Мовно-психологічний портрет міста у книжці віршів «Три перстені» Богдана-Ігоря Антонича
Досліджено образ міста у книжці віршів «Три перстені»
українського поета-модерніста, уродженця Лемківщини Богдана Ігоря Антонича. Проаналізовно семантичні коди й характерні
практики образотворення, висвітлено звʼязок між лексико-семантичним рівнем і
рівнем поетикальної семантики, розкрито механізми образотворення, виділено притаманні
для модерністичного мовлення загалом і мовлення поета зокрема образи, подано
мовно-психологічний портрет міста.
Вказано, що місто – визначальний
топос модерністичного письменства і центральна категорія модерністичного
світосприйняття. Зазначено, що в жодну
іншу добу місто не користувалося такою увагою письменників, як наприкінці XIX ст. й у першій третині XX ст.,
модерне місто набуває обрисів щойно в середині XVIII ст., а модерністичне – від другої половини XIX ст. й, особливо, на початку XX ст.
через діалектичне заперечення і подолання «просвітницького міста».
Стверджено, що в модернізмі суттєву роль відіграє мова
зображення, відтак акцент переміщується з предмета на спосіб зображення,
звʼязок мови зображення з його предметом слабшає, а найрадикальніші
модерністичні течії і напрями рвуть його – модернізм переосмислює роль мови та переглядає
стосунки мови й дійсності. Констатовано, що мова стає самоцінністю,
звільняється від рабства утилітарного функціоналізму.
Досліджено семантику та функції образу дому. Дім і метаморфози, повʼязані з ним, виявлено
в більшості віршів книжки «Три перстені»: дім – вихідний пункт і місце
фізичного перебування ліричного субʼєкта. Творення поезії прирівняно до
подолання просторових обмежень, поставлених будинком у вигляді стін, даху,
вікон, дверей, до розмивання меж обʼєктів усередині, а також до сну. Відзначено,
що поміщення дому у простір поезії відкриває ще один вимір –
філософсько-екзистенційний домівки буття.
Використано методи текстового, контекстового,
дистрибутивного, поетикального, семантичного, стилістичного аналізів,
герменевтичний і постструктуралістський методи.
The article is dedicated to the linguistic and psychological aspects of the
city image in the book of poems «Three Rings» by the Ukrainian poet-modernist,
a native of Lemkivshchyna Bohdan-Ihor Antonych. Semantic codes and
characteristic practices of city image formation are analyzed, the connection
between lexical-semantic level and level of poetic semantics is emphasized,
formation mechanisms are revealed, images characteristic of modernist speech in
general and poet's speech, in particular, are highlighted, linguistic and
psychological portrait of the city is given.
The city is the main topos of modernist writing and the central category of
the modernist worldview. In no other epoch did the city enjoy the attention of
writers as at the end of the 19th century and in the first third of
the 20th century. The modern city acquires its outlines only in the
middle of the 18th century, and the modernist city from the second
half of the 19th century and especially in the early 20th
century through dialectical denial and overcoming the «enlightened city».
In modernism, the language of the image plays a significant role. The
emphasis shifts from the subject of the image to the way of the image, the
connection of the language of the image with the subject of the image weakens,
and the most radical modernist currents and directions tear it apart. Modernism
rethinks the role of language and reconsiders the relationship between language
and reality. Language becomes self-worth, freed from the bondage of utilitarian
functionalism.
The semantics and functions of the image of the house are studied. The
house and the metamorphoses associated with it are found in most of the poems
in the book The Three Rings. The house is the starting point and place of the
physical stay of the lyrical subject. The creation of poetry is equated with
overcoming the spatial limitations set by the house in the form of walls, roof,
windows, doors, to blurring the boundaries of objects inside, as well as to
sleep. Placing the house in the space of poetry opens another dimension – the
philosophical and existential home of existence.
Methods of textual and contextual analysis, method of distributive
analysis, semantic analysis, poetic analysis, stylistic analysis, hermeneutic
and post-structuralist methods, are used in the article.
modernism, language, image, semantics, topos, natural landscape, urban
landscape.
Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»
Історичні витоки та виклики новітньої російсько-української війни: матеріали міжнародної наукової конференції у Варшавському університеті
11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».