Активізація віруючих Греко-Католицької Церкви в Українській РСР у 1970-х – першій половині 1980-х рр.: форми та методи протидії радянської влади

Автор
Роман ПУЙДА
DOI
10.33402/ukr.2021-34-162-171
Анотація

Проаналізовано форми та методи протидії радянсько-партійних органів влади УРСР спробам відродження Української Греко-Католицької Церкви в західноукраїнських областях 1970-х – першій половині 1980-х р. Відзначено, що наприкінці 1970-х років у регіоні, насамперед Галичині, значно активізували діяльність греко-католицькі вірні та духовенство, що виявлялося, насамперед, у відвідуванні культових споруд, дотриманні традиційної обрядовості, надсиланні листів до Ради у справах релігій при Раді міністрів СРСР із вимогою зареєструвати релігійні громади, підпільному висвяченні духовенства тощо. Констатовано, що з метою протидії активізації релігійного впливу на населення Російської Православної Церкви, а також запобіганню негативних антигромадських виявів «залишків уніатства», місцеві компартійні комітети, радянські органи влади проводили низку пропагандивних і масових політичних заходів щодо викриття антирадянської релігійної ідеології, зокрема «реакційної ролі уніатської церкви в історії українського народу». Зазначено, що Комуністична партія України проводила конкретні заходи щодо посилення антирелігійної пропаганди в західноукраїнських областях, а також пропаганди переваг радянського способу життя. Стверджено, що діяльність греко-католицьких вірних обговорювали на нарадах уповноважених Ради у справах релігій при Раді міністрів УРСР в областях Західної України, партійних зборах різних рівнів, зборах ідеологічного активу районів, семінарах культпросвітніх працівників, обласних, районних атеїстичних конференціях. Відзначено, що значну увагу Компартія України приділяла масмедіа, які повинні були би висвітлювати історичні аспекти «антинародної суті уніатства».

Ключові слова

УРСР, Українська Греко-Католицька Церква, західноукраїнські області, Компартія України, репресії, переслідування, вірні.

Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Roman PUIDA
DOI
10.33402/ukr.2021-34-162-171
Annotation

The main focus of the study is to analyze forms and methods of counteracting the attempts to restore the Ukrainian Greek-Catholic Church in the western Ukrainian regions by the Soviet authorities of the Ukrainian SSR in the 1970s and the first half of the 1980s. In the late 1970s, in the region, especially in Halychyna, markedly intensified the activities of Greek Catholics and clergy, which was expressed, primarily, in visiting religious buildings, following traditional rites, sending letters to the Council for Religious Affairs under the Council of Ministers of the Soviet Union, with the requirement, for instance, to register religious communities, demanding the underground ordination of the clergy. As stated, to counteract the intensification of religious influence on followers of the Russian Orthodox Church, as well as to prevent negative anti-social expressions of "remnants of Uniatism", local Communist Party committees and Soviet authorities conducted a series of propaganda and mass political events to expose anti-Soviet religious ideology, including "the reactionary role of the Uniate Church in the history of the Ukrainians."Furthermore, the Communist Party of Ukraine took specific measures to strengthen anti-religious propaganda in the western regions of Ukraine and also promote the benefits of the Soviet lifestyle. Additionally, claimed that the activities of Greek Catholic believers were discussed at meetings of the authorized representatives of the Council for Religious Affairs under the Council of Ministers of the Ukrainian SSR in the regions of Western Ukraine, party meetings at various levels, meetings of ideological activists of districts, seminars for cultural education workers, regional and district atheistic conferences. The Communist Party of Ukraine, as pointed out, paid significant attention to mass media, which should have covered historical aspects of the "anti-national essence of Uniatism".

Keywords

Ukrainian SSR, Ukrainian Greek Catholic Church, western regions of Ukraine, Communist Party of Ukraine, repressions, persecution, the faithful.

Оголошення:
Новини:

Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді (дискусії істориків, політиків, дипломатів, управлінців)

19 жовтня 2026 р. у Києві відбувся науковий Форум, присвячений 20-ттю Українського інституту національної пам'яті. В рамках Форуму відбулася панельна дискусія “Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді”, в якій взяв участь наш колега, доктор історичних наук Микола Литвин.  Модератор дискусії, Голова Інституту Олександр Алфьоров зосередив увагу учасників на головних викликах в політиці пам'яті останніх двох десятиліть, сучасних методах меморіалізації та практиках вшанування діячів української історії.

Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків

20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами. 
Конференція стала також місцем обміну досвідом між науковцями та викладачами університетів двох країн.