Щирі вітання з Великоднем! Христос воскрес!
ДОСЛІДЖЕННЯ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ: ІСТОРІОГРАФІЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ
Автор
Юлія АРТИМИШИН
DOI
10.33402/ukr.2022-35-130-145
Анотація
Окреслено основні етапи вивчення міграційних процесів в англомовній історіографії від кінця ХІХ ст. (праці Ернеста-Георга Равенштейна, Георга Зіммеля) і до початку ХХІ ст. Особливу увагу приділено проблематиці переміщення населення у гуманітарних студіях. Подано класифікації-типологізації процесу міграції авторства Генрі Прета Фейрчайлда, Вільяма Петересена, Вілбура Зелінського, Чарльза Тіллі, Робіна Коена.
Продемонстровано як зміна наукових парадигм і геополітичної ситуації впливала на тенденції у дослідженнях переміщення населення. Стверджено, що від 1960-х років із впровадженням низки нових методів у гуманітаристиці науковці активно застосовували порівняльний метод під час вивчення міграційних рухів. Зауважено, що після падіння «залізної завіси» одна група дослідників наполягала на розширенні меж дослідження міграції до світового масштабу, інша ж пропонувала зосередити увагу на участі національних держав у цьому процесі.
Показано як від середини 1990-х років набули поширення ідеї транснаціоналізму, які зрештою вплинули на появу т. зв. міжнародного підходу до вивчення рухів населення. Зазначено, що інші важливі сучасні напрями – це переосмислення поточних підходів у дослідженнях етнічності та теорій асиміляції, посилена увага до ґендерної проблематики, парадигми мобільності.
Подано тлумачення поняття «трансфер», який запропонував Національний інститут статистики й економічних досліджень, та «примусової міграції» за визначеннями Міжнародної організація з міграції, Міжнародної асоціація з вивчення вимушеної міграції.
Також здійснено короткий проблемний огляд робіт українських соціологів, правників, економістів, які вивчали різні аспекти феномена міграції. Зауважено, що існує проблема тлумачення термінів «переселення», «депортація» у більшості українських історичних розвідок.
Ключові слова
дослідження
міграції, історіографія, методологія, класифікація, трансфер, депортація.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Yuliia ARTYMYSHYN
DOI
10.33402/ukr.2022-35-130-145
Annotation
The article outlines the main stages of the study of migration
processes in English historiography from the end of the XIX century (in the
works of Ernst Georg Ravenstein and Georg Simmel) till the beginning of the XXI
century, and special attention is paid to the issue of population movement in
the humanities. Classifications and typologies of the migration process by
Henry Pratt Fairchild, William Petersen, Wilbur Zelinsky, Charles Tilly, and
Robin Cohen are considered. How changes in scientific paradigms and the
geopolitical situation have influenced trends in population movement research
is observed. It’s highlighted that since the 1960s, with the introduction of
several new methods in the humanities, scientists have actively used the
comparative method in studying migratory movements. After the fall of the Iron
Curtain, one group of researchers insisted on expanding migration studies to
the global scope, while another suggested focusing on the participation of
nation-states in this process. The author analyzed how the idea of
transnationalism became widespread in the mid-1990s, eventually influencing the
emergence of the so-called international approach to population movement
research. It’s confirmed that other important modern trends are rethinking
current approaches to the study of ethnicity and assimilation theories,
increased attention to gender issues, and the paradigm of mobility. An
interpretation of the concept of transfer proposed by the National Institute of
Statistics and Economic Research is shown. Also, an explanation of the terms of
forced migration according to the definitions of the International Organization
for Migration – IOM, International Association for the Study of Forced
Migration – IASFM is given. A brief problematic review of the works of
Ukrainian sociologists, lawyers, and economists who have studied various
aspects of the phenomenon of migration is considered. It is noted that there is
an issue with the interpretation of the terms of resettlement, and deportation
in most Ukrainian historical research.
Keywords
migration research, historiography, methodology,
classification, transfer, deportation.
Full text
Download the original
Оголошення:
Новини:
Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»
У березні 2024 року науковці відділу
української мови Інституту українознавства Національної академії наук України взяли
участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці
актуалізують», які ініціювала катедра української мови Національного університету
«Львівська політехніка».