HALYCHYNA AND THE FIRST CHOLERA EPIDEMIC

Автор
Yurii DANCH
DOI
10.33402/ukr.2022-35-39-51
Анотація

The paper deals with the events and consequences of the first cholera epidemic in Halychyna in the first half of the ХIХth century, when the area was still part of the Habsburg Empire. The aim is to present and properly evaluate the events of the first cholera epidemic in Halychyna, which played an important role in the history of Ukraine and the whole of Europe, but which has so far received little attention.

The paper examines the events of the first cholera epidemic, the measures taken against it, the structure of the defense, and the social consequences of the epidemic. The research was based on a number of unpublished archival sources and literature on the topic. The Kingdom of Hungary, which also belonged to the Habsburg Empire, was the first country to join the fight against the epidemic as an area adjacent to Halychyna, so the archival data of Transcarpathia and Hungary contain an abundance of the relevant source material. The history of the epidemic was studied in the earliest times by such renowned researchers, as August Hirsch, Heinrich Haeser, Nottidge Charles Macnamara, and Georg Sticker. But there are also excellent contemporary works on the subject, such as the research by Richard S. Ross III or Irene Poczka, which provide important resources for this research.

The cholera epidemic first reached this part of Europe in the late 1830s. With the spread of the disease, almost everyone blamed the Russian troops that came to quell the Polish uprising. The Viennese court acted as a supporter of the Russian Tsar in the system of the Holy Alliance, which caused a significant wave of protest among the Hungarian nobility, who sympathized with the Poles. Although the Habsburg Empire’s defense against the epidemic was considered the strictest in all of Europe, the disease still made its way into the territory of the empire from Russia and took its first victims in Halychyna. After the plague, it was the largest epidemic in all of Europe. Its tragic consequences are well illustrated by the fact that nearly a quarter of a million people became ill in Halychyna and almost half of them (almost a hundred thousand) died of the disease.

Ключові слова

Halychyna, cholera epidemic, Polish uprising, epidemiological measures, border closures, quarantine stations.

Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Юрій ДАНЧ
DOI
10.33402/ukr.2022-35-39-51
Annotation

Розглянуто події і наслідки першої епідемії холери в Галичині у першій половині ХIХ ст., коли ця територія ще була частиною імперії Габсбургів. Метою обрано представлення та належну оцінку подій першої епідемії холери в Галичині, яка відігравала важливу роль в історії України й усієї Європи, але якій досі приділено мало уваги.

Простежено події першої епідемії холери, заходи, спрямовані проти неї, структуру захисту та її соціальні наслідки. Дослідження обґрунтовано неопублікованими архівними джерелами та літературою з цієї теми. Зазначено, що Угорське королівство, яке також належало до імперії Габсбургів, було першою країною, котра приєдналася до боротьби з епідемією як прилегла до Галичини територія, тому архівні дані Закарпаття та Угорщини містять велику кількість відповідного матеріалу. Встановлено, що історію епідемії від початку вивчали такі відомі дослідники, як Август Гірш, Генріх Гезер, Ноттідж Чарльз Макнамара, Георг Стікер, а також написані прекрасні сучасні роботи, як-от праці Річарда С. Росса III або Ірен Почка, які надають важливі ресурси для цього дослідження.

Зазначено, що епідемія холери вперше досягла цієї частини Європи наприкінці 1830-х років і в поширенні хвороби майже всі звинувачували російські війська, які прийшли придушити польське повстання. Відомо, що віденський двір виступав прихильником російського царя в системі Священного союзу, що спричинило значну хвилю протесту серед угорської знаті, яка симпатизувала полякам. Констатовано, що хоча захист імперії Габсбургів від епідемії вважався найсуворішим у Європі, хвороба все ж проникла на територію імперії з Росії і забрала перші жертви саме в Галичині; після чуми це була найбільша епідемія у всій Європі. Зазначено, що її трагічні наслідки добре ілюструє той факт, що в Галичині захворіло майже чверть мільйона людей і майже половина з них (до 100 тис.) померла.

Keywords

Галичина, епідемія холери, польське повстання, епідеміологічні заходи, закриття кордонів, карантинні станції.

Оголошення:
Новини:

Жива мова живої країни: про українські діалекти на BestsellerFest

7 серпня 2026 року у Львові, в межах всеукраїнського книжкового фестивалю BestsellerFest, відбулася подія «Жива мова живої країни. Діалекти та говірки в сучасній літературі».

У розмові взяли участь письменниці Анастасія Литвиненко, Уляна Маляр, Тетяна Жидак та докторка філологічних наук, заступниця директора з наукової роботи Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Тетяна Ястремська. Модерувала подію літературознавиця, літературна критикиня, лекторка освітніх платформ, головна редакторка видавництва Creative Women Publishing Ірина Ніколайчук.

Утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України спеціалізованої вченої ради для захисту дисертації з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Меренюк Христини Василівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія

На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України від 10 серпня 2026 р. (Протокол № 8), керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 10 серпня 2026 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (Наказ директора Інституту № 45 від 28 липня 2026) з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Меренюк Христини Василівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія.