«ЗАКЕРЗОННЯ» ЯК КОНЦЕПТ: ЛІНІЯ–КОРДОН–ТЕРЕН–ВТРАЧЕНИЙ РЕГІОН?

Автор
Юлія АРТИМИШИН
DOI
https://doi.org/10.33402/ukr.2020-33-137-156
Анотація

Проаналізовано обставини та контекст творення поняття «Закерзоння», яке використовують як узагальнену назву для цілого регіону сучасного українсько-польського етнічного прикордоння. Окреслено основні підходи до пояснення терміна «Закерзоння» та пов’язаного з ним поняття «лінії Керзона» в енциклопедичних статтях. У стислому історіографічному огляді простежено появу та застосування поняття «лінія Керзона» для формування польсько-російського та радянського кордону. Подано назви населених пунктів, через які проходила лінія розмежування, політичні контексти її використання. Розглянуто інформаційно-аналітичні статті зі середовища української еміграції в Європі, відозви проводу Закерзонського краю Організації українських націоналістів (ОУН) кінця 1940-х років, які висвітлювали проблему польсько-українського кордону, переселення українців та загалом ввели визначення «українці, які проживають за лінією Керзона». Стверджено, що надалі воно трансформувалося у періодичних виданнях закордонних осередків ОУН кінця 1940-х – початку 1950-х років у поняття «Закерзоння», тобто території західних українських земель, звідки були виселені українці.

Показано, що в українських осередках лемківської спільноти Канади й Америки на початку 1960-х років, зокрема на сторінках періодичних видань Організації оброни Лемківщини (ООЛ), термін «Закерзоння» використовується рідше, ніж конкретні історико-етнографічні регіони: Лемківщина, Холмщина, Підляшшя, Посяння (Надсяння). Стверджено, що активне впровадження терміна «Закерзоння» відбулося у 1990–2000-х роках завдяки діяльності суспільно-культурних товариств депортованих українців із Польщі.

Ключові слова

«лінія Керзона», Закерзоння, концепт, польсько-українське прикордоння.

Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Yuliia ARTYMYSHYN
DOI
https://doi.org/10.33402/ukr.2020-33-137-156
Annotation

The circumstances and context of creating the concept of «Zakerzonnia», which is used for the generalized definition of the whole region of modern Ukrainian-Polish ethnic borderland, are analyzed. The main approaches to explaining the term «Zakerzonnia» and related with it the notion of Curzon Line in encyclopedic articles are defined. In a brief historiographical review emergence and application of the term Curzon Line to the formation of the Polish-Russian and Polish-Soviet border are observed. The settlement's names through which the demarcation line went, its use's political contexts are given. Both the informational and analytical articles in the press of Ukrainian emigration in Europe and proclamation of the leadership of OUN of «Zakerzon Territory» of the late 1940s are considered. These materials highlight the problem of the Polish-Ukrainian border, the forced displacement of Ukrainians. It is noticed, that generally the first description of «Ukrainians living beyond the Curzon Line» was used in these publications. It is confirmed that this interpretation was later transformed into the term «Zakerzonnia» in periodicals of foreign units of OUN of the late 1940s-early 1950s, that is, the territory of the «Western Ukrainian lands», from which the Ukrainians were deported. It is shown that in the Ukrainian centers of the Lemko community of Canada and the USA in the early 1960s, in particular on the pages of periodicals of the Organization of Defense of the Lemkivschyna, the term «Zakerzonnia» is used less frequently than names of historical and ethnographic regions: Lemkivshchyna (Lemko region), Kholmshchyna (Kholm region), Pidliashia, Nadsiannia (Posiannia, Sian region). It is claimed that the active use of the term «Zakerzonnia» occurred in the 1990-2000s due to the activities of social-cultural organizations of deported Ukrainians from Poland.

Keywords
Curzon Line, «Zakerzonnia», concept, Ukrainian-Polish borderland.
Оголошення:
Новини:

У Львові відбудеться науковий семінар «Старообрядницькі ікони у колекції Львівського музею історії релігії»

Доповідачкою семінару буде Ірина Боцько, старший науковий співробітник Львівського музею історії релігії. У центрі уваги заходу - старообрядницькі ікони, що зберігаються у музейній колекції, їхнє місце в релігійній та культурній спадщині й значення для вивчення історії старообрядництва.

14 жовтня 2026 року в сесійній залі Львівської обласної ради відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Національний спротив в Україні: історичні традиції, сучасний досвід і міжнародна підтримка»

14 жовтня 2026 року в сесійній залі Львівської обласної ради відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Національний спротив в Україні: історичні традиції, сучасний досвід і міжнародна підтримка», приурочена до 84-ї річниці створення Української повстанської армії. Географія учасників засвідчила загальнонаціональний і міжнародний масштаб заходу: до львівських дослідників долучилися колеги з Києва, Дрогобича, Рівного, Тернополя, Івано-Франківська, Харкова, Житомира, Кривого Рогу, Одеси, а також із Вільнюса. Поряд із дослідниками участь у конференції взяли військовослужбовці, громадські діячі, депутати та фахівці у сфері національної безпеки – загалом зареєструвалося понад 93 особи. Почесними гостями стали професор Університету Миколаса Ромеріса Адас Якубаускас (Литва), генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун (Київ) та міністр молоді, спорту й туризму екзильного уряду Чеченської Республіки Ічкерія Ібрагім Ібрагімов.