КНЯЗЬ ЛЕВ ДАНИЛОВИЧ І БОРОТЬБА ЗА КРАКІВСЬКИЙ ПРЕСТОЛ В ОСТАННІЙ ЧВЕРТІ ХІІІ СТОЛІТТЯ
Зазначено, що галицько-волинський князь Лев Данилович не потурбувався про власного літописця, а волинські редактори його братів, які не любили свого сюзерена, доклали зусиль, щоб очорнити його образ. Констатовано, що в силу політичних реалій він змушений був не використовувати королівського титулу навіть після відновлення королівства Русі, зате першим із Рюриковичів успішно використав ординську допомогу при вирішенні власних проблем. З’ясовано, що останнє теж відбилося у певних протиріччях західних і східних джерел. Усі ці моменти відображено у працях істориків і вони спричинили до того, що постать князя Лева Даниловича належить до найнедооціненіших істориками, попри те, що є однією з найвидатніших особистостей династії Романовичів, яка правила в Галицько-Володимирській державі, як слушно зауважив польський дослідник Даріуш Домбровський. Стверджено, що стосунки між Галицько-Волинським князівством і польськими князівствами наприкінці ХІІІ – на початку ХІV ст. досі належно не відображені в історичній літературі – дослідники трактують їх однобоко й не зовсім правильно, часто не звертаючи уваги на інформацію джерел, зокрема це стосується постаті князя Лева Даниловича.
Розглянуто малодосліджені епізоди участі галицько-волинського князя Лева Даниловича в боротьбі за краківський престол 1280–1300 рр. Зазначено, що після невдалої спроби виступити спадкоємцем бездітного шурина Болеслава Сором’язливого 1280 р., яка вилилася у війни з новим краківським князем Лєшком Чорним і його угорським союзником Ласлом IV Куном до смерті Лєшка Чорного в 1288 р., Лев Данилович продовжував брати участь у цій боротьбі, підтримуючи вигідних для себе претендентів. Встановлено, що тоді ж приєднана і Люблінська земля, що визнав краківський князь Генріх IV Пробус, а також Лев Данилович брав активну участь і в подальшій боротьбі за краківський престол, підтримуючи різних претендентів. Широко використано значну кількість латиномовні джерела та новішу польську літературу.
краківський престол, Лев Данилович, Болеслав Сором’язливий, Лєшко Чорний, Генріх IV Пробус, Вацлав ІІ, Владислав Локєток.
A prince of Halychyna-Volyn Lev Danylovych did not care about his own chronicler, and the Volyn editors of his brothers, who did not like their suzerain, made efforts to blacken his image. Due to political realities, he was forced not to use the royal title even after the restoration of the kingdom of Rus, but he was the first of the Rurikovich to successfully use the Horde's help in solving his issues. The latter is also reflected in certain contradictions of Western and Eastern sources. All these points were reflected in the works of historians and they led to the fact that the figure of Prince Lev Danylovych belongs to the most underestimated by historians, even though he is one of the most prominent personalities of the Romanovych dynasty, which ruled in the Halychyna-Volodymyr state, as noted the Polish researcher Dariusz Dombrowski. The relations between the Halychyna-Volyn principality and the Polish principalities in the late XIII - early XIV centuries are still not properly reflected in the historical literature - researchers interpret them one-sidedly and not quite correctly, often not paying attention to the information of sources, in particular, this concerns the figure of Prince Lev Danylovych.
The article deals with the unexplored episodes of participation of the Halychyna-Volyn Prince Lev Danylovych in the struggle for the throne of Krakow in 1280-1300. After an unsuccessful attempt to act as the successor of his childless brother-in-law Bolesław V in 1280, which resulted in wars with the duke of Krakow Leszko the Black and his Hungarian ally Laszlo IV Kun until Leszek the Black's death in 1288, Lev Danylovych continued to participate in this struggle, supporting the most advantageous candidates. At the same time, the Lublin land was annexed, which was recognized by Prince Henry IV Probus of Krakow; Lev Danilovich took an active part in the further struggle for the throne of Krakow, supporting various candidates. Latin-language sources and newer Polish literature are widely used.