Тематичні групи східнослов’янських лексичних елементів в угорських говірках Берегівського району Закарпатської області

Відзначено, що закарпатські угорські говори ще до набуття чинності Тріанонського мирного договору слугували кордонами угорської мовної території, на якій проживали кілька народів, що перебували в повсякденних зв’язках і впливали один на одного як на культурному, так і мовному рівнях, – двомовність на Закарпатті стала поширеним явищем. Встановлено, що внаслідок Тріанонського мирного договору в новій державі представники угорської національності стали національною меншиною.

Звернено увагу на те, що відповідно до ситуацій національних меншин угорці для ведення щоденної комунікаціїї, окрім рідної, використовують й інші мови. Встановлено, що вони вживають українську або ж російську мови, елементи яких своєрідно впливають на рідну – угорську мову. Досліджено, що українські та російські запозичення вплелися в звукову систему угорської мови, а окремі слова українського або ж російського походження увійшли в сферу комунікації угорськoю мовoю так щільно, що вони вже незамітні для учасників мовлення. Виявлено, що російські та українські запозичення наявні в усіх сферах функціонування угорської мови на Закарпатті, у цілому, кількість цих запозичень, незалежно від сфер їх вживання, налічується в кілька сотень.

Наголошено на тому, що вивчення слов’янського впливу на угорську мову активно розпочалося ще в 1800-х роках, натомість дослідження регіональних діалектів, зокрема й закарпатських угорських говірок, дещо припізнилося в часі. До того ж констатовано, що після підписання Тріанонського мирного договору регіональні мовні території (окраїнні діалекти), які раніше майже не вивчалися, опинилися по інший бік державного кордону, що ще більше ускладнило появу досліджень у цьому напрямку. Тож зазначено, що завдання вивчати закарпатські угорські говірки через труднощі із закордонними дослідженнями для лінгвістів Угорщини лягло на плечі місцевих науковців.

Через дослідження говірок угорської мови Берегівського р-ну Закарпатської обл. та їх сфер вживання представлено тематичні групи лексичних елементів російської та української мов, які укорінилися в говірках внаслідок двомовності.

Після ознайомлення з демографічною ситуацією та територіальними особливостями Закарпаття представлено методи дослідження, які використано при зборі словесного матеріалу, а також подано словникову базу, що містить 581 запозичене слово, віднесене до різних тематичних груп.

Констатовано, що для закарпатських угорських говорів питомі ті сфери використання російських та українських запозичень, де спостерігається домінування державної мови. Однак, акцентовано, що вживання лексичних запозичень присутні і в щоденному мовленні угорців Закарпаття.

Закарпаття, Берегівський район, угорська мова, міжмовні контакти, лексичні запозичення, східнослов’янські елементи.