20. Oholoshennia. (1918, Lystopad 23). Zolochivske slovo, 1, 4 [in Ukrainian].

21. Pinak, Ye., & Chmyr, M. (2017). Viisko Ukrainskoi revoliutsii 1917‒1921 rokiv. (K. Halushka, Ed.). Kharkiv: Knyzh. Klub "Klub Simeinoho Dozvillia" [in Ukrainian].

22. Poklyk do vsikh povitovykh Uprav. (1918, Lystopad 19). Stanislavskyi holos, 5, 2 [in Ukrainian].

23. R-kyi, I. (1920, Hruden). Spomyny lvivskykh padolyst. dniv 1918 r. Ukrainskyiskytalets, 2, 4‒13 [in Ukrainian].

24. Rozhchenko, B. (1920, Lystopad). Sumnoi pamiati dniv v Peremyshli. Ukrainskyiskytalets, l, 17 [in Ukrainian].

25. Rozporiad. (1918, Hruden 1). VistnykDerzhavnohoSekretariatuViiskovykhsprav, 1, 1‒6 [in Ukrainian].

26. Rutar, V. (2010). Mobilizatsiine i materialno-tekhnichne zabezpechennia Halytskoi armii v period ukrainsko-polskoi viiny 1918‒1919 rr. (za materialamy povitovoi presy ZUNR). Viiskovo-naukovyivisnyk, 14, 79‒92 [in Ukrainian].

27. Stanimir, O. (1966). Moia uchast u vyzvolnykh zmahanniakh 1917‒1920. Toronto [in Ukrainian].

28. Stakhiv, M. (1959). Zakhidnia Ukraina. Narys istorii derzhavnoho budivnytstva ta zbroinoi i dyplomatychnoi oborony v 1918‒1923 (Vol. 3). Skrenton [in Ukrainian].

29. Shankovskyi, L. (1974). UkrainskaHalytskaarmiia: Voienno-istorychnastudiia. Winnipeg [in Ukrainian].

30. Shuminska, N. (2016). Stanovlennia Halytskoi armii, Osoblyvosti komplektuvannia ta pidhotovky osobovoho skladu (lystopad 1918 ‒ lystopad 1919 rr.). [Formation of Galician Army, specifics of recruitment and training of Special Forces (November, 1918 – November, 1919)]. (Candidate’s thesis). Lviv [in Ukrainian].

31. Tkachuk, P. (2009). SukhoputniviiskaUkrainydobyrevoliutsii 1917‒1921. Lviv: LISV [in Ukrainian].

32. Tovmatskyi povit. (1918, Hruden 22). Nove zhyttia, 22, 4 [in Ukrainian].

33. Tsehelskyi, R. (2002). "Zapasna sotnia im[eni] kn. Vasylka v Terebovli" ‒ pry povitovii viiskovii komandi v Terebovli. In O. Dzoban (Еd.), Ukrainska Halytska Armiia: Zbirka spohadiv (p. 11‒14). Lviv [in Ukrainian].

34. Volynets, N. (Ed.). (1993). Berezhanshchynavspohadakhemihrantiv. Ternopil: Knyzhkovo-zhurnalne vydavnytstvo "Ternopil" [in Ukrainian].

35. Velykochyi, V. (2003). DzhereladovyvchenniaderzhavnohobudivnytstvaZUNR. Ivano-Frankivsk: Plai [in Ukrainian].

36. Velykochyi, V. (1999). Istoriia ZUNR: dzherela do vyvchennia derzhavnoho budivnytstva. [The history of the West Ukrainian People’s Republiс: sources for the study of state-building.] (Candidate’s thesis). Ivano-Frankivsk [in Ukrainian.]

37. Volytskyi, V. (1963). NaLviv i Kyiv. Voienni spohady 1918‒1920. Toronto: Homin Ukrainy [in Ukrainian].

38. Vorobets, V. (1921, Berezen). Pershi dni ukrainskoi derzhavnosty v Kolomyi. Ukrainskyi skytalets, 5, 8‒11 [in Ukrainian].

39. Yarema, Ya. (1921, Lypen). Nad Sianom. Ukrainskyistrilets, 13‒14, 16‒37 [in Ukrainian].

40. Yaroslavyn, S. (1956). VyzvolnaborotbanaZakhidno-UkrainskykhZemliakhu 1918‒1923 rokakh. Philadelphia [in Ukrainian].

Author

Roman LIASKOVYCH

DOI

https://doi.org/10.33402/ukr.2019-32-175-185

Annotation

The article is devoted to the problem, related to the personnel of the Galician military forces of WUPR formation in November and December of the year 1918. Being based on the rich historical data the conclusion has been made that on the territory of the WUPR during the first four months of its existence two general and a number of local partial mobilizations of male population were taken. It made possible for the Military Forces to be provided with human resources to a greater or lesser degree. The mobilization process as a complex of all necessary actions both in the center and periphery was not always well-organized, effective and well-planned, had certain differences in different districts, indicating a number of problems with readiness of men to defend the republic with arms as well as with their trining, equipment and use of recruits that was connected with state discipline violation, acute deficit of authority staff, improper work of the expected organs, their miscalculations and loss of control over the part of the Ukrainian territory, and the last but not the least the complexities of the state and military construction in the WUPR.

With time and experience mobilizing structures that lacked professional training and responsibility fulfilled their tasks at the more or less satisfactory level resulting in the number of Military Forces of not less than 11-12 thousand members. At the same time negative phenomena connected with the work of state structures as to organization and conducting of the forced mobilization of men to the troops at the level: center – military region – military district – community. Lack of the patriotic learning of the adults also produced its negative effect. Avoiding mobilization, deserting military forces were a usual thing.

Keywords

WUPR, State secretary of military affairs, community commissar, mobilization, recruits, training, organizational problem.

Full text

Download the original

Reference