РОЗБУДОВА РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ НА ТЕРИТОРІЇ ЗАКАРПАТТЯ (1944–1946)
Зазначено, що Закарпаття, створена в історичній Угорщині 1919 р. адміністративно-територіальна одиниця, що складалася з Ужанського, Березького, Угочанського та Марамороського комітатів, у першій половині XX ст. було частиною кількох державних утворень: у 1919 р. увійшло до складу Чехословаччини, у 1938–1939 рр. повернулося до Угорщини, а восени 1944 р. після радянської окупації було поглинуте Радянським Союзом. Простежено, що часті зміни влади через периферійність регіону відбувалися без урахування думки місцевого населення – внаслідок політичних рішень великих держав, тож закарпатцям завжди доводилося пристосовуватися до нових політичних систем. Визначено, що з-поміж історичних поворотів долі для місцевих жителів найтрагічніші наслідки мало входження до складу Радянського Союзу, адже до 1944 р. регіон і в суспільному, і в економічному, і в культурному розумінні був частинкою Центральної Європи, зокрема Карпатського басейну, натомість опісля став частинкою диктаторської імперії, що ґрунтувалася на класовому підході та соціальному безправ’ї. Проаналізовано й виснувано, що здобуття Закарпаття загальною площею 20 тис. км2 мало геостратегічне значення для радянської влади, оскільки завдяки географічному розташуванню межувало з кількома державами, що входили до радянського блоку, і через нього пролягали залізничні маршрути, які значною мірою полегшували логістику СРСР із ними. Встановлено, що поглинання регіону радянською владою зовсім не було легітимним, проте всемогутній радянський вождь Сталін, який впливав на політику держав у цій частині Європи, стежив за тим, щоби зберегти видимість легітимності під час окупації та подальшої анексії.
З’ясовано, що внаслідок зміни політичного режиму введено нову адміністративну систему, переглянуто найменування населених пунктів, змінився також етнічний склад регіону. Безсумнівним фактом визнано те, що для різних етносів, які проживали на Закарпатті, радянська анексія принесла низку індивідуальних і масових трагедій, оскільки зміна влади означала не тільки настання безправності, а й етнічні чистки та фізичне знищення для десятків тисяч осіб.
Закарпаття, Закарпатська Україна, радянізація, адміністративно-територіальний устрій, назви населених пунктів, населення, терор.
As noted, Transcarpathia is an administrative-territorial unit created
in historical Hungary in 1919, consisting of Uzhan, Berez, Ugochan, and
Maramoros counties. In the first half of the 20th century, it was part of
several states: in 1919, it became part of Czechoslovakia; in 1938–1939, it
returned to Hungary, and in the fall of 1944, after the Soviet occupation, it
was incorporated by the Soviet Union. The authors investigated that frequent
changes of power due to the peripherality of the region took place without
considering the local population's opinion – as a result of the political
decisions of the great states, so Transcarpathians always had to adapt to new
political systems. Among the historical twists of fate for the residents,
joining the Soviet Union had the most tragic consequences: until 1944, the
region was a part of Central Europe, in particular the Carpathian Basin, in the
social, economic, and cultural sense, but after, it became part of a
dictatorial empire based on a class approach and social injustice. It was
analyzed and concluded that the incorporation of Transcarpathia, with a total area of 20,000 km2, was of
geostrategic importance for the Soviet authorities since, due to its
geographical location, it bordered several states that were part of the Soviet
bloc, and railway routes ran through it, which simplified the logistics of the
USSR with them. The incorporation of the region by the Soviet Union was not
legitimate at all, but the almighty Soviet leader Stalin, who influenced the
politics of states in this part of Europe, made sure to maintain the appearance
of legitimacy during the occupation and subsequent annexation.
As a result of the political regime change, a new administrative system
was implemented, the names of settlements were revised, and the ethnic
composition of the region also changed. As an undoubted fact stated that for
various ethnic groups living in Transcarpathia, the Soviet annexation brought a
series of individual and mass tragedies, as the change of power meant not only
the onset of lawlessness but also ethnic cleansing and physical destruction for
tens of thousands of people.
Transcarpathia, Transcarpathian Ukraine, Sovietization, administrative-territorial system, names of settlements, population, terror.
Відбувся захист дисертації Орлевич Ірини Василівни на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук
Співпраця з Міністерством закордонних справ України: активізація наукових досліджень щодо вивчення українсько-польського військово-політичного протистояння у середині ХХ століття
9 липня 2025 р. у Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника відбувся 2-ий круглий стіл істориків, на якому актуалізовано дискусійні проблеми українсько-польських міждержавних і міжнаціональних відносин новітньої доби, насамперед передумови, хід та наслідки Волинської трагедії 1943–1944 рр. Модерували захід заступник міністра закордонних справ України, кандидат юридичних наук Олександр Міщенко та в. о. ректора Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, професор Ігор Цепенда. На круглому столі із пропозиціями виступили наші колеги завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин та старший науковий співробітник відділу новітньої історії, кандидат історичних наук Микола Посівнич.