РОЛЬ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «МІЗРАХІ» В РОЗВИТКУ ЄВРЕЙСЬКОГО ПРИВАТНОГО ШКІЛЬНИЦТВА У МІЖВОЄННІЙ ПОЛЬЩІ

Автор
Оксана РУДА
DOI
https://doi.org/10.33402/ukr.2020-33-69-80
Анотація

Проаналізовано діяльність єврейської партії «Мізрахі» в 20–30-х роках ХХ ст., спрямовану на розвиток приватного єврейського шкільництва з мовою навчання іврит. Констатовано, що в міжвоєнній Польщі учні-євреї були позбавлені можливості здобувати початкову освіту в державних навчальних школах із рідною мовою викладання, оскільки урядовці лише частково виконували відповідні постанови Малого Версальського договору 1919 р. Відзначено, що розвиток єврейського шкільництва також ускладнювався полонізаційною політикою влади, культурною та мовною неоднорідністю євреїв Польщі. Зазначено, що польськомовні «шабасувки», які реалізували загальнодержавну програму виховання учнів-євреїв у дусі лояльності до влади, сприяли їх асиміляції, а та частина єврейської громадськості, яка сприймала ці навчальні заклади як асиміляційний чинник, активно долучилася до розширення мережі приватних єврейських шкіл із мовами викладання їдиш чи іврит. Стверджено, що вагома роль у розвитку релігійно-національних навчальних закладів із мовою викладання іврит належала партії «Мізрахі», програмні засади якої поєднували єврейську релігійну традицію з діяльністю, спрямованою на формування Єврейської держави на території Палестини. Розглянуто діяльність єврейських культурно-освітніх товариств «Ябне» та «Мітет», якими опікувалася «Мізрахі», що долучилися до заснування дошкільних навчальних закладів, початкових і середніх шкіл, учительських семінарій, вечірніх курсів, народних університетів, читалень, бібліотек тощо. Простежено, що в цих навчальних закладах основний наголос було зроблено як на вивченні юдаїстичних предметів, так і світських. Спостережено, що відведення у школах належної уваги навчанню івриту, єврейської літератури та єврейської історії, сприяло збереженню національної ідентичності учнів-євреїв.

Ключові слова

політична партія «Мізрахі», Польська держава, культурно-освітні товариства, релігійно-національні школи, іврит, їдиш.

 

Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Oksana RUDA
DOI
https://doi.org/10.33402/ukr.2020-33-69-80
Annotation

The activity of the Jewish party «Mizrachi» in the 20s and the 30s of the 20th century, aimed at developing private Jewish schooling with Hebrew as the medium of instruction, is analyzed. In interwar Poland, Jewish students were deprived of the opportunity to receive primary education in public schools in the mother tongue as the medium of instruction, as government officials only partially implemented the Little Treaty of Versailles of 1919. The development of Jewish schooling was also complicated by the Polonization policy, the cultural and linguistic heterogeneity of Poland's Jews. Polish-speaking «szabasówka», who implemented a nationwide program of educating Jewish students in the spirit of loyalty to the government, facilitated their assimilation. That part of the Jewish community, which perceived these schools as an assimilation factor, actively participated in expanding the network of private Jewish schools with Yiddish or Hebrew mediums of instruction. An important part in the development of such religious and national educational institutions took the Mizrachi party, whose program principles combined the Jewish religious tradition with activities aimed at forming a Jewish state in Palestine. The author examines the activities of the Jewish cultural and educational societies «Jabne» and «Micyjon tejce Tora», which were cared for by «Mizrachi». The societies took part in establishing preschools, primary and secondary schools, teachers' seminaries, evening courses, public universities, reading clubs, libraries, and more. Both Judaic and secular subjects were taught in these educational institutions. Paying due attention to the teaching of Hebrew, Jewish literature, and Jewish history in schools helped preserve Jewish students' national identity.

Keywords
«Mizrachi» political party, Poland, cultural and educational societies, religious and national schools, Hebrew, Yiddish.
Оголошення:
Новини:

Відбувся круглий стіл «Щоденники війни: особистий досвід, колективна пам'ять і наративи спротиву»

27 листопада 2025 року у Відділі української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбувся круглий стіл «Щоденники війни: особистий досвід, колективна пам'ять і наративи спротиву».

Відбулася Міжнародна наукова конференція «Мовознавча спадщина Левка Полюги: традиції та перспективи»

14 листопада 2025 року своє 95-річчя відзначав би Професор Левко Михайлович Полюга – відомий лексикограф, знаний історик мови, досвідчений та справедливий учитель і викладач, чуйний та мудрий порадник, наставник та колега. Значна частина життя Левка Полюги пов’язана з Інститутом українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН, де він працював від 1957 р., а від 1991 року – провідний науковий співробітник відділу української мови. Професор поєднував наукову діяльність із викладацькою, зокрема у Національному університеті «Львівська політехніка» (професор кафедри української мови) та Львівському національному університеті ім. Івана Франка (професор кафедр загального мовознавства та української мови).