На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України від 1 вересня 2026 р. (Протокол № ), керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 1 вересня 2026 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (Наказ директора Інституту № 53 від 01 вересня 2026 р.) з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Литвиненко-Анпілової Людмили Романівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія.
Діяльність українських націоналістів у Бразилії у 1930-х роках
Проаналізовано діяльність
українських націоналістів – Організації українських націоналістів – у
міжвоєнний період (20–30-х роках ХХ ст.), спрямовану на поширення ідей
націоналізму серед українців Бразилії. Констатовано, що зусиллями кількох
поколінь учених діаспорної та материкової частин України встановлено загальні
риси історії української еміграції й діаспори до Південної Америки, зокрема
Бразилії, але недостатньо вивчено діяльність українських націоналістів у
міжвоєнну добу. Відзначено, що ОУН від часу заснування проголосила головним
принципом соборність, єднання усіх українців понад кордони, про що свідчать
програмні заяви організації та окремих її членів, вони, зокрема, згадували і
про еміграційний, американський, напрям.
Зазначено, що реалізація цих гасел у Бразилії наштовхнулася
на суттєві труднощі, головною з яких був недостатньо високий рівень
консолідації місцевих українців, залежність ідентичності від релігійної
свідомості, що в багатьох моментах вступали у протистояння з націоналістичним ученням
і радикальними діями. Стверджено, що поширенню українського націоналізму серед
бразильських українців сприяли подорожі Євгена Коновальця до США та Канади,
заснування у США Організації державного відродження України й кількох осередків
в Аргентині, місії інших провідників ОУН.
Розглянуто
діяльність як зв’язкових ОУН у Бразилії Андрія Федини й Омеляна
Сеника, який у травні 1938 р. у Ріо-де-Жанейро зустрівся з представниками
Центральної управи Хліборобсько-освітнього союзу. Простежено, що головними
реципієнтами та поширювачами українського націоналізму у Бразилії були
представники місцевої інтелігенції, зокрема Володимир Мазуришин, Степан Микилита,
Степан і Богдан Кобилянські. Спостережено, що головним засобом поширення
націоналістичних ідей була газета «Хлібороб», а апогеєм поширення націоналізму
серед українців Бразилії стала трагічна звістка про вбивство Є. Коновальця.
Організація українських
націоналістів, Бразилія, український націоналізм, часопис «Хлібороб»,
соборність.
Organization of Ukrainian Nationalists, Brazil, Ukrainian nationalism,
Khliborob newspaper, unity.
