Розглянуто події і наслідки
першої епідемії холери в Галичині у першій половині ХIХ ст., коли ця територія ще була частиною імперії
Габсбургів. Метою обрано представлення та належну оцінку подій першої епідемії
холери в Галичині, яка відігравала важливу роль в історії України й усієї
Європи, але якій досі приділено мало уваги.
Простежено події
першої епідемії холери, заходи, спрямовані проти неї, структуру захисту та її соціальні
наслідки. Дослідження обґрунтовано неопублікованими архівними джерелами та
літературою з цієї теми. Зазначено, що Угорське королівство, яке також належало
до імперії Габсбургів, було першою країною, котра приєдналася до боротьби з
епідемією як прилегла до Галичини територія, тому архівні дані Закарпаття та
Угорщини містять велику кількість відповідного матеріалу. Встановлено, що історію
епідемії від початку вивчали такі відомі дослідники, як Август Гірш, Генріх
Гезер, Ноттідж Чарльз Макнамара, Георг Стікер, а також написані прекрасні сучасні
роботи, як-от праці Річарда С. Росса III або Ірен Почка, які надають
важливі ресурси для цього дослідження.
Зазначено, що епідемія
холери вперше досягла цієї частини Європи наприкінці 1830-х років і в поширенні
хвороби майже всі звинувачували російські війська, які прийшли придушити
польське повстання. Відомо, що віденський двір виступав прихильником
російського царя в системі Священного союзу, що спричинило значну хвилю
протесту серед угорської знаті, яка симпатизувала полякам. Констатовано, що хоча
захист імперії Габсбургів від епідемії вважався найсуворішим у Європі, хвороба
все ж проникла на територію імперії з Росії і забрала перші жертви саме в Галичині;
після чуми це була найбільша епідемія у всій Європі. Зазначено, що її трагічні
наслідки добре ілюструє той факт, що в Галичині захворіло майже чверть мільйона
людей і майже половина з них (до 100 тис.) померла.