На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України від 1 вересня 2026 р. (Протокол № ), керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 1 вересня 2026 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (Наказ директора Інституту № 53 від 01 вересня 2026 р.) з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Литвиненко-Анпілової Людмили Романівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія.
ЦЕРКОВНОСЛОВ’ЯНСЬКІ ЗАПОЗИЧЕННЯ В ЛЕКСИЧНІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ХVІ–ХVІІ СТОЛІТТЯ
Розглянуто функціонування та використання церковнослов’янізмів у лексико-семантичній системі української писемно-літературної мови ХVІ – першої половини ХVІІ ст. Розкрито зміст понять «церковнослов’янська мова», «церковнослов’янізми». З’ясовано склад і семантику церковнослов’янських запозичень у мові різножанрових українських пам’яток (акти, судові документи, заповіти, грамоти, описи замків, універсали гетьманських канцелярій, документи церковних і шкільних братств, літописи, твори релігійної, полемічної та художньої літератур, пам’ятки наукової і навчальної літератур, богослужбова література тощо), що увійшли до джерельної бази «Словника української мови ХVІ – першої половини ХVІІ ст.» та його унікальної лексичної Картотеки. Виділено специфічні особливості досліджуваних запозичень в українській мові зазначеного часу, які вирізняють їх з-поміж інших слів (латинізмів, грецизмів, полонізмів тощо). Відзначено, що найактивніше ці особливості виявляються на фонетичному, словотвірному та семантичному мовних рівнях. Установлено, що в ході історичного розвитку церковнослов’янської лексики деякі церковнослов’янізми під впливом фонетичних рис української мови (вимова давніх етимологічних ы та и як одного звука переднього ряду й високого підняття [и]; вживання е на місці наголошеного або ненаголошеного ѣ; вимова ѣ як і; «новий» ѣ на місці етимологічного е; написання е на місці праслов’янського ę; чергування у/в; звукові трансформації в окремих префіксах і суфіксах; пом’якшення ц; перехід у ненаголошеній позиції у в о; втрата початкового і; спрощення у групах приголосних тощо) змінилися у звуковій структурі слова. Частина церковнослов’янських слів, пристосовуючись до семантичної системи української мови ХVІ – першої половини ХVІІ ст., зазнали змін на лексико-семантичному рівні, зокрема розширення або звуження семантики; інші церковнослов’янські лексеми є компонентами різнотипних лексико-граматичних моделей стійких словосполучень і фразеологізмів, пов’язаних із церковно-обрядовою сферою.
The article describes Church Slavonic loanwords' functioning and use in the lexical-semantic system of the Ukrainian written literary language of the XVI – first half of the XVII century. It discloses the concepts of «Church Slavonic language», «Church Slavonic loanwords». The composition and semantics of Slavonic loanwords in the language of various genres of Ukrainian memos (certificates, court documents, wills, diplomas, descriptions of castles, rounders Hetman of offices, documents of the Church and school fraternities, annals, works of religious polemic and imaginative literature, memos of scientific and educational literature, liturgical books etc.), walked to the source base of «Dictionary of the Ukrainian language of 16 – the first half 17 centuries» and its unique lexical card index are clarified. The study highlights specific features of the investigated borrowings in the Ukrainian language, specified time, set them apart from other words (Latinisms, Grecisms, Polonisms, and the like). These features are most active at the phonetic, word formation, and semantic levels of language.
It is established that in the course of the historical development of the Church Slavonic language, some Church Slavonic loanwords, under the influence of the phonetic features of the Ukrainian language (the pronunciation of ancient etymological ы and и as a single sound in the front row and high raise [и]; use e in place of the stressed or unstressed ѣ; pronunciation of ѣ as i «new» ѣ at the place of the etymological e; writing e in place of Proto-Slavic ę; the alternation у/в; sound transformation in the individual prefixes and suffix; the softening of the ц; the transition in unstressed position у – о; loss of primary і; simplification in groups of consonants, etc.), changes in the sound structure of the word. Part of the Church Slavonic words, adapting to the semantic system of the Ukrainian language of 16 – the first half 17 centuries, changed to lexico-semantic level, particularly the expansion or narrowing semantics. Other old Church Slavonic lexemes are components of the diverse lexico-grammatical patterns of collocations and idioms connected with the Church ritual sphere.
adaptation, written memos, semantics, phrases, phonetic changes, Church Slavonicism.