УЧАСТЬ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ В СИСТЕМІ КОЛЕКТИВНОЇ БЕЗПЕКИ В ДЕРЖАВНІЙ ПОЛІТИЦІ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

Автор

Андрій ТКАЧУК

DOI

https://doi.org/10.33402/ukr.2019-32-247-256

Анотація

Розглянуто концептуальні питання, що стосуються державної політики України щодо участі Збройних сил у системі колективної безпеки. Окреслено специфіку державної політики у сфері національної безпеки й оборони, з’ясовано її вплив на формування зовнішньої політики України у ХХІ ст. Акцентовано на чиннику російської агресії у Криму та на Донбасі, який надзвичайно актуалізував проблему участі України в системі колективної безпеки в регіоні. Звернено увагу на те, що участь Збройних сил України (ЗСУ) в системі колективної безпеки залишалася складовою державної політики держави з моменту початку реалізації нею моделі багатовекторної зовнішньої політики, не маючи чітко визначеної політичної стратегії. Констатовано, що лише з початком російської агресії проти України й окреслення новітніх викликів національній безпеці та обороні, питання участі ЗСУ в системі колективної безпеки стало концептуальним та отримало чітко визначений вектор розвитку. Зроблено висновки, що участь нашої держави в системі євроатлантичної безпеки дозволить їй впливати на колективні політичні рішення і формування міжнародної політики в регіоні. Водночас зазначено, що розширення та поглиблення міжнародних відносин України спонукає до нагальної необхідності вдосконалення нормативної бази сфери безпеки й оборони. Вказано, що перспектива інтеграції в системи колективної безпеки НАТО та за головуванням ЄС (Європейського Союзу) також дасть поштовх трансформації ЗСУ в напрямі підвищення військових стандартів, їхнього перетворення на професійну армію, здатну протистояти будь-яким викликам національній безпеці країни.

Ключові слова

національна безпека, НАТО, зовнішня політика, російська агресія.

Повний текст

Завантажити оригінал

Посилання

1. Memorandum pro harantii bezpeky u zviazku z pryiednanniam Ukrainy do Dohovoru pro nerozpovsiudzhennia yadernoi zbroi vid 5.12.1994 r. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3529-12 [in Ukrainian].

2. Pro Kontseptsiiu (osnovy derzhavnoi polityky) natsionalnoi bezpeky Ukrainy: Postanova Verkhovnoi Rady Ukrainy. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3/97-%D0%B2%D1%80/ed19971008/conv [in Ukrainian].

3. Pro Kontseptsiiu oborony ta budivnytstva Zbroinykh Syl Ukrainy: Postanova Verkhovnoi Rady Ukrainy. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1659-12/sp:max100 [in Ukrainian].

4. Pro Osnovni napriamy zovnishnoi polityky Ukrainy: Postanova Verkhovnoi Rady Ukrainy. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3360-12 [in Ukrainian].

5. Pro osnovy natsionalnoi bezpeky Ukrainy: Zakon Ukrainy. (2003). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 39, 351 [in Ukrainian].

6. Pro osoblyvosti derzhavnoi polityky iz zabezpechennia derzhavnoho suverenitetu Ukrainy na tymchasovo okupovanykh terytoriiakh u Donetskii ta Luhanskii oblastiakh: Zakon Ukrainy. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2268-19 [in Ukrainian].

7. Pro Rekomendatsii parlamentskykh slukhan na temu: "Oboronozdatnist Ukrainy u XXI stolitti: vyklyky, zahrozy ta shliakhy yikh podolannia": Postanova Verkhovnoi Rady Ukrainy. Retrieved from https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1639-18 [in Ukrainian].

8. Pro rishennia Rady natsionalnoi bezpeky i oborony Ukrainy vid 2 veresnia 2015 roku "Pro novu redaktsiiu Voiennoi doktryny Ukrainy": Ukaz prezydenta Ukrainy. Retrieved from https://www.president.gov.ua/documents/5552015-19443 [in Ukrainian].

9. Pro Stratehiiu natsionalnoi bezpeky Ukrainy: Rishennia Rady natsionalnoi bezpeky i oborony Ukrainy vid 6.05.2015 r. Retrieved from http://nsdc.gov.ua/documents/396.html [in Ukrainian].

10. Pro Voiennu doktrynu Ukrainy: Postanova Verkhovnoi Rady Ukrainy. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3529-12 [in Ukrainian].

11. Pro zasady vnutrishnoi i zovnishnoi polityky: Zakon Ukrainy. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2411-17 [in Ukrainian].

12. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. (1991), 48, 663 [in Ukrainian].

13. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. (2005), 10, 188 [in Ukrainian].

Author

Andrii TKACHUK

DOI

https://doi.org/10.33402/ukr.2019-32-247-256

Annotation

The scientific article deals with the conceptual questions of the state policy of Ukraine regarding the participation of the Armed Forces in the collective security system. The specifics of state policy in national security and defense are outlined; its influence on the formation of Ukraine's foreign policy in the 21st century is clarified. The focus is on the factor of Russian aggression in the Crimea and the Donbas, which is extremely actualized the issue of Ukraine's participation in the collective security system in the region. The author draws attention to the fact that the participation of the Armed Forces of Ukraine (ZSU) in the collective security system has remained an integral part of the state policy since the implementation of its multi-vector foreign policy model, without having a clearly defined political strategy. It was stated that only with the beginning of Russian aggression against Ukraine and the appearance of new challenges to national security and defense, the issue of the Armed Forces' participation in the collective security system became conceptual and received a clearly defined vector of development. It can be concluded that our country's participation in the Euro-Atlantic security system will permit it to influence collective political decisions and international policymaking in the region. At the same time, the expansion and deepening of Ukraine's international relations lead to urgent the need for improvement of the regulatory framework of the security and defense sphere. The prospect of integration into NATO's collective security systems and under the presidency of the EU (European Union) will also give an impulse to the transformation of the Armed Forces into a professional army able to resist any challenge to the national security of the country, towards raising military standards.

Keywords

national security, NATO, foreign policy, Russian aggression.

Full text

Download the original

Reference