ІСТОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ ЧИ ФІЛОЛОГІЧНІ СТУДІЇ: ПІДРУЧНИКИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ХІХ СТОЛІТТЯ В УНІВЕРСИТЕТСЬКІЙ СИСТЕМІ

Автор

Адріана ГЕНЦ

DOI

https://doi.org/10.33402/ukr.2020-33-422-432

Анотація

Досліджено теоретичні та практичні засади історико-літературних синтезів у контексті загальноєвропейських історіографічних традицій. Зазначено, що предметом дослідження є корпуси літературної історіографії, які посідають вагоме місце в історії становлення вітчизняної та європейської університетської освіти. Виокремлено стрижневі критерії історико-літературних праць, розглянуто тенденції розвитку підручників із літератури у ХІХ ст. З’ясовано відмінність між історіографічними корпусами літератури й навчальними посібниками, яка насамперед відображена у формальних характеристиках, критеріях селекції художніх текстів, авторських інтерпретаціях, концептуальних підходах і методологічній базі. Вказано, що основа історико-літературної синтези – це виявлення внутрішнього зв’язку між літературною історією, філософією та історією загалом, вивчення їхньої взаємозумовленості й деякою мірою взаємототожності. Саме тому визначено етапи розвитку історії письменства у світовій гуманітаристиці ХІХ ст., проаналізовано та систематизовано корпуси історій української словесності в типологічних зіставленнях з європейськими концепціями. Проартикульовано основні здобутки істориків літератури ХІХ ст., а також комплексно визначено методологію створення цілісного та науково обґрунтованого корпусу історії українського письменства в сучасних реаліях. Проаналізовано переваги й недоліки історико-літературних розвідок, оглядів і цілісних синтез Якова Головацького, Пантелеймона Куліша, Миколи Петрова, Миколи Дашкевича, Омеляна Огоновського, Івана Франка не лише в парадигмі української літературної історіографії, а й у процесі інтеграції України у світовий освітній простір, позаяк історіографія письменства має вагоме значення у розвитку університетської літературної освіти та створенні загальноєвропейського культурного дискурсу.

Ключові слова

історія літератури, історіографія, історія ідей, підручники, методологія літературознавства, університетська освіта.

Повний текст

Завантажити оригінал

Author

Adriana HENTS

DOI

https://doi.org/10.33402/ukr.2020-33-422-432

Annotation

The article explores the theoretical and practical principles of Ukrainian

literature histories in the context of pan-European historiographical traditions.

The study's subject is histories of literature, which are an integral part of Western scientific thought

and hold an important place in the history of national and European university

literary studies of the nineteenth century are outlined, the histories of

education. The stages of the development of the literary history of the world

Ukrainian literature are analyzed and systematized in typological comparisons

characteristics, criteria for selecting texts, author's interpretations,

with European concepts. The difference between the historiographical studies of

literature and the textbooks, which is primarily reflected in formal

conceptual approaches, and methodological base, is revealed. The basis of

and interdependence. The genealogical and genre features of Ukrainian literary

historiographical studies is the identification of the intrinsic connection

between literary history, philosophy, and history, the study of their interdependence

studies are considered. The author pays attention to the methodological planes

realities. The advantages and disadvantages of literary histories, reviews, and

and vectors of the study of historiographical discourse. The article describes

the main achievements of historians of the literature of the 19th century,

comprehensively defines the methodology of creating an integrated and scientific evidence corpus of Ukrainian literature history in contemporary

of university literary education and the creation of a pan-European cultural

holistic syntheses of Ya. Holovatskyi, P. Kulish, M. Petrov, M. Dashkevych, I.

Franko are analyzed not only in the paradigm of Ukrainian literary

historiography but also in the process of integration of Ukraine into the worldeducational space.

The historiography has great importance in the development

discourse.

Keywords

history of literature, historiography, history of ideas, textbooks, methodology of literary studies, university education.

Full text

Download the original

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України спеціалізованої вченої ради для захисту дисертації з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Литвиненко-Анпілової Людмили Романівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія

На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України від 1 вересня 2026 р. (Протокол № ), керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 1 вересня 2026 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (Наказ директора Інституту № 53 від 01 вересня 2026 р.) з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Литвиненко-Анпілової Людмили Романівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія.

ВІДІЙШОВ У ВІЧНІСТЬ ІВАН ГРИГОРОВИЧ ПАТЕР

Колектив Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України з глибоким сумом повідомляє про смерть видатного українського історика, доктора історичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, головного наукового співробітника відділу новітньої історії Івана Григоровича Патера.