Розглянуто участь князя Федора Даниловича Острозького у вирі Гуситських війн. Зазначено, що ця проблема залишається маловивченою та дискусійною і немає однозначної відповіді, чи був саме Федір Данилович згаданим у тогочасних джерелах «Фрідріхом Острозьким». Взято до уваги, що такий важливий етап князя, як його участь у подіях Гуситських війн, часто заперечують. Проте розвинуто припущення і наведено аргументи, що саме Федір Данилович мав усі підстави воювати на боці гуситів.
Підтримано гіпотезу, що лицар та політик, яким був Федір Данилович, справді міг брати участь у Гуситських війнах, згодом встигнувши ще підтримати Свидригайла Ольґердовича, і аж після 1437 р., тобто після 70-річчя, прийняти чернецтво.
На підставі аналізу попередньої політичної діяльності князя Федора Острозького відзначено, що напередодні подій у Чехії князь найімовірніше, брав участь у складі руської делегації на Констанцькому соборі 1414–1418 рр. Вказано, що активна міжнародна, а згодом і військово-політична діяльність князя опиралася саме на династичну традицію суверенної державності, носієм якої він був як нащадок Мономаховичів-Романовичів.
Узято до уваги, що економічні, культурні та політичні контакти Чехії з Руссю розпочалися задовго до Гуситських війн. Наведено приклади таких взаємин і які вони мали паралелі та підґрунтя для нового витка комунікації.
Описано перебіг участі Федора Даниловича в походах і битвах гуситського часу в Чехії та Словаччині. Звернено увагу на дискусійний аспект можливих союзних відносин князя з угорським королем Сиґізмундом Люксембургом – головним противником гуситів. Зроблено припущення, що такі відносини могли бути зумовлені зустріччю сторін конфлікту у Братиславі в квітні 1429 р. та міжнародним з’їздом правителів у Луцьку, який відбувся 1429 р. і на якому Сиґізмунд міг вирішити питання щодо коронації Вітовта та створення Литовського королівства. Вказано, що таке подієве русло могло цікавити острозького князя, який прагнув розширити й укріпити свою родову спадщину.
Відкинуто припущення, що Федір Данилович усе життя служив тільки польському королю Владиславові Ягайлу. Зроблено висновок, що однією із головних підстав для участі князя Федора Даниловича в Гуситських війнах було те, що він шукав способи відновити власні права на спадкові володіння. Наголошено, що як людині війни для князя Острозького закономірно було воювати поруч із гуситами майже до кінця життя.
