ПОЛІТИЧНІ МАНІФЕСТАЦІЇ СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТІВ У ЛЬВОВІ 1905 РОКУ: ВІД МІТИНГІВ СОЛІДАРНОСТІ З РОБІТНИКАМИ ВАРШАВИ ДО ВИМОГ ЗАГАЛЬНОГО ВИБОРЧОГО ПРАВА

Автор
Назар КІСЬ
DOI
10.33402/ukr.2022-35-52-62
Анотація

Досліджено події 1905 р. у Львові, який хоч і не був центром робітничого руху і не мав для цього об’єктивних причин (значної кількості власне робітників), проте став місцем численних соціальних виступів, при чому з виразним національним польським виміром через солідарність місцевих поляків із повсталими поляками в Російській імперії.

Проаналізовано події революційного 1905 р. у Львові, коли соціал-демократи, розпочавши з мітингів на підтримку поляків Російської імперії, змогли стати головним політичним гравцем у місті. Показано, як вони організовували демонстрації, підтримували страйкарів, вели переговори від їхнього імені, і зрештою, коли в Росії оголосили про намір провести ліберальні реформи, стали тими, хто найактивніше просував ідею загального виборчого права в Австро-Угорській імперії. Проаналізовано, як при цьому вони змогли мобілізувати під свої знамена тих, хто за інших обставин навряд чи з ними б солідаризувався.

Показано, як на соціальні виступи впливала внутрішньополітична конкуренція та міжнаціональні стосунки, як протистояння між польськими соціалістами й націоналістами у Варшаві спричинило криваві конфлікти на тому ж ґрунті у Львові та як діяли соціалісти українці та євреї, які постали перед вибором між соціальною і національною солідарністю. Висвітлено, кого звинувачували в антисемітизмі, а кого – у зраді національних інтересів на користь ефемерної справедливості.

Описано те, як Львів став ареною цієї боротьби: де були головні місця для протестів, де збиралися страйкарі, якими маршрутами вони проводили свої маніфестації, а також, які локації ставали місцями конфліктів, де збиралися робітники і куди вони ішли, щоби висловити протест.

Розглянуто й чинник місцевого патріотизму: якою була політика місцевого самоврядування, як патріотична карта розігрувалася, щоб налаштувати львівських робітників проти робітників інших регіонів імперії, як розуміли патріотизм підприємці, а як – робітники, і як соціалісти намагалися вирішити цю дилему.

Ключові слова
соціал-демократи, мітинг, протест, страйк, конфлікт.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Nazar KIS
DOI
10.33402/ukr.2022-35-52-62
Annotation

Lviv was not the center of the labor movement and had no objective reasons for this – there was no significant number of workers. Nevertheless, in 1905, the city became a location for numerous social protests. Moreover, with a distinct national Polish character, due to the solidarity of local Poles with the insurgent Poles in the Russian Empire.

The article talks about the events of the revolutionary year of 1905 in Lviv, when the social democrats, starting with rallies in support of the Poles of the Russian Empire, eventually became a key political player in the city. They organized demonstrations, supported the strikers and negotiated on their behalf. After all, when Russia announced its intention to carry out liberal reforms, the Social Democrats became the ones who most actively promoted the idea of universal suffrage in the Austro-Hungarian Empire. At the same time, they were able to mobilize under their banner those who would hardly have supported them under other circumstances.

It is shown how competition between political parties and international relations influenced social protests. How the confrontation between Polish socialists and nationalists in Warsaw caused bloody conflicts on the same ground in Lviv. And how Ukrainian and Jewish socialists acted, faced with a choice between social and national solidarity. Who was accused of anti-Semitism, and who was accused of betraying national interests in favor of ephemeral justice.

It is highlighted how Lviv became the arena of this struggle – where were the main places for protests, where the strikers gathered, which routes they used to conduct their demonstrations. And also which points became places of conflict, where workers gathered and where they went to protest.

The factor of local patriotism was also considered: what was the policy of local self-government, how the patriotic card was played to set Lviv workers against workers from other regions of the empire. How entrepreneurs understood patriotism, how workers understood it, and how socialists tried to solve this dilemma.

Keywords
social democrats, rally, protest, strike, conflict.
Оголошення:
Новини:

Інформаційні ресурси сучасних історичних досліджень: досвід колег

21 квітня 2026 року в Інституті українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України відбулася відкрита лекція кандидата історичних наук, доцента кафедри історії Центральної та Східної Європи і спеціальних галузей історичної науки Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, стажиста Центру дослідження українсько-польських відносин Миколи Дмитровича Вітенка на тему «Цифрові інструменти та ресурси сучасних історичних досліджень». Захід зібрав аспірантів, науковців Інституту українознавства ім. І.  І. Крип'якевича НАН України,  Інституту історії України НАН України, викладачів Львівської політехніки, Львівського національного університету імені Івана Франка.

Відбулася Міжнародна наукова конференція «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення»

23-25 квітня ц.р. у Львівському національному університеті ім.Івана Франка відбулася Міжнародна наукова конференція до 30-ліття кафедри прикладного мовознавства «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення». Від Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАНУ у заході брала участь доктор філологічних наук, професор, ст.н.співробітник відділу української мови Ганна Дидик-Меуш, яка виступила на пленарному засіданні з темою «Історія мови і викладання української як іноземної: можливості для співпраці науковця і викладача». Доповідь викликала жвавий інтерес і засвідчила актуальність і необхідність такого напрямку досліджень.

Організатори конференції (зокрема професор Ірина Кочан і старший викладач Олександра Антонів) досягли високого рівня результату зустрічі і бажаного результату – об’єднали навколо питань про українську мову як іноземну десятки учасників (фахівців і прихильників) зі всієї України і усього світу: Грузії, Канади, США, Великобританії, Німеччини, Польщі, Словаччини, Бельгії, Кореї, Італії, Швеції та ін.