ОСОБЛИВОСТІ ЗОБРАЖЕННЯ ПОДІЙ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ У ПРОЗІ РОСІЇ, США Й УГОРЩИНИ ХХ СТОЛІТТЯ (ЗА РОМАНАМИ ВАСИЛЯ ГРОССМАНА «ЖИТТЯ І ДОЛЯ», ДЖЕЙМСА ДЖОНСА «ВІДНИНІ І ПОВІК», ІМРЕ КЕРТЕСА «ЗНЕДОЛЕНІСТЬ»)
Проведено порівняльне дослідження методологічних основ зображення достовірності й особливостей ідейно-тематичного відображення історичних подій Другої світової війни на сторінках роману російського письменника Василя Гроссмана «Життя і доля», шедевру американського романіста Джеймса Джонса «Віднині і повік» та твору угорського прозаїка Імре Кертеса «Знедоленість». Зазначено, що в авторів досліджуваних праць не було потреби інтерпретувати історичні події за чужими спогадами, оскільки початковим документом у написанні стали життя й унікальна пам’ять самих письменників, і не лише в розумінні художнього відтворення правдивих сторін пережитого та побаченого, а й серйозних роздумів про проблеми взаємозв’язку минулого зі сучасним у їх моральних, соціальних, філософських, етичних аспектах. Висвітлено події та обставини, які зумовили формування особливостей світобачення письменників і призвели до написання романів на воєнну тематику. Вказано, що романи «Життя і доля», «Віднині і повік» та «Знедоленість» можна сміливо назвати глибоко особистісними й сокровенними творами авторів, які не возвеличували події історії, а через образну систему героїв глибоко розглядали, аналізували їхнє коріння. Зазначено, що порушені проблеми живуть та множаться і в ХХI ст., сіючи війни та затьмарюючи світ. Констатовано, що автори названих творів показали історію ХХ ст. не на фоні перебільшених, політично агітаційних, героїчних, таких, що спонукають до смертельних боїв, часто за беззмістовні ідеали, картини, а з погляду правдивого значення історичних подій для сучасності.
The present article deals with the comparative analysis of the methodological bases of depicting the authenticity, features, and character of ideological-thematic reflection of the Second World War events on the pages of the novel by Russian writer Vasily Grossman (1905-1964) «Life and Fate» (1960), the masterpiece by the American novelist James Jones (1921-1977) «From here to eternity» (1953) and the work by the Hungarian novelist Imre Kertész (1929-2016) «Fatelessness» (1975). The novels' authors did not need to interpret historical events by other people's memories and strive for a documentary. The original document in the novels was the life and unique memory of the writers themselves, and not only in the sense of the artistic reproduction of the true sides of the survived and seen, but also in terms of serious thoughts about the relationship of the past with the present in their moral, social, philosophical and ethical aspects. The article highlights the events and circumstances that predetermined the formation of features of the writers' worldview and led to the writing of the novels on military topics. The novels «Life and Fate», «Fatelessness», and «From here to eternity» can be considered as deeply personal works by the writers who have not declared, magnified the events of the history in context, but through the image system of the novels deeply examined, analyzed their roots. The authors of the novels have shown the history of the 20th century not on the background of exaggerated, politically agitating, heroic pictures, but from the point of view of the true significance of historical events for modern society.